Ці екскурсії мають кілька видів. Перший – коли екскурсія проводиться у кінцевому пункті, наприклад, у Білій Церкві, де екскурсанти відвідують дендропарк “Олександрія”.

Другий – екскурсія проводиться по маршруту, якщо пам’ятки, на основі яких побудована екскурсія, знаходяться неподалік від дороги. Цей вид також характерний для природознавчих екскурсій по околицях міста.

Третій вид побудовано на поєднанні екскурсії у дорозі з екскурсією у кінцевому пункті. При цьому екскурсію у кінцевому пункті проводить екскурсовод екскурсійного закладу, що приймає групу або працівник музею. По дорозі екскурсію веде екскурсовод фірми, що організовує поїздку. Якщо він підготовлений, то може вести екскурсію по всьому маршруту.

Позаміські (загородні) екскурсії поділяються на оглядові та тематичні. Оглядова екскурсія об’єднує в собі ряд підтем: історія краю, економіка, культура, наука, природа. У тих випадках, коли маршрут пролягає через територію кількох адміністративних районів, в екскурсії дають характеристику кожного з них.

Місцем проведення виробничих екскурсій можуть бути промислові виробництва, комерційні фірми, банки, фермерські, сільські господарства, залізничні станції, вокзали, морські та річні порти, аеропорти, метрополітени, наукові установи тощо. Об’єктами показу у виробничих екскурсіях можуть бути як підприємства в цілому, так і окремі їх підрозділи.

Музейні екскурсії користуються широким попитом.

За профілем, відношенням до певної галузі виробництва, науки, мистецтва музеї можна поділити на історичні – загальні історичні, воєнно-історичні, археологічні, етнографічні та ін.; мистецтвознавчі – образотворчого, ужиткового мистецтва, театральні, музичні; технічні – політехнічні, галузеві (зв’язку, транспорту, сільського господарства, медицини тощо); природознавчі – зоологічні, ботанічні, геологічні та ін.

Крім зазначених музеїв є ще комплексні, у більшості це краєзнавчі, які поєднують історичний, мистецтвознавчий та природознавчий напрями.

Окрему групу складають меморіальні музеї, експозиції яких розкривають важливу подію або життя та діяльність видатних діячів історії, науки та культури. Наприклад, музей С.П. Корольова у Житомирі, садиба М.І.Пирогова у Вінниці.

Основою для розробки та проведення екскурсій у музеї служить його експозиція. Тому методика їх проведення має свої особливості.

За місцем проведення на міжміських маршрутах, під час подорожей використовується дорожня екскурсійна інформація. В разі переїзду екскурсійної групи в автобусі до пункту призначення, якщо цей цілях займає кілька годин, екскурсовод, який супроводжує групу, як правило, проводить оглядові тематичні екскурсії.

У вільний від екскурсії час, особливо це характерно для маршрутів вихідного дня, подається дорожня екскурсійна інформація. Це розповідь про об’єкти, населені пункти, визначні місця, пам’ятки історії та культури, природи, які знаходяться на шляху автобуса, туристичного поїзда чи теплохода.

Дорожня екскурсійна інформація вміщує короткі дані про історичні події, які відбувалися у цій місцевості, населеному пункті. Вона подається у формі документальних довідок, коментарів до об’єктів, які з’являються за вікнами. Екскурсовод чи керівник туристичної групи проводить бесіди про області та райони, де проходить маршрут, про історію боротьби за національну незалежність, видатних діячів, чиє життя зв’язане з місцевістю. Як правило, дорожня інформація багатотемна. Однак вона може бути присвячена й одній темі, наприклад, природним багатствам, характеристиці флори та фауни краю.

Особливо це важливо використовувати в дорожній інформації, яка проводиться на поїздах та теплоходах у подорожах та круїзах – тут найкраще будуть сприйматися тематичні розповіді про подію чи об’єкт. Наприклад, у круїзі по Дніпру можна використати тематичні поетичні розповіді про Україну, Дніпро, Запорозьку Січ тощо.

На відміну від екскурсії показ об’єктів під час проведення дорожньої інформації носить другорядний характер. На чільному місці тут – розповідь.

Крім того, у дорожній інформації відсутня така обов’язкова для екскурсії ознака, як вихід групи для знайомства з об’єктами.

Дорожня екскурсійна інформація, якщо вона правильно підготовлена та проведена, суттєво доповнює екскурсії, вона розширює уявлення учасників подорожі про край, де вони знаходяться.

За засобом пересування екскурсії бувають піші та з використанням різних видів транспорту. Перевага піших екскурсій у тому, що створюючи необхідний темп руху, вони забезпечують сприятливі умови для показу та розповіді. У багатьох містах світу функціонують спеціальні екскурсійні пішохідні зони (квартали), у яких заборонено рух усіх видів транспорту, наприклад, Львів, площа Ринок.

Транспортні – у своїй більшості автобусні екскурсії. Складаються з двох частин: аналізу екскурсійних об’єктів – пам’яток історії та культури – на зупинках з виходом групи з автобусу і розповіді на маршруті між об’єктами, пов’язаній з характеристикою пам’яток та пам’ятних місць, повз які проїжджає група.

Для проведення екскурсій використовують також тролейбуси, трамваї, річкові та морські теплоходи, гелікоптери. У Києві, Харкові з цією метою використовують поїзди метрополітену, а його станції – як об’єкти для тематичних екскурсій. Використання зазначених видів транспорту характерно для країн СНД.

За кордоном в екскурсійних зонах має місце використання екологічно чистого та безшумного наземного транспорту (тротуар, який рухається, фунікулер, електробус тощо).

За формою проведення екскурсії класифікуються на звичайні (традиційні), навчальні, екскурсії-масовки, екскурсії-прогулянки, екскурсії-концерти.

Крім звичайних екскурсій для масової аудиторії, про які йшлося вище, екскурсійні організації проводять ще навчальні екскурсії.

Мета проведення навчальних екскурсій може бути різною. Вони проводяться:

для майбутніх екскурсоводів;

підвищення фахової майстерності діючих екскурсоводів.

У ході проведення екскурсій для названих категорій увага слухачів звертається на вмілий показ об’єктів, використання методичних прийомів, аналіз архітектурних пам’яток, використання логічних переходів, співвідношення загального та локального матеріалу тощо;

удосконалення самої екскурсії. У цьому випадку обговорюється питання актуальності екскурсії, доцільності її змісту, відбору об’єктів, побудова маршруту, повнота