Укріпленя Руських воріт складалися з двох оборонних ліній – Нижні і Верхні ворота – барбакану та міжстінного вузького проходу між ними протяжністью 230 м, що перетинав каньон шириною 90 м. Русло річки Смотрич було пропущено через спеціальні шлюзи в товщі цих стін. Нижні й Верхні ворота фланкували по чотири башти. До нашого часу від цього форту збереглися Прибережна, Дозорна і Приворітня башти, масивна Надворітня башта з підземною галереєю, барбакан та Казематна куртина з двома ділянками оборонних стін.

Фортифікаційний ансамбль міста формувався протягом сторіч і гармонійно поєднує в собі елементи оборонної архітектури різних епох і різних фортифікаційних шкіл. Основу його оборонної архітектури закладено в період Київської Русі і Великого князівства литовського у X – XIV ст. З XVI ст. над розбудовою фортифікаційного ансамблю працюють провідні італійські військові інженери Каміліус, Камеріно, Рудольфіно, придворний королівський архітектор німець Йокуб Креторус.

На початку XVII ст., з появою далекобійної артилерії, військовий інженер Теофіл Шомберг збудував перед західним фасадом замку кам'яно-земляну бастіонну фортецю новоголландської системи – горнверк – що отримала назву Нова фортеця. Від неї залишилися лабіринти кам'яних казематів й грандіозні земляні вали.

Крім фортеці Старого міста й Нової фортеці, у місті-заповіднику туристам рекомендуємо оглянути: Міські укріплення XIV – XVIII ст. (вул. Скалиста), укріплення Міських воріт (XIV ст. – 1746 р.), Вірменські склади XVI – XVII ст., Вірменський бастіон XVI – XVIII ст. (цитадель і Каземати; башта), Турецький бастіон (XVII ст.), семиповерхопу Кушнірську башту XVI – XVII ст., гарнізонні казарми (1780-1788 рр.), порохові склади (1778-1779 рр.) та чимало інших пам’яток.

Кушнірська башта – це приворітнє укріплення найдавніших міських воріт Кам'янця – Вітряних. Має форму витягнутого прямокутника (периметр 27,5 х 17,8 м) з заокруглемою з боку міста стіною. Первісно мала п'ять ярусів із п'ятьма рядами гарматних амбразур. В 1785 р. архітектором Я. де Вітте цю башту було надбудовано на висоту ще двох ярусів й вивершено гострим двосхилим дахом. Амбразури цих горішніх ярусів перероблено на вікна та вентиляційні витяжки.

Праворуч до башти прилягає портал Вітряних воріт із однокісним дахом, ліворуч – симетрична за об'ємом фортифікаційна прибудова.

У місті привертає увагу ще одна велична башта – готична оборонна вежа-дзвіниця зруйнованого Вірменського костьолу кінця XV – початку XVI ст. Вежа прямокутна у плані (довжина кожної зі стін 11 м), має п'ять ярусів заввишки 22,7 м. та високий шатровий дах. Загальна висота споруди сягає 38 м. На третьому і п'ятому ярусі є ряди складних двохканальних бійниць для ведення перехрестного обстрілу нападників. Горішній ярус вежі декоровано чотирма кутовими вежицями під високими дашками.

З 1633 р. перший ярус вежі обладнано під храм Св. Степаноса, його вхід підкреслює білокам'яний ренесансний портал, на її стінах і склепінні збереглися фрагменти фрескового стінопису.

Серед пам'яток сакрального і цивільного будівництва у Кам'янці, зокрема, привертають увагу кам'яниці Вірменського кварталу (XIV – XVII ст.), будівлі Польського й Руського магістратів (XIV – XVIII ст.), будинок графа Потоцького (1755 р.), вірменська церква Св. Миколая (ХІІІ – XVIII ст.), кам'яна церква Св. Апостолів Петра й Павла (1580 р.), ансамбль Донініканського монастиря у складі костьолу Св. Ми-колая та корпусів чернечих келій (XV – XVI ст.), ансамбль Домініканського монастиря у складі костьолу Св. Архістратига Михаїла та корпусів чернечих келій (1750-і рр.), ансамбль Гринітарського монастиря у складі костьолу Святої Трійці та корпусів чернечих келій (1750-1765 рр.), Францисканський костьол (1617-1672 рр.), церква Покрови Пресвятої Богородиці (1845-1861 рр.), п'ятикупольна церква Св.Геогргія (1851-1861 рр.) у стилі исевдодавньоруської архітектури.

Величною пам'яткою міста є архітектурний ансамбль кафедрального костьолу Св. Апостолів Петра й Павла XVI – XVIII ст. з елементами ренесансу, бароко й неоготики, що включає в себе також дзвіницю, тріумфальні ворота з пілястрами іонічного стилю й бароковою скульптурою та турецький мінарет.

Турецький мінарет Кам'янця – найвеличніший монумент міста, збережний у пам'ять про період турецького володарювання (1672-1699 р.) в цьому адміністративному центрі Подільського пашалику Османської імперії. Після захоплення міста турки переобладнали кафедральний костьол на головну мечеть міста, поряд з нею на фундаментах старої каплиці “виросла” велична огкругла в плані струнка кам'яна вежа мінарету заввишки 36,5 м. До його горішнього балкону всередині мінарету ведуть круті гвинтові кам'яні сходи, що налічують 136 сходинок. Для освітлення підйому у товстих стінах мінарету на кожному ярусі прорізані вузькі світлові щілини. Мінарет вінчає кам'яна чаша та позолочена триметрова статуя Діви Марії, вста-новленна поляками після повернення Кам'янця як символ перемоги християнського воїнства над мусульманським.

А найбільш мальовничою атракцією Старого міста є старожитня тризрубна одноверха дерев'яна Хрестовоздвиженська церква, збудована на місці давнішого храму у 1799-1801 рр. у заплаві каньйону р.Смотрича попід самою Кам'янецькою фортецею. Тут найкраще місце для її панорамного огляду. За церквою вивищується 40-метрова скельна стінка каньйону, уздовж гребеня якої тягнуться високі стіни й могутні башти Кам'янецької твердині. Церква є унікальною пам'яткою народної подільської архітектури. Обіч храму стоїть дерев'яна дзвіниця 1863 р.

Жванецький замок XV – XVII ст. розташований на березі широкоплесого Дністра якраз напівдорозі між Кам'янцем і Хотином й контролював стратегічний брід через річку. Перша документальна згадка про містечко датована 1431 р.

Археологічні дослідження Є.Пламеницької дали підстави датувати появу першого укріплення над Жванецьким бродом чобою Київської Русі (XI ст.). У другій половині XIV ст. подільські