На другому етапі діагностики діяльності туристичних підприємств було проведено оцінку їх конкурентоспроможності, за результатами дослідження було розроблено відповідні профілі полярності.

Дослідження показали, що туристичний продукт підприємства в своєму розвитку проходить наступні стадії: народження, зростання (початкове і стабільне), зрілість, спад. Кожна стадія ЖЦТП визначається в залежності від стану попиту на туристичний продукт з боку міжнародних туристів. Дослідження туристичних підприємств з метою виявлення найбільш привабливого туристичного продукту проведено за допомогою матричної моделі BCG (Бостонської консультаційної групи) на основі концепції ЖЦТП на прикладі змішаних і універсальних туристичних підприємств. У результаті дослідження встановлено, що в асортименті універсальних підприємств переважають туристичні продукти категорії “дійні корови”, які забезпечують фінансування туристичного продукту категорії “знаки питання” і “зірки”.

У той же час у змішаних туристичних підприємствах переважають туристичні продукти категорії “знаки питання”, що є сигналом для перегляду комплексу маркетингу стосовно них на цих підприємствах. Вивчення ЖЦТП показало, що відмінною рисою туристичних підприємств універсального типу є присутність на стадії зрілості двох видів туризму: лікувального і ділового, у той час як у змішаних підприємствах на зазначеній стадії знаходиться тільки один туристичний продукт – лікувальний туризм. “Зіркам” та “знакам питання” треба користуватись стратегіями росту, “дійним коровам” - стратегіями зрілості, “собакам” - спаду або народження.

Туристичним підприємствам запропоновано диференційований підхід щодо вибору конкурентних стратегій в залежності від стадій життєвого циклу їх туристичного продукту.

Третій розділ “Перспективи розвитку туристичного Прикарпаття” включає стратегічні підходи щодо управління туристичною діяльністю й методичні рекомендацій щодо оцінки ефективності міжнародного туризму.

Розроблено алгоритм процесу стратегічного управління туристичною діяльністю з урахуванням її специфіки. Реалізація на практиці запропонованого алгоритму дозволить підприємствам своєчасно адаптуватися до умов маркетингового середовища, більш якісно задовольняти потреби туристів; збільшувати кількість обслугованих інтуристів, досягти переваги над конкурентами, завойовувати необхідну частку ринку. Процес стратегічного менеджменту на туристичному підприємстві складається з етапів: стратегічного аналізу, стратегічного планування, стратегічної організації і стратегічного контролю

Стратегічний аналіз туристичної діяльності складається з чотирьох послідовних етапів. На першому етапі необхідно проаналізувати цільовий ринок, на якому здійснює діяльність туристичне підприємство. Другий етап полягає в розробці матриці цільового ринку. На третьому етапі аналізується діяльність туристичного підприємства, після чого, на четвертому етапі виявляються конкурентні переваги підприємства і складається профіль його конкурентних переваг.

Для аналізу ринку проводять його сегментацію. Сегментація ринку дозволяє правильно приймати рішення на цільовому ринку туристичного підприємства й ефективно на ньому працювати. Найбільш доцільно туристичні ринки класифікувати за геодемографічними, психолого-поведінковими і економічними критеріями.

Необхідність сегментації туристичного ринку обумовлена визначеними перевагами. По-перше, створюється більш чітке уявлення про нестатки і потреби туристів, по-друге, з'являється можливість розробити визначений туристичний продукт і комплекс маркетингу на даний сегмент; по-третє, скорочуються витрати на просування турпродукту; по-четверте, формуються переваги перед конкурентами, що не здійснюють сегментацію ринку. Для вивчення цільових ринків нами розроблена й апробована у другому розділі модель сегментації, що включає критерії й сфери застосування сегментації.

Завдяки сегментації туристичного ринку за економічними показниками було вивчено структуру очікуваних витрат міжнародних туристів за їх статтями. Міжнародні туристичні витрати в'їздних туристів розглядаються з погляду країни призначення як надходження від міжнародного туризму, а витрати виїзних туристів - із погляду країни походження - як її витрати. Туристичні витрати були досліджені за допомогою в’їздної карти туриста, що дозволило вивести формулу туристичних витрат

Загальні витрати (В т.з), які здійснюються туристом протягом комплексного туру (санаторії, пансіонати, будинки відпочинку), можна розділити на такі три групи:

В т.з = Па+В1+В2, (формула загальних туристичних витрат), (1)

де Па - авансові платежі, необхідні для підготовки і здійснення поїздки;

В1 - витрати, які здійснюються в ході поїздки й в місцях, які відвідуються;

В2 - витрати, пов'язані з туристичною поїздкою, здійснені в країні проживання після повернення з поїздки.

Для Прикарпаття найбільш актуальним є вивчення витрат організованих туристів, що дають основні надходження в бюджет країни. Витрати туриста для комплексного туру з повним пансіоном включають:

1) авансові платежі, що складаються із:

Па = Вп + Вт, (2)

де Вп – витрати, туриста на придбання путівки;

Вт – транспортні витрати

2) витрати, які здійснюються в ході поїздки й в місцях, які відвідуються:

В1 = В ї.н. + В с.т. + В в.д. + В м+ В ін., (3)

де Вї. н. – витрати на їжу і напої, які одержуються за межами основного місця харчування; Вс.т. – витрати на суспільний транспорт у країні відвідування; Вв.д. – витрати на види діяльності: рекреаційну, спортивну, культурну та ін.; Вм. – витрати на відвідування магазинів; Він. – інші витрати;

3)витрати, що пов'язані з туристичною поїздкою, зроблені в країні проживання після повернення з поїздки. У цю групу можуть входити різні види витрат, перерахованих раніше, а також відносять витрати, що пов'язані з пересиланням забутих речей туристів.

Заключним етапом стратегічного аналізу, відповідно до є визначення конкурентних переваг туристичного підприємства за рядом спеціальних для туристичної галузі критеріїв. Нами запропоновано оцінювати конкурентоспроможність туристичних підприємств за