Деякі здійснюють операції з продажу напряму, використовуючи пряму почтову рекламу та продаючи тури "зі сторінки" – через рекламу на сторінках газет та журналів.[8,c. 17]
Рисунок 1.3. Схема формування і продажу комплексної туристичної послуги – тура [6, c.63]
КСБ створені для задоволення потреб туристичних фірм і визначає свої першочергові цілі таким чином:
* пропонувати постачальникам (провайдерам) туристичних послуг (авіаперевезення, прокат автомобілів, готелі, туроператори, залізниця і ін.) надійну і ефективну загальносвітову мережу збуту, що надає їм доступ до найбільшої в світі бази клієнтури, належною турагентствам і комерційним бюро авіакомпаній;
* пропонувати абонентам (турагентствам) потужний інструмент управління і маркетингу, що дозволяє їм бути конкурентноздатними і прибутковими, мати доступ, як до місцевих, так і міжнародним провайдерам, забезпечувати управління діяльністю і вести фінансовий облік роботи фірми;
* пропонувати авіакомпаніям можливість використання системи в їх комерційних бюро таким чином, що і авіакомпанії і турагентства можуть працювати через одну і ту ж систему;
* забезпечувати глобальне обслуговування за допомогою технічних зв'язків і союзів з іншими системами.
В даний час існує безліч комп'ютерних програм, що дозволяють поширювати турпослуги з використанням КСБ.
КСБ встановлюють турагенствам спеціальні туристичні пакети (туристичний план (маршрут), що охоплює основні елементи відпочинку: транспорт, розміщення, екскурсії тощо [39, c.393], що включають ці програми і, звичайно ж спеціальне устаткування для здійснення діяльності.
Туристичний пакет – це основний (обов'язковий) комплекс послуг, що надаються під час подорожі за індивідуальним або груповим планом, який має серійний характер, пропонується в широкий продаж. [6, c.41]
Зрозуміло всі операції по резервуванню проводяться турагенствами за допомогою зв'язку з певними структурами, зайнятими в цій сфері.
На рисунку 1.4. показана структура туристичного пакету, який об`єднав мінімальний (обов'язковий) набір послуг.
Рисунок 1.4. Структура туристичного пакету [32, c.87]
??????????? ???????
Рисунок 1.5. Інтегральна структура туристичного продукту [6, c.45]
Туристичний продукт – це сукупність речових (предметів споживання) та неречових (у формі послуг) споживчих вартостей, необхідних для задоволення потреб туриста. Які виникають у період його туристичної подорожі. [32, c.88-89]
Туристичний центр – район локалізації турпослуг. Це місце відпочинку туриста, яке включає всі рекреаційні можливості: природні, культурно-історичні, екологічні, етнічні, соціально-демографічні, інфраструктурні.
Транспорт – засіб пересування, за допомогою якого можна добратися до туристичного центру.
Послуги гостинності – це конкретний готель або інший заклад розміщення, який пропонується туристу в туристичному центрі на час подорожі.
Трансфер – доставка туриста від місця прибуття, розташованого поза межами перебування (аеропорт, гавань, залізнична станція) до місця розміщення, де він буде проживати і назад. [6, c.41-43]
Товари - це специфічна матеріальна частина туристичного продукту(туристичне спорядження, буклети, сувеніри, листівки, плани і карти міст і т. п.), та неспецифічна частина, куди входить велика кількість товарів, які є дефіцитними або більш дорогими в місцях постійного проживання туристів. [9, c.90]
Набір устаткування і засобів зв'язку залежить від вибраного турагенством типа підключення до системи:
* підключення по виділеному каналу зв'язку (прямий дріт або некомутований канал зв'язку) – пряме підключення;
* підключення з набором телефонного номера (комутований канал зв'язку) - телефонне підключення;
* підключення через мережу Інтернет.
Функції агентства при самостійному бронюванні клієнтами через Інтернет полягають в перевірці коректності виконаних бронею, оптимізації вибраних маршрутів, виписці і доставці авіаквитків.
Отже, кожна КСБ створює свої власні комп'ютерні програми, які виконують наступні функції:
* дозволяють проводити пошук оптимальних цінових варіантів турпослуг;
* дозволяють працювати по різних тарифах, у тому числі, по конфіденційних;
* дозволяють турагенству автоматично роздруковувати на матричному принтері квитки, призначені для ручної виписки, використовуючи дані про бронювання;
* дозволяють турагентствам використовувати програму автоматичного складання звітів;
* дозволяють вести різні види статистики;
* надають доступ до обширної довідкової системи оперативної інформації;
* дозволяють контролювати всі операції по взаєморозрахунках з клієнтами і постачальниками.
* дозволяють створювати на сайті турагентства систему бронювання турпослуг для корпоративних і приватних клієнтів.
Таким чином, відвідувач сайту дістає можливість самостійного вибору авіарейсів і готелів і їх подальшого бронювання. У системі бронювання він самостійно знайомиться з правилами бронювання, заповнює необхідні інформаційні поля та відправляє замовлення в систему електронною поштою.
Система автоматично обробляє замовлення і відправляє попереднє підтвердження з умовами внесення передоплати, а клієнт заноситься до листа очікування. Після одержання відповідних гарантій( передоплати, гарантійного листа) від клієнта останній одержує від агента остаточне підтвердження броні. [39, c. 99-100]
1. 4 . Готельне господарство та системи бронювання у готельному бізнесі
Готельний сервіс містить у собі цілий комплекс послуг для туристів і є ключовим чинником, що визначає перспективи розвитку туризму в Україні. Туристські послуги, зокрема й у рамках готельного обслуговування, віднесені до соціально-культурних послуг. Вони будуються на принципах сучасної гостинності, що підвищує їхню роль у розвитку вітчизняного туризму, а також ставить певні завдання в системі підготовки кадрів для туристсько-готельного сервісу. [39, c. 11]
Історія розвитку готельної справи нерозривно пов'язана з подорожами. Подорожуючи з різною метою та намірами (відвідування святих місць і храмів, олімпійських ігор тощо) люди мали потребу в притулку, харчуван-ні та відпочинку. Найдавніші згадки про місця для розміщення подорож-ніх можна знайти в писемних джерелах Стародавнього Єгипту.
Значний розвиток готельної справи в Європі спостерігається тільки з VIII-IX ст. після того, як Карл Великий видав едикт, яким зобов'язав мо-настирі та церкви утримувати «госпиції» — будинки, що надавали подо-рожнім і прочанам ночівлю, харчування, відпочинок, а іноді, навіть, і лі-кувальні процедури. Найбільшого поширення «госпиції» набули в Швейца-рії, яка завдяки старим традиціям і тепер вважається найбільш авторитет-ною в сфері готельного господарства та готельних послуг.
У XIII-XIV ст. у зв'язку з зростанням і розвитком