До нашого часу відносно непогано збереглися башти та замкові стіни XVI ст. товщиною до 3,5 м. з трьома ярусами бійниць для ведення перехрестного обстрілу з усіх видів вогнепальної зброї. А також – фундаменти воєводського ренесансного палацу Бучацьких, який прикрашали галереї з аркадами.

Стан збереженості пам'ятки дає підстави для започаткувл ня проекту його повної відбудови й надання йому статусу дер жавного історико-культурного заповідника. Слід відбудувати ренесансний палац воєводи руського Яна Бучацького, розмістивши в його одній частині туристичний готель і ресторан, а в іншій – історико-краєзнавчий музей, експозиція якого знайомитиме з історією славних українських родів Бучацьких і Потоцьких, незліченими облогами й польсько-українсько-волошсько-татарсько-турецькими війнами XIV – XVIII ст.

Периметр стін варто замкнути, на їхніх верхніх ярусів відновити консольні дерев'яні бойові галереї та відбудувати куту в'їздну браму у твердиню. В овальному дворі замку доцільно організувати історичний скансен середньовічної артилерії і механізмів для веденя облог замків (тим паче, що я внутрішнього боку замкових мурів зберелися спеціальні кам'яні опори для таких дерев'яних механізмів для веденім обстрілу лав нападників).

У передмісті Бучачу (за 1 км.) – с. Підзамочок – на мисі над р.Стрипою розташований ще один замок.

Підзамоцький замок побудований з місцевого червоною пісковику близько 1600 р. Яном Бучацьким як фортпост Бучацького замку. Твердиня неодноразово плюндрувалася татарами й турками, однак щоразу відбудовувалася й до середини XVIII ст. використовувалася місцевими магнатами в якості родового помешкання. Найбільшого руйнування замку завдала сучасна безгосподарність й нехлюйство місцевої влади.

Тм не менше, Підзамоцький замок відносно непогано зберігся. У плані це неправильний чотирикутник, що різко звужується на півночі. Фрагменти стін із рядами бійниць прилягають до масивних п'ятикутних башт. У південно-західній частині замку між двома п'ятикутними баштами збереглася брама з родовим гербом Бучацьких та датою побудови (відбудови) твердині. Між баштами, над проїздом брами зберігся мурований прохід для захистників твердині. За мурами, у зазідній частині замку збереглися руїни додаткових укріплень.

Цілковите відновлення пам'ятки зусиллями приватного інвестора проблематичне через низьку інвестиційну окупність проекту. Але, з огляду на потребу відродження сусідньої Бучацької твердині як пам'ятки міжнародної (української і польської) історико-культурної спадщини, Підзамоцький замок вимагає принаймні часткової реконструкції й археологічної консервації, а його територія – естетичного упорядкування. В ім'я збереження даної пам'ятки оборонного зодчества, важаю за доцільне негайно передати її національній Федерації історичного фехтування і реконструкції.

Є в Бучацькому районі ще один широко відомий в історичних джерелах замок – Язловецький. Постав він для оборони містечка Язловець (Яблунівка) – найбільшого у середньовіччі міжнародного ярмаркового центру Східної Галичини. Язловецькі ярмарки щорічно проводилися, починаючи з 1519 р. На них з'їжджалися купці з Німеччини, Австрії, Трансільванії, Молдови, Туреччини тощо, здійснювалися гуртові оборутки, укладалися торгові контракти, відбувався обмін економічними й політичними новинами. Вірменська община Язловця поступалася чисельністю лише Кам'янецькій та Львівській, численною також була єврейська община.

Язловецький замок височіє на крутосхилому пагорбі, який з трьох боків підточує русло р. Вільховець. Заклали його в средині XV ст. князі Бучацькі. З огляду на стратегічно-прибуткове значення замку у Язлівцю Бучацькі-Язловецькі його постійно реставрували після погромів, добудовували та зміцнювали. Зокрема, у 1550-і рр. коронний гетьман І.Язловецький здійснює масштабні будівельні роботи – зводить палай й масивну чотириповерхову башту-донжон з товщиною стін 4 м., яка стала служити головним в'їздом у замок і його арсеналом. Периметр стін оточував широкий рів, до половини якого з башти опускався підвісний міст, що змикався з висунунутим до половини рову дерев'яним помостом на палях. В'їзд у замок знаходиться на висоті третього ярусу башти. Тож коли похилий дерев'яний поміст спалювали, до входу в твердиню неможливо було дотягнутися рукою навіть якщо підвестися у повний зріст на сідлі коня.

Значних руйнувань замку завдали турецькі штурми 1672 й 1675 рр., після яких твердиня так і не оправилася. А після повернення полякам Кам'янця-Подільського у 1699 р. Язловецький замок втрачає своє стратегічне значення й поступово занедбується.

У підніжжі Язловецького замку його новий господар – коронний гетьман С.Конєцпольський – у 1644-1659 рр. будує Нижній замок бастіонного типу з просторими казематами для гарнізону й арсеналу. Цю будову вдалося завершити лише після придушення Національно-визвольного руху українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Нижній замок витримав кілька татарських облог. Однак у 1672 р. турецькі яничари зайняли обидва замки Язлівця.

У 1746 р. господарем Язлівця став С.Понятовський (батько польського короля Станіслава Августа). Він перебудував Нижній замок на триповерховий палац та розбив довкола нього ландшафтний парк. З 1863 р. власники подарували цей палац під гімназію для шляхетних дівчат (розігнана у 1946 р.). За радянської влади тут діяв санаторій. Зараз це Реколекційний дім сестер-черниць закону Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії.

Язловецький замок навіть у напівзруйнованому стані вражає своїми розмірами, масивністю та домінуючим положенням над містечком. Це один з найатракційніших замків краю. В'їздний портал замку прикрашений геральдичним гербом Бучацьких-Язловецьких. Муровані з тесаних блоків пісковику стіни товщиною 4 м. височіють до висоти 12 м. Над усім ансамблем домінує В'їздна чотиригранна у плані чотириповерхова башта розмірами 20 х 25 м. І загалом твердиня справляє на відвідувача неабияке враження.

Повна відбудова цієї пам'ятки має стати нашим громадянським обов'яком перед прадідами й прийдешніми поколіннями вдячних нащадків. Адже тоді Язловецький замок зможе посісти належне йому місце у когорті кращих й туристично найвідвідуваніших Кам'янець-Подільського, Хотинського, Мукачівського, Меджибізького, Аккерманського й Судацького замків України.

Чортківський замок – резиденція відомих