пішохідні - по полонинах Карпат, до Манявського водоспаду;

лижний - на г. Кукул та інші.

автомобільні та велосипедні маршрути, найвідомішим з яких є маршрут „Прикарпатське кільце”.

Туристи мають можливість покататися на гірських лижах в Яблуниці, Ворохті, Косові. Діє сучасний гірськолижний комплекс в с. Поляниця. Людям, які ніколи не пробували цим займатись не варто впадати у відчай. Досвідчені інструктори за 2-3 години навчать новачка досить впевнено триматись на лижах на снігових схилах.

На річці Дністер є прекрасні місця для польотів на дельтапланах та парапланах в селах Одаї та Ісаків Тлумацького району. Вже створені маршрути та розвивається необхідна матеріальна база для любителів подорожувати на гірських велосипедах та на гуцульських кониках. За перше півріччя 2006 року нашу область відвідало на 40% більше туристів, ніж торік у зазначений період. Особливо відчутний цей ріст за рахунок внутрішніх, українських туристів, у порівнянні з минулим роком їх прибуло в область на 44% більше.

Існуюча база рекреаційних закладів усіх форм власності (119 одиниць на 12,5 тисячі місць) дає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі, туристичні, спортивні послуги, в тому числі й для іноземних туристів.

Зростає інтерес населення до зайняття туристичною діяльністю. Так кількість ліцензованих туристичних підприємств в області за період з 1998 по 2002 роки зросла з 25 до 73.

Все більш популярним у світі нині стає сільський зелений туризм. Цей, давно відомий як сільським господарям, так і відпочиваючим вид туризму відроджується у нас на нових засадах. Сьогодні понад 200 сільських господарів готові прийняти гостей у своїх садибах. Туристів приваблює до них зручна система поселення, сучасне обладнання приватних пансіонатів, близькість до природи, співвідношення „ціна” - „якість послуг”, гостинність та домашня атмосфера при організації відпочинку, а окрім того, чудові страви національної кухні. Найпопулярнішими є Косівщина, Верховинщина, Яремчанщина та Рожнятівщина.

Місто Яремча, розташоване в надзвичайно мальовничій уголовині між горами на березі Пруту, користується славою туристської столиці Карпат (має понад 40 туристсько-рекреаційних закладів). Ворохта відома як центр зимових видів спорту. Тут є комплекс трьох трамплінів, що завдяки штучному покриттю діють цілорічно, лижний стадіон, до якого веде канатна дорога довжиною 1,5 кілометра.

На наданні послуг з гірськолижного туризму спеціалізується лікувально-оздоровчий комплекс "Гірський" в с.Яблуниця Яремчанської міськради. Тут діють лижні траси, працюють канатно-буксирувальні підйомники, прокат гірськолижного спорядження і санок. Крім того, підйомники діють у Верховині, Косові, Яворові, Вишкові. Послуги туристам надають ряд державних і приватних закладів рекреації. Ліцензії на право надання туристичних послуг нині мають 22 підприємства. Серед них за кількістю переважають приватні - 15, є 5 державних, 2 акціонерних. Серед приватних - 2 спільних підприємства з участю іноземного капіталу ("Аускопрут", "Українська подорож").

Найбільший обсяг послуг надає обласне дочірне підприємство "Івано-Франківськ-турист". Добрі показники мають обласний державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, ЗАТ "Надія", спільне підприємство "Оле-тур" (м.Івано-Франківськ), "Спорт-тур" (м.Косів), "Марко" (м.Коломия).

Все більш популярним у області стає сільський зелений туризм.

Цей вид туризму має чудові можливості розвитку на Івано-Франківщині, особливо у її гірських та передгірських районах. Різноманітність і краса ландшафтів, самобутній фольклор, народне мистецтво, смачні страви - все це приваблює гостей з усіх усюд.

Не менше за чудову природу гостей цікавлять і господарі цього краю, самобутній життєвий лад котрих зовсім не такий, як у мешканців інших регіонів. Етнографічне» область поділяється на Гуцульщину, Бойківщину, Покуття, Опілля.

Кожен край, кожне місто і село Прикарпаття по-своєму привабливі, колоритні.

На відміну від багатьох інших форм бізнесу, сільський туризм не потребує великих капіталовкладень. Він допомагає вирішувати проблеми зайнятості сільського населення, покращувати його добробут.

Івано-Франківщина - одна з чотирьох областей, де запроваджується проект Євросоюзу за програмою ТАСІЗ "Підтримка місцевого розвитку та туризму в Карпатському регіоні". Серед іншого він передбачає й комплекс заходів, які сприятимуть розвиткові сільського зеленого туризму. Особлива увага приділяється створенню нових і вдосконаленню наявних турпродуктів, просуванню їх на потенційні ринки. В рамках програми проводяться тренінги для сільських господарів, навчальні курси у сфері екотуризму, ознайомчі тури. Консультанти проекту видали проект для господарів осель, де йдеться про вимоги та сподівання гостей, викладаються методи роботи з ними, наводяться права та обов'язки господарів (4, с.66-69).

В Івано-Франківській області виділено 365 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі 30 заказників, 99 пам'яток природи, 9 дендропарків, 8 пам'яток садово-паркового мистецтва, 212 заповідних урочищ, 4232 пам'ятки історії та культури. На теренах області діє 120 рекреаційних закладів (санаторії, туркомлекси, бази відпочинку, спортивно-оздоровчі табори, учнівські турбази тощо) на 13 тисяч місць. У 2000 р. цей потужний комплекс обслужив 205 тисяч зареєстрованих туристів та відпочиваючих, було надано послуг на 24 млн. гривень.

В останні роки найбільше приваблює іноземних туристів наша дика природа (екотуризм). І для розвитку його в горах є ціла низка з'єднаних між собою стежок. Більшість пішоходних маршрутів уже починають використовуватись екотуристами, а також лижні маршрути. Значні перспективи має кінний туризм, який у деяких районах також успішно працює. Приваблює людей і водний туризм. Любителі спокійної води можуть сплавлятись Дністром, а ті, хто хоче перевірити силу та мужність, залюбки скористаються швидкоплинними течіями Черемоша і Прута. (3)

Розроблені заходи для розвитку в області велотуризму. Закуплено гірські велосипеди і тепер Івано-Франківський велоклуб може надавати їх в оренду навіть рекреаційним закладам.

Успішно працює релігійний туризм (паломництво). За 1999 рік Івано-Франківська Єпархія УГКЦ прийняла понад 40 тисяч паломників. Третина з них припадає на відвідини