Гошівського монастиря, який знаходиться на висоті 500 метрів. Великою популярністю у туристів користуються Хресто-Воздвиженський монастир (Богородчанський район), монастирський комплекс у с.Дора поблизу Яремчі, церкви і пам'ятники галицьких князів, митрополича резиденція у с.Крилос, що входять у заповідник "Давній ґалич". Завершується робота над проектом у рамках програми Європейського Союзу ТАСІЗ "Підтримка місцевого розвитку та туризму Карпатського регіону". Як розповів виконавчий директор п.Джим Флеинері, метою проекту є сприяння ініціативам у сфері туризму (особливо сільського зеленого), навчання, маркетингу Карпатського регіону України в цілому, підприємцям малого бізнесу та підприємництва. Основним виконавцем у результаті тендеру було обрано ірландську консалтингову компанію "1ОІ". На основі цього проекту Львівська, Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська облдержадміністрації підписали спільні проекти про об єднання зусиль для популяризації Карпатського регіону як туристичного. Завершено підготовку інформації та рекламних матеріалів, організовано кілька турів для закордонних туроператорів для ознайомлення з можливостями регіонів, проведено десятки виїздів кореспондентів газет і телебачення в регіони. Взято участь у туристичних ярмарках "Україна -1999" та "Україна -2000" (м.Київ); "Турекспо -1999", "Турекспо-2000" (м.Львів); "Туристичний салон - 2000" (м.Познань, Польща), де демонструвалися дванадцять стендів і десятки рекламних буклетів. Створено кілька сторінок у мережі "Інтернет" - "Туристична Ізано-Франківщина", "Сільський зелений туризм у Карпатах на Івано-Франківщині", "Карпатський національний природний парк" та інші.
Іншим великим рекреаційно-історико-етнографічним комплексом Карпат має стати Гуцульщина. Природні умови та рекреаційні ресурси цього «раю дуже сприятливі для лікування і відпочинку населення, туризму, заняття різними видами спорту, особливо зимовими. Найбільш привабливою Гуцульщина є для туризму. Неповторної краси гірські краєвиди, унікальні пам'ятки природи, заповідники, заказники (Горгани, печери Довбуша поблизу с.Космач, Страгора, де знайдено джерела залізистої води, та багато інших, своєрідна архітектура і побут гуцулів, розвиток кустарних промислів,
виробництво різноманітних високохудожніх виробів та побутових речей, унікальних сувенірів, найстародавніші пам'ятки матеріальної культури створюють найкраще у світі середовище для туризму. У цьому відношенні Гуцульщина може конкурувати навіть з австрійськими Альпами, польськими Татрами, італійськими Апенінами та іншими. Цілюще повітря, велика кількість лікувальних рослин, грибів і ягід, сприятливі умови для розвитку бджільництва створюють можливість для будівництва санаторно-курортних комплексів.
Гуцульщина має дуже сприятливі умови для зимових видів спорту і навіть для проведення великих міжнародних змагань з лижного спорту. Однак для того, щоб перетворити Гуцульщину на край організованого туризму, відпочинку, спорту, необхідно розширити сітку заповідників, розпочати будівництво санаторно-курортних комплексів, баз відпочинку, спортивних баз, визначити туристські маршрути тощо. Причому всі проекти будівництва мають бути виконані в суто гуцульському стилі з урахуванням особливостей місцевої архітектури.
В Чорногорі - найвисокогірнішому ландшафті Гуцульщини і Українських Карпат - знаходиться ряд унікальних природних систем, які приваблювали і приваблюють увагу туристів. Тут розташована найвища вершина України - Говерла (2061 м).
Чорногора - найвищий хребет Українських Карпат, єдиний масив, де зосереджені всі карпатські двохтисячним. Чорногора - найбільш живописна частина Карпат і єдиний хребет, де чітко збереглись сліди плейстоценового зледеніння у формі висячих долин, цирків, амф'театрів та інших післяльодовикових форм рельєфу.
Чорногірський хребет представляє неабияку цінність в плані рекреаційного використання.
У плані рекреації Чорногора зараз "мекка" для вітчизняних самодіяльних туристів, місцевих жителів, туристів - спортсменів та альпіністів, а також для неорганізованих туристів із сусідньої Польщі, Словаччини та Чех».
Івано-Франківська область, як і Карпатський регіон в цілому, характеризуєтеся унікальними природними та рекреаційними ресурсами, які використовуються вкрай нераціонально {б, с.ІОЗ).
Тому невідкладною справою є реєстр національних культурних цінностей краю, їх дослідження, збереження і використання для розвитку Прикарпаття як туристично-оздоровчої зони.
У цій справі дуже важливе місце займають рекреаційні зони, як фундаментальна основа збереження генофонду. Це важливо з декількох сторін. По-перше, і це головне, рекреаційні зони є територіями найпридатнішими для збереження генофонду рослинного і тваринного світу відповідної ландшафтно-територіапьної та кліматичної зони, оскільки тут найбільше зберігся створений за багато мільйонів років природний стан.
Збільшення площі рекреаційних зон а області можливо також шляхом організації регіональних ландшафтних парків. Регіональні ландшафтні парки можуть бути загальнорекреаційними, спортивно-туристичного і санаторно-курортного значення.
Виходячи із сказаного, в основу планування розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу має бути покладена ідея природно-історико-етнографічної рекреації, яка базуватиметься на створенні рекреаційного середовища та найбільш раціональному використанні територіальних поєднань природних умов, ресурсів, історичних і архітектурних пам'яток. У перспективі можуть бути створені природно-історико-етнографічні рекреаційно-туристичні комплекси Туцульщина", "Бойківщина" та ін.
У цих регіонах ми маємо унікальне поєднання неповторних ландшафтів, історичних і етнографічних пам'яток, а також пам'яток природи, культури, побуту населення. Насамперед заслуговує на увагу створення природно-історико-етнографічного комплексу "Бойківщина".
Будівництво у цьому районі санаторіїв, лікарень, пансіонатів - дворів, виконаних з дерева у традиційно бойківському архітектурному стилі, спортивних комплексів, кемпінгів сприятиме визначенню нових туристських маршрутів та їх поєднанню в єдиному курортно-туристичному комплексі, розрахованому на повне залучення до цього процесу місцевих природних умов, різноманітних мінеральних вод, лікарських рослин та ягід.
Розвитку туризму на Прикарпатті сприяє Програма розвитку туризму в області до 2005 року. Згідно з документами Гаазької конференції про пріоритетний розвиток внутрішнього (національного) туризму та з урахуванням його великого виховного потенціалу і можливостей у формуванні особистості громадянина, поліпшенні організації активного відпочинку населення, в тому числі дітей та молоді, першочергове значення надаватиметься розвитку екскурсійної справи, маршрутно-пізнавальному та спортивно-оздоровчому туризмові. З цією метою передбачається туристичний маршрут по Дністру "Блакитна дорога" з оглядом Дністровського каньйону та замків у Галичі, в селах Маринополі, Раківці та селищі Чернелиці, розроблено мережу туристично-екскурсійних маршрутів по місцях, пов'язаних з національно-визвольною боротьбою на території області: "На батьківщину Д.Вітовського", "На батьківщину С.Бандери", "Родинне