Показ повинен бути логічно послідовним, цілеспрямованим, а отже, вибірковим. Послідовність показу об’єктів означає виділення основних об’єктів, ув’язку нових зі старими, поглиблення уявлень екскурсантів про них.

Показ об’єктів повинен здійснюватися у напрямі від загального до окремого, від відомого до невідомого, від близького до далекого.

Пожвавлює екскурсію, активізує екскурсантів сюжетний показ. Більш чітка сюжетна лінія проглядається в тематичних екскурсіях. Але існує і безсюжетний показ при демонстрації, наприклад, творів, виконаних у таких жанрах образотворчого мистецтва як пейзаж, натюрморт, портрет.

“Ефективний показ буде мати місце в екскурсії при виконанні ряду умов, до яких належать: правильно обране місце і час показу; можливість відволікти увагу екскурсантів від об’єктів, не пов’язаних з темою; використання руху екскурсантів при показі; підготовленість екскурсантів до спостереження об’єктів; вміння навички екскурсовода” [Седова Н.Л. Культурно-просветительный туризм. – М.: Советский спорт, 2003. – С.53].

Для показу потрібно обирати об’єкт, що справляє найбільш велике враження. Якщо поруч з об’єктом за темою екскурсії розташований інший об’єкт, який має відношення до теми, але більш привабливий за зовнішнім виглядом, то екскурсійна методика пропонує декілька шляхів вирішення цього питання: 1) дати коротку довідку про об’єкт; 2) промовчати про об’єкт; 3) розмістити групу екскурсантів так біля об’єкта, щоби сторонній об’єкт екскурсанти не бачили, або побачили пізніше.

Показ об’єктів під час автобусної екскурсії має свої особливості. Н.Л.Сєдова виділяє чотири види показу, характерних для автобусної екскурсії:

показ з вікон автобуса при швидкості руху 50-60 км/год. Більше значення має попередня підготовка екскурсантів до огляду, особливо важливо зорієнтувати екскурсантів на об’єкт, завчасно зазначити, де і в якому оточенні він розташований, тому розповідь про об’єкт необхідно починати до його появи в полі зору екскурсантів;

показ з вікон автобуса при уповільненні руху. Показ навіть при швидкості 20 км/год, не може бути детальним, екскурсанти отримують поверхові уявлення про об’єкт, звертаючи увагу лише на головні і характерні його риси; зазвичай такий показ використовується для знайомства з додатковими об’єктами;

показ з вікон автобуса при його повній зупинці без виходу з салону. Відбувається більш ґрунтовне знайомство з об’єктами і пам’ятками, проте екскурсовод обмежений у використанні методичних прийомів показу;

показ при повній зупинці автобуса з виходом екскурсантів з нього. Тут має місце повноцінний показ об’єкта, його оточення, надається можливість вибору і співставлення різних точок огляду об’єкта, екскурсовод вільний у виборі та використанні методичних прийомів показу, зокрема, може бути застосований методичний прийом руху; вирішуючи питання про вихід екскурсантів з автобусу, необхідно враховувати тему екскурсії, значення об’єкта, погодні умови, вік екскурсантів; у 3-годинній екскурсії по місту передбачається 4-7 виходів.

При визначенні техніки екскурсійного показу доцільно звернути увагу на наступні моменти.

Вибір місця розташування групи екскурсантів. Необхідно знайти найбільш сприятливу точку, звідки об’єкт зорово сприймається найбільш об’ємно і переконливо.

Потрібно гарантування безпеки і зручностей екскурсантам. Оглядовий майданчик повинен бути віддалений від проїжджої частини дороги, надійно захищений від руху транспорту і потоку пішоходів, а також від яскравого сонця, вітру, шуму; знаходитися осторонь небезпечних зон ремонтних, будівельних та реставраційних робіт. Потрібно уважно слідкувати за дорожніми знаками і попереджуючими надписами і слідувати їх вимогам.

Розстановка екскурсійної групи. Важливо прослідкувати, щоби всі екскурсанти могли добре бачити об’єкт, а також добре чути розповідь екскурсовода. Найбільш зручним є розташування групи напівколом. Екскурсовод при цьому займає місце з краю і стоїть упівоберта до екскурсантів, що дозволяє йому бачити екскурсійний об’єкт і тримати у полі зору екскурсантів.

Слід пам’ятати, що об’єкти сприймаються по-різному в залежності від віддаленості від них. Під кутом зору 18° (на значному віддаленні) об’єкт сприймається разом з оточенням.

Крім того, необхідно звертати увагу на положення об’єкта відносно до екскурсантів – ракурс. Розглядаючи будівлю з близької відстані екскурсант добре сприймає її деталі, але верхні частини бачить у перспективному скороченні. Разом з тим він чітко сприймає і відстань до цих частин і тим самим може найбільш повно визначити дійсну висоту і розміри споруди.

Засоби показу об’єкта. При показі екскурсовод орієнтує екскурсантів на об’єкт завдяки жесту. Жест супроводжує розповідь, відбиває особисте ставлення екскурсовода до того, про що він повідомляє. Він може зробити виклад більш емоційним, допомагає захопити екскурсантів розповіддю.

Жести повинні відповідати змісту, темпу розповіді та руху транспорту. Потрібно застосовувати жест лише за потребою. Жест використовується одночасно зі словом, а може бути використаний після слова, як завершальний акорд.

2.4. Прийоми попереднього огляду. Цей прийом застосовується в той час, коли екскурсанти знаходяться на місії розташування пам’ятки. Цей прийом є першою сходинкою спостерігання об’єкта. Існує два варіанти використання прийому. У першому варіанті після первісного спостереження об’єкта екскурсантами екскурсовод спрямовує увагу групи на визначення сутності об’єкта, що дає змогу екскурсантам скласти уяву про історичну місцевість, де проходили події, що розглядаються в ході екскурсії; уявити об’єкт в його природному середовищі; дати відповідну оцінку об’єкту; отримати уяву про його природне оточення. У другому варіанті використання зазначеного прийому початком є коротке вступне слово екскурсовода, в якому він орієнтує групу на те, що саме слід побачити під час спостереження об’єкта, які його якості та конкретні особливості рекомендується виявити під час спостереження. Один з обов’язків екскурсовода в процесі огляду – зробити аналіз того об’єкту, який спостерігає екскурсант. Аналіз – один з самих дійових прийомів для виявлення суттєвих рис об’єкта та досягнення пізнавального результату. Тип аналізу залежить від мети та теми екскурсії, а також