За королівських часів замок і місто переживають період свого найбільшого розквіту. При розбудові Жовкви реалізовано ренесансну містобудівну концепцію “ідеального міста”. Яну Собєському дійсно вдалося перетворити Жовкву на східну столицю держави, а з замку зробити не менш розкішну резиденцію, ніж Варшавський королівський палац.

Поруч із замком-резиденцією, у заболоченому підніжжі гори, тоді ж було закладено ландшафтий парк “Звіринець”, де в просторих воль'єрах розводилися й утримувалися олені, сарни, вепрі та інша ловецька живність. Урочисті мисливські виїзди у “Звіринець” власників Жовківського замку разом з їхніми титулованих гостями – магнатами-можновладцями і королівськими придворними – супроводжувалися різноманітними забавами й пишними бенкетами на лоні мальовни-чої природи Жовківщини.

Стіни старого замку пам'ятають багатьох видатних історичних осіб, які творили європейську історію. Адже перебували тут не лише коронні гетьмани й королі Речі Посполитої, а й чільники багатьох інших європейських держав та високородні посли. Зокрема, яскраву сторінку в літопис Жовкви внесла Північна війна (шведсько-українсько-російська), яка мала на меті цілковито перекроїти політичну карту Центральної Європи. У її ході в Жовківському замку замислювався над історичною долею України безстрашний гетьман Іван Мазепа та виношував честолюбні завойовницькі плани російський цар Петро І.

Упродовж століть замок зазнавав незначних реконструкцій, завдяки яким споруда поступово змінювала свій вигляд з аскетично-грізної рицарської твердині до ошатної королівської резиденції з елементами архітектурного декору палацового типу.

Остання представниця роду Собєських Марія Кароліна де Буільон продала свої маєтності (а це 11 міст і містечок та 140 сіл – Жовква, Зборів, Золочів, Поморяни тощо) Михайлові Казимирові Радзивіллу. Він перебудував замок на розкішний палац, та невдовзі його сини протринькали батькове майно, і в 1787 р. мури Жовківського замку перейшли у власність магістрату, а житловий корпус замку купив А.Юзефович. Згодом тут проживали окремі підприємці, офіцери полку уланів, містилися повітовий суд та гімназія.

З міських укріплень, що оперізували місто, до наших днів збереглися лише дві з чотирьох в'їздних брам (Глинська й Звіринецька) та дві вежі: кутова біля Домініканського монастиря та восьмикутна в плані чотириярусна вежа-дзвіниця костелу Св. Лаврентія.

Хоча ще з кінця XVIII ст. замок і місто втратили функцію королівсько-магнатської резиденції, але й дотепер Жовква замиловує туриста своїм неповторним давньоєвропейським шармом, конкуруючи за збереженністю автентичного архітектурного ансамблю з багатьма малими містечками Італії, Чехії й Польщі. Центр міста-музею з 1994 р. оголошено Державним історико-архітектурним заповідником.

Основними об'єктами екскурсійного огляду в Жовкві є:

Королівський замок (пл. Вічева, 2). Замок має стогу прямокутну форму з чотирма кутовими баштами. Його відрестав-ровано, можна оглянути замкові башти й двоповерхові житлові корпуси, прогулятися дерев'яними замковими галереями, зазирнути у парадні внутрішні покої. Нині в них розташована еспозиція музею. Зараз завершується формування мистецької експозиції Жовківського замку як філії Львівської галереї мистецтв. Згідно з розробленим інвестиційним проектом реконструкції історико-культурного комплексу, у приміщеннях замку для туристів планується відновити королівські покої, відкрити “королівський” ресторан у ренесансному стилі, концертний зал камерної музики, діючу кузню-музей, каретний двір із конюшнею (на 12 коней) та мистецькі майстерні.

Туристичний готель на 36-40 номерів з рестораном і конференц-залом передбачається розмістити в північно-західному корпусі замку, вікна якого виходять у головний двір та в парк. Згідно з проектною документацією, пристосування цього корпусу під готель передбачає реконструкцію його горищного перекриття і даху з влаштуванням у його об'ємі мансардного поверху з готельними номерами; перепланування другого поверху під готельні номери; відновлення первинної планувальної структури першого поверху з реставрацією історичних інтер'єрів та пристосуванням його під вестибюль готелю, конференц-зал на 70 місць та ресторан з трьома стилізованими під старовину залами й кухонними приміщеннями; проведення інженерних мереж і систем з автономною котельнею.

Натомість, приміщення південно-східного корпусу замку планується відвести під історико-культурний музей (філію Львівської галереї мистецтв), а також розмістити тут турис-тичний інформаційний центр, дирекцію і реставраційні майстерні Державного історико-архітектурного заповідника у м. Жовква.

Після належного впорядкування у подвір'ї замку передбачається організація театру "під відкритим небом", фестивалів класичної музики та впродовж всього року надання анімаційних послуг верхової їзди та каретних прогулянок історичним центром Жовкви.

Ринкова площа Жовкви. Знаходиться поряд з королівським замком. Згідно з канонами ренесансного містобудування, центральна площа є осердям суспільно-адміністративного і торгово-економічного життя кожного європейського міста. її територія оточена двоповерховими кам'яницями – житловими будинками-пам'ятками сецесійної архітектури.

Нині в центрі площі можна оглянути фундаменти середньовічної міської забудови (колишня ратуша) й насолодитися оглядом збереженого архітектурного ансамблю “ідеального міста”.

Глинська та Звіринецька в'їздні брами міста. Споруджені в XVII ст. й служили основними опорними пунктами в системі оборонних стін королівського міста.

Торгові ряди. Уздовж ринкових кам'яниць Жовкви тягнуться Торгові ряди. Туристи мають нагоду пройтися галереєю, під низькими мурованими склепіннями і кам'яними арками якої в давнину йшла жвава торгівля, засідало купецтво, укладалися угоди й союзи.

Старі крамниці й кав'ярні Ринкової площі. Ринкова площа “королівського міста” досі залишається історичним, адміністративним і торговим центром міста. До послуг туристів тут розмаїті жовківські крамниці, затишні кав'ярні, в яких подають віденську й львівську каву, а також славнозвісне “Львівське” пиво, відділення зв'язку й банківських послуг.

Міська ратуша (пл. Вічева, 1). Ратуша є неодмінним атрибутом “ідеального міста”, уособленням міського самоврядування. У ратуші упродовж століть засідали бургомістри Жовкви. Середньовічна ратуша Жовкви не збереглася, зате неподалік від фундаментів старої туристів гостинно запрошує нова ратуша, створена в 1932 р. за проектом львівського архітектора Б.Віктора. На другому ярусі вежі ратуші вмонтовано годинник, який