У 2005 р. львів'янами жваво обговорювалася доцільність реалізації архітектурно-інвестиційного проекту з історичної відбудови фортифікацій Високого замку й організації в ньому ресторанно-готельного й розважально-анімаційого туристичного комплексу міжнародного класу.

У підніжжі Замкової гори дещо пізніше був зведений т.зв. Низький Замок Львова. Він мав 17 башт, рів і бастіони з двома брамами: Галицькою і Краківською. До нашого часу з укріплень Низького Замку збереглися Порохова вежа (1554 -1556 рр.) і Міський арсенал, споруджені у XVI ст. Стіни Низького замку через аварійний стан на поч. XIX ст. були розібрані. Законсервовані залишки стін (біля Бернардинського монастиря) в наш час поновлені з бійницями, покриттям, господарськими будівлями. В них розташована реставраційна майстерня. Оборонна стіна з вежею та брамою набули вигляду, який мали в XVI ст .

Частина відбудованих фортифікацій старого Львова нині успішно використовується у. ресторанному бізнесі (ресторан “Вежа крамаря”). А по збережених фрагментах відкопаних археологами давньоруських і середньовічних мурів і підземних казематів Львова організовано спеціальний туристичний маршрут “Підземний Львів”.

Заслуговує на пріоритетну увагу й державну підтримку дуже цікавий туристичний маршрут – “Замками Західного Поділля”. Цей маршрут охоплює близько сотні пам'яток оборонних культових споруд, замків та фортець бастіонного типу (у Тернополі, Скалі Подільській, Котелівці, Підгайцях, Теребовлі, Доброводах, Підгорянах, Яблунівці, Кам'янець-Подільському, Жванцях, Бережанах, Окопах, Кудрицях, Рихті, Теребовлі, Чорткові й ін.). Опорними пунктами даного маршруту є величні оборонні комплекси Кам'янець-Подільської й Хотинської фортець.

Оборонні споруди України сьогодні використовують під заклади відпочинку і туризму шляхом їх пристосування безпосередньо під готелі, через відкриття у них закладів харчування відвідувачів (стилізовані під старовину ресторани й таверни з середньовічною кухнею та історичними місцевими напоями), шляхом відкриття музейних експозицій у приміщеннях замкін та скансенів-музеїв під відкритим небом у дворищах оборонних споруд (Кам'янець-Подільський), створення туристично-розважальних театралізованих шоу (рицарські змагання та відтворення історичних битв – Хотин, Судак й ін) тощо.

Понад 2/3 замків країн Європейського Союзу (а це понад 1500 фортифікацій) нині успішно використовується у готель ному господарстві. Європейським туристам притаманне праг нення бодай кілька днів пожити у справжньому середні, овічному замку, скуштувати страви старожитньої етнічної кухні та взяти участь в анімаційних лицарських розважальних програмах замкового дозвілля.

Замково-готельний бізнес визнається найприбутковішпм напрямком використання фортифікаційних пам'яток давшнини. Тож навіть найтитулованіші у Європі власники родові і замків не цураються поряд з приватними апартаментами відводити частини своїх помість під готельні номери для гостей і туристів.

В Україні започаткування замково-готельного бізнесу має неабиякі перспективи. По перше, в нашій країні налічуємо до двох десятків фортифікацій чи їх руїн, найдоцільніший шлях відродження яких полягає в переобладнанні їх під готельно-анімаційні комплекси. По друге, даний турпродукт користується стабільною популярністю серед європейських туристів, які хочуть і готові платити за можливість знайомства з українськими замками. Романтика готельно-замкових турів традиційно приваблює закоханих та молоді подружжя, цьому виду відпочинку віддають перевагу люди з розвинутим естетичним смаком тощо.

На жаль, досі жоден замок України ще не готовий відкрити двері своїх опочивалень перед туристами. Найближче до фази формування номерного готельного фонду “просунувся” Мукачівський замок “Паланок” у Закарпатті. Однак, і тут роботи ще вистачає. А єдиним палацом замкового типу, який приймає рекреантів, є палац графів Шенборнів у тому ж Мукачівському районі Закарпаття, переобладнаний під санаторій “Карпати”.

Ще більші перспективи має шлях музейно-анімаційного відродження найвеличніших фортифікацій держави, що є загальнонаціональним надбанням і повинні бути доступними для широких верств відвідувачів, і передусім молоді. Відбудова фортифікацій, розміщення в них експозиції, яка відтворюватиме картини минувшини й оголошення цих фортифікацій скансенами – музеями під відкритим небом – пріоритетний шлях туристичного відродження більшої частини українських замків і фортець. А пожвавленню туристичного інтересу до них має сприяти якісне інформаційно-рекламне просування та проведення різнобічних історико-театралізованих фестивалів, змагань і анімаційних шоу.

Цей інвестиційно перспективний напрям туристичного відродження українських замків проілюструємо на прикладі Судацької фортеці.

Вже стало доброю традицією щоліта, у самий розпал ку-рортого сезону, коли Південий берег “окуповують” сотні тисяч туристів, проводити у стінах Судацької фортеці міжнародний фестиваль “Рицарський замок”.

Це надзвичайно цікаве анімаційне шоу, що “занурює” його учасників і глядачів у войовниче середньовіччя. На фестиваль з'їжджаються члени клубів історичного фехтування з різних міст України, Росії, Білорусі, Молдови, Польщі, Чехії. Вони привозять з собою середньовічні костюми, зброю і захисні обладунки, осадні пристрої, мушкети й гармати різних калібрів.

На час проведення фестивалю територія Судацької фортеці перетворюється на справжнє багатолюдне середньовічне місто з окремими вулицями й кварталами, а саме: вічевою площею, ярмарковим майданом, кварталом ковалів, глиномісів і кожум'як, рицарською й танцювальною вулицями, стрілецьким полем. На кожній вулиці цього міста по своєму цікаво. Так, на ярмарковому майдані розбігаються очі від розмаїття середньовічного краму, тут туристів розважають мандрівні актори, скоморохи й блазні, пропонується спробувати себе у середньовічних азартних іграх. Можна опанувати основи майстерності у ковальському ремеслі чи гончарській справі, або ж повчитися ремеслам ювеліра, зброяра чи кожум'яки.

А на Танцювальній вулиці кожен турист має змогу записатися у майстер-класи з народних і придворних танців XV – XVII ст. чи попросту послухати виступи фольк-гуртів з різних країн. Фестиваль “Рицарський замок” триває 8-10 днів. Упродовж цього часу відвідувачі Судацької фортеці мають змогу побачити історичну реконструкцію середньовічної битви (бугурд) з гуркотом гармат та брязкотом сотень мечів, а також -спостерігати за конкурсними герцями представників команд різних клубів історичного фехтування. Участь у постановочній битві беруть 100-130 учасників