території області: "На батьківщину Д.Вітовського", "На батьківщину С.Бандери", "Родинне гніздо Шухезичів", "Слідами ь.Лепкого на Прикарпатті", "Шляхами О.Довбуша". Планується також відновити туристичні маршрути "Карпатський автобусний" і "Прикарпатське кільце', відновити роботу обласного, Калуського та Коломийського туристичних клубів, створити їх в інших районах, провести експедицію з вивчення печер області і включити їх у державний реєстр та перелік об'єктів тощо. (3)
Подальший розвиток міжнародного туризму служитиме одним із дієвих засобів виходу з економічної кризи за рахунок активного залучення іноземних туристів та збільшення валютних надходжень до місцевого бюджету. Для цього будуть збудовані гірськолижні підйомники з відповідною інфраструктурою (басейни, тенісні корти), розроблено мережу туристичних маршрутів для іноземних фірм. В перспективі створення маршрутів для любителів подорожувати на гірських велосипедах або на гуцульських кониках. Передбачається також побудова туристичного комплексу "Скелі Довбуша" в с. Еубнище Долинського району та реконструкція карпатських вузькоколійок (проект "Карпатський трамвай").
В плані санаторно-курортної діяльності намічається підготувати проект щодо надання статусу курорту населеним пунктам області: Мізуневі, Мисливці, Татарову, Шешорам та Яблуниці, організувати поглиблене вивчення мінеральних вод на Прикарпатті з метою визначення їх придатності для санаторного лікування. (3)
Реалізація програми націлена на те, щоб до 2005 року збільшити прийом іноземних туристів щонайменше у три рази, а кількість вітчизняних туристів та екскурсантів, які перебувають і відпочивають на Прикарпатті, у чотири рази.
В Прикарпатті розроблено ряд інвестиційних проектів в галузі туризму, зокрема:
· побудова центру міжнародного туризму в районі Яблуниці-Ворохти з розвинутою інфраструктурою, особливо для зимового відпочинку ;
· побудова туркомплексу "Скелі Довбуша" в с.Бубнище Долинського району;
· реконструкція існуючих закладів з метою підвищення комфортності ;
· відбудова обсерваторії на г. Піп-Іван з подальшим використанням її як станції багатофункціонального призначення з туристичним притулком ;
· побудова автодороги Верховина - Шибене з утворенням пункту переходу на кордоні з Румунією ;
· проект „Карпатський трамвай” (використання лісорозробних вузькоколійних доріг для туристичних цілей.
3.3. Перспективи розвитку туризму в Україні
Невід’ємною складовою світового туристичного процесу є вітчизняна галузь. Попри всі політичні та соціально-економічні негаразди останніх років індустрія туризму стала тією галуззю народного народного господарства України, яка з року в рік без залучення державних дотацій стабільно нарощує обсяги виробництва туристичного продукту.
Туризм в Україні може і повинен стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення держаного та місцевих бюджетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку та оздоровлення, а також ознайомлення з історико-культурною спадщиною та сьогоденням нашого народу і держави.
Пріоритетним видом туризму для України залишається іноземний (в”їзний) туризм як вагомий чинник поповнення валютними надходженнями державної скарбниці та створення додаткових робочих місць.
Нині Україна має понад 4,5 тис. закладі розміщення туристів і відпочиваючих на 620 тис. місць, але вони потребують модернізації та реконструкції відповідно до міжнародних стандартів. Крім того, підтримання в належному стані потребують і рекреаційні зони, пам’ятки культури та архітектури України, інші об’єкти туристичних чи екскурсійних послуг.(3.88)
З урахуванням тенденцій реформування усіх сфер суспільного життя доцільним є розроблення Основних напрямків розвитку туризму в Україні до 2010 року (далі - Основні напрями). Вони мають стати концептуальною базою довгострокової Державної програми розвитку туризму, створення організаційно-правових та економічних засад становлення туризму як високорентабельної галузі економіки, важливого засобу культурного та духовного виховання громадян України, відтворення їх трудового потенціалу.
Метою розвитку туризму в Україні є створення сприятливого організаційно-правового й економічного середовища для розвитку цієї галузі, формування конкурентноспроможного на світовому ринку вітчизняного туристичного продукту на основі використання природного та історико-культурного потенціалу України, забезпечення її соціально-економічних інтересів і екологічної безпеки.
Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання:
- впровадити ефективні механізми фінансово-економічного регулювання розвитку галузі туризму;
- визначити шляхи, форми та методи стимулювання розвитку підприємництва в цій сфері;
- створити, з урахуванням соціально-економічних інтересів держави, ефективну модель інвестиційної політики в галузі туризму;
- удосконалити організаційні структури управління галуззю туризму;
- забезпечити раціональне використання та відновлення природного та історико-культурного середовища;
- прийняти екологічні регламенти та затвердити допустимі норми освоєння туристичних ресурсів, розробити механізми їх дій та запровадити в практику управління.
Стратегія розвитку туристичної індустрії в Україні полягає у виробленні державної політики в галузі туризму як одного із пріоритетних напрямків розвитку національної культури та економіки.
Основу державної політики в галузі туризму повинні складати такі чинники:
- державне стимулювання внутрішнього та іноземного (в’їзного) туризму, в тому числі через удосконалення системи оподаткування;
- забезпечення внутрішньої конвертованості туристичних послуг шляхом підвищення їх якості та розширення асортименту, поліпшення умов обслуговування туристів;
- поетапна приватизація туристичних об’єктів з їх інфраструктурою;
- будівництво нових, реконструкція та модернізація діючих туристичних об’єктів;
- державне фінансування відновлення пам’яток архітектури, культури, історії України;
- залучення коштів підприємницьких структур, суб’єктів туристичної діяльності для розвитку інфраструктури туризму (шляхи, пункти пропуску, системи водопостачання та каналізації, зв’язок, служби сервісу тощо);
- організація приміських зон короткочасного відпочинку, створення нових рекреаційних зон загальнодержавного та місцевого значення;
- сприяння організації виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції для забезпечення потреб туристів і відпочиваючих у високоякісних продуктах харчування;
- залучення приватного сектора, особливо у сільській місцевості, до рекреаційно-туристичного підприємництва та підсобної діяльності у сфері туризму (сільського зеленого туризму);
- створення сприятливих умов для розвитку активних видів туризму (оздоровчо-спортивного, екологічного, пригодницького тощо);
- державне сприяння просуванню на міжнародний ринок туристичного продукту України через міждержавні угоди та програми;
- створення сучасної інформаційно-маркетингової служби у сфері туристичного бізнесу;
- проведення науково-дослідних, проектних і пошукових робіт з актуальних проблем розвитку рекреаційно-туристичних господарств, використання природного та історико-культурного потенціалу країни, створення геоінформаційної системи “Туризм в Україні” тощо.
Разом із