Турист – мандрівник, що проживає в місці призначення не менше 24 години, мета поїздки якого – відпочинок. Бізнес, зустріч з родичами, певна місія, зустріч/ [39, c. 393]

Туристи – це люди, які відчувають певні фізичні та психологічні потреби, природа яких визначає напрямки та види їх участі в туристичній діяльності.

Турист – споживач туру, туристичного продукту або туристичних послуг; тимчасовий відвідувач місцевості, населеного пункту, території або країни, незалежно від його громадянства, національності, статі, мови та релігії; людина, яка знаходиться в даній місцевості не менше 24 годин, але не більше 12 місяців протягом календарного року. [6, c. 18,25]

Можна з легкістю говорити про "туристів", як про безіменну масу людей, але без сумніву, існує багато різних типів туристів. У кожної групи чи сегмента свої потреби та спонукання.

Туристами можуть бути як подорожуючі із-за кордону, так і сім'я, яка просто приїхала декілька годин, щоб побачитись з родичами і побути разом. Останніх часто називають "приїжджаючі до друзів та родичів" (ПДР). Вони не завжди замовляють готель, проте являються активним ринком для розважальних подій.

"Туристами" зазвичай вважають людей, тимчасово зупинившихся, по меншій мірі на одну ніч, за межами дому. Слово "відвідувач" являється більш ширшим терміном, який має на увазі туристів, екскурсантів і місцевих жителів, які виїхали на день за межі дому. [8, c. 14]

Історія в'їздного й внутрішнього туризму в Україні перераховує багато тисячоліть.

Ще на світанку історії до українських берегів прибували з торговими цілями галери з древніх Егеїди й Фінікії.

Одне лише геопросторове розташування, вже саме по собі є, без перебільшення унікальним туристичним ресурсом, що визначає Україну, як велику туристичну державу. [41, c.3]

Міжнародний туризм - це сфера розвитку взаєморозуміння між народами та ознайомлення з досягненнями інших країн в різних сферах, в т. ч. економічній, соціальній, культурній, науково-технічній та ін.

Міжнародний туризм включає в себе в'їзний та виїзний туризм.

В'їзний туризм – подорожі в межах країни осіб, які постійно не проживають в даній країні.

Виїзний туризм – подорожі осіб, які постійно проживають в будь-якій країні, до іншої країни. [6, c.26-27]

Таблиця 1.2.

Кількість відвідувань туристів у регіони України за 2006р

Кількість відвідувань | Регіони України

До 1 тис. | Донецька, Житомирська, Київська (без м. Києва), Луганська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька та Чернігівська області

Від 1 тис. до 2 тис | Вінницька, Кіровоградська, Рівненська, Херсонська та Черкаська області

Від 2 тис. до 3 тис. | Волинська і Дніпропетровська області

Від 3 тис. до 5 тис | Закарпатська (5), Запорізька (4,9), Івано-Франківська (3,3), Миколаївська (3,2) і Харківська (3,4) області

Від 5 тис. до 10 тис | Чернівецька (6) область

Від 10 тис. до 20 тис. | Севастополь (18,6)

Від 20 тис. до 50 тис | Львівська (20,5) і Одеська (30,5) області

Понад 50 тис. | Київ (60,9) і Автономна Республіка Крим (97,2)

Специфіка туристичної діяльності характеризується такими особливостями:

для споживання турпродукту (попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізуються або пропонуються для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням та розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг тощо) [1] в пакеті або окремих послуг турист повинен прибути в місце їхнього надання;

ринкове середовище туристичного бізнесу має особливий, часто культово-інтелектуальний характер;

надання туристичних послуг обумовлене договором купівлі-продажу туру;

споживання турпродукту пов'язано з пов'язано з зовнішніми ефектами для ринку як позитивного (доходи не туристичних суб'єктів підприємництва, розвиток інфраструктури території та ін.), так і негативного характеру (забруднення навколишнього середовища, нанесення збитків екосистемі та ін.);

туристичний продукт не може накопичуватися та зберігатися для подальшого споживання . [23, c.66]

Таблиця 1.3.

Відвідування України іноземцями

Показники | Роки | 2006 р. у %

до 2004 р.

2004 | 2005 | 2006

Відвідування (всього) з метою:

туризм

службова поїздка

організований туризм

приватна поїздка

обслуговуючий персонал

транзит | 14743,6

12103,7

1194,2

1414,4

9495,1

1740,4

899,5 | 12003,0

9858,7

1478,3

852,6

7527,8

845,7

1298,6 | 10656,4

6014,1

1548

712,5

3753,6

404,2

4571,4 | 74,5

49,7

129,6

50,4

39,5

23,2

508,2

Якщо зробити стислий огляд розвитку туризму як галузі світового господарства за останні 10 років, то основні висновки будуть такими:

* спостерігається постійне збільшення доходів від туризму,

* стрімке зростання кількості туристів,

* зростання значущості туристичної галузі у світовій торгівлі,

* подальший розвиток туристської інфраструктури та створення нових робочих місць (за даними ВТО у сфері туризму зайнято більш ніж 250 млн чоловік, тобто кожен десятий робітник у світі). Але цей огляд має дещо споживчий характер, тому що розвиток цієї діяльності має значний негативний вплив, який можна згрупувати за трьома ознаками:

на природне середовище;

на соціально-культурне середовище;

на економічне середовище.

Стійкий розвиток туризму задовольняє теперішні потреби туристів та регіонів, що приймають, охороняючи та примножуючи можливості на майбутнє. Управління усіма ресурсами повинно здійснюватися таким чином, щоб, задовольняючи економічні, соціальні та естетичні потреби , зберегти культурну цілісність, важливі екологічні потреби, біологічне розмаїття та системи життєзабезпечення. Продукція стійкого туризму - це продукція, яка існує злагоджено з місцевим середовищем, суспільством, культурою таким чином, що це приносить користь, а не збиток туристичному розвитку.

Згідно з основним напрямками програми підтримки стійкого розвитку Центральної та Східної Європи ЮНВТО запропонувала деякі моменти, які необхідно виконати: [38]

зниження сезонності попиту на туристичні послуги: таким чином, асортимент туристичних послуг повинен задовольняти потреби туристів постійно, знижуючи сезонність даної послуги. Ця умова є необхідною для підтримки соціально-економічного стану дестинації (це територія, на якій пропонуються певні туристичні послуги);

підтримка та покращання благополуччя населення дестинації в умовах