Туристська галузь, в якій функціонує понад 12 тисяч підприємств, набуває дедалі більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери в Україні.

Серед багатьох заходів, які реалізуються Державною програмою розвитку на 2002-2010 роки (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 року №583), важливим є підвищення ефективності інформаційної інфраструктури, застосовування інформаційних систем і технологій у сфері готельного та туристичного бізнесу. [46, c.5]

У сучасній світовій економіці безперечно значну роль відіграє туризм. Він є сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення національного та місцевих бюджетів, виконуючи при цьому економічну, соціально-культурну, політичну, рекреаційну, виховну та екологічну функції.

Але на сьогоднішній день розвиток цієї галузі економіки пов'язаний з рядом екологічних проблем, які потребують негайної уваги та пошуку шляхів їх вирішення. Одним з шляхів їх вирішення є стійкий напрямок розвитку туристичної діяльності. Саме цей напрямок обрала Всесвітня туристична організація за підтримки ООН.

Туристичний бізнес в цілому світі - один з найперспективніших напрямків підприємництва. З початку 60-х років туризм розвивається дуже динамічно. Прибутки від нього становлять десятки мільярдів доларів США. Україна також має значні рекреаційні ресурсі (природні, культурні, соціальні та ін.), які можуть виконати функцію двигуна ринкової економіки.
З 1997р. Україна є членом Всесвітньої туристської організації (ВТО). Але за даними цієї організації за обсягом надходжень від туристичної діяльності Україна не є лідером, отримуючи близько 3 млрд американських доларів, в порівнянні з такими провідними країнами в цій галузі, як Америка (більш ніж 70 млрд. американських доларів), Італія, Франція, Іспанія, Великобританія (близько 20-30 млрд. американських доларів). [5, c.27]

Туризм, як вийнятково важливий соціально-економічний чинник світогосподарських зв'язків і міжнаціональних відносин, суспільний полікультурний інститут, розвиваючись у діалектичній єдності всіх своїх складових, формує власний соціальний простір, у межах якого вирують взаємодії й конкуренції, узгодженності й суперечності, конфлікти та консенсуси туристичного життя, історія якого сягає в глибину століть.

Посівши чільне місце у світовій економіці та міжнародній системі вільного спілкування людей, туризм став суттєвим показником всесвітньої культурно-історичної спадщини, яка залишається важливим економічним важелем, доти, доки людство буде усвідомлювати нематеріальну цінність туризму. [37, c.5]

Незважаючи на недостатньо активну туристичну діяльність в Україні, ставлення до туризму поступово змінюється на позитивне. Про це свідчить прийнята програма розвитку туризму в Україні до 2010 року, що передбачає екскурсійне обслуговування 20 млн людей з надходженням від туристичних послуг 8 млрд дол. Але, як свідчать статистичні дані, розвиток туристичної діяльності в Україні не характеризується постійним приростом кількості туристів (табл.1.1.).

Таблиця 1.1.

Туристичний потік в Україні [67]

РІК | К-сть туристів обслуговуваних суб'єктами туристичної діяльності України | Приріст кількості туристів у відсотках до попереднього року | Із загальної кількості туристів:

Іноземні туристи | Туристи – громадяни України, які виїжджали за кордон | Внутрішні туристи

2001 | 2 013 998 | - | 377871 | 285353 | 1350774

2002 | 2 175 090 | 7,9 | 416186 | 271281 | 1487623

2003 | 2 265 317 | 4,15 | 417729 | 302632 | 1544956

2004 | 2 856 983 | 26,12 | 590641 | 344332 | 1922010

2005 | 1 890 370 | 33,8 | 436311 | 441798 | 1012261

2006 | 1 825 649 | 3,42 | 326389 | 566942 | 932318

2007 | 2 206 498 | 20,86 | 299125 | 868228 | 1039145

Спроб надати визначення поняттю "туризм" було багато.

Згідно з визначенням Всесвітньої туристичної організації (ВТО) туризм є похідним від французького tour (прогулянка, поїздка) і являє собою подорож у вільний час як один з видів активного відпочинку. [58, c. 3]

Слово "туризм" використовується в багатьох мовах з давніх часів. Вважають, що своїм походженням воно зобов'язане виразу "великий тур". Початково "Великим туром" (Grand tour) називали ознайомчу подорож, яку здійснювали в XVII-XVIII ст. молоді представники дворянства, а в XIX ст. Такі подорожі стали популярними і серед інших верств населення. Метою таких подорожей було знайомство з іншими культурами. Як і в давні часи, в часи "великих турів", так і сьогодні основне призначення туризму – знайомство з іншими країнами, місцевостями, народами, спосіб встановлення контактів та взаєморозуміння. [6, c.9]

"Товариство туризму" використовує одне з найбільш міцно закріпившихся визначень, введене Беркартом та Медліком в книзі "Туризм: минуле, теперішнє, майбутнє". Ці автори визначають туризм як "Тимчасове, короткотермінове переміщення людей в місця, відмінні від тих, де вони живуть і працюють звичайно, а також їх діяльність на період перебування у цих місцях". [8, c.13]

Туризм – тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування.

Під туризмом розуміють популярну форму організації відпочинку, проведення дозвілля. Дуже часто туризм розглядається як різновид рекреації, активний відпочинок, під час якого відновлення працездатності поєднується з оздоровчими, пізнавальними, спортивними та культурно-розважальними цілями розширеного відтворення живих сил людини.

Туризм, також, визначається як особлива форма пересування людей по маршруту, з метою відвідування конкретних об'єктів або задоволення певного спеціалізованого інтересу. [39, c.11,13]

Турист – особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов'язанням