підтримку Івано-Франківської ОДА, за рахунок чого було придбано обладнання для прочистки маршрутів.
У 2002 р. Шлях було відновлено на таких ділянках:
Торуньський перевал - Вишківський Ґорган - траверс Малого Ґоргану - Яворова Кічера - долина Свічі - траверс Поганця - обидві вершини Укерні - Сиваня Лолінська - полонина Солотвинка - Молода - ур.Кругле - став Ґрофянський - Ґрофа - Паренки - М.Попадя - Попадя - Коретвина (у 2002 у верхів'ях не закінчена).
Від с.Осмолода по Матогову до Високої (вище лісничівки у 2002 не закінчена).
Також ми заготовили лісоматеріали для реконструкції притулку на полонині Плісце.
У 2003 році:
Промаркований відрізок від Торуньського перевалу (Долинський район) до вершини Попадя (Рожнятівський район).
Прочистка стежки на Коретвину (у 2003 не закінчена).
Прочистка частини райтштока хребта Сивулі та стежки з Високої в долину Кузьминця.
Прочистка стежки на Високу (у 2003 на хребті вище серпантинів не закінчена).
У 2004 р. проект "Спільним шляхом до Об'єднаної Європи" (відновлення Східно-Карпатського Туристичного Шляху) врешті було внесено до офіційного плану розвитку туризму в області.
У 2004 році (травень)
маркування маршруту з с. Вишків на Синевирське озеро. Не завершено на відрізку: присілок Сіда – с. Вишків.
У 2005 році проект "Спільним шляхом до Об'єднаної Європи" (відновлення Східно-Карпатського Туристичного Шляху) набув статусу Програми розвитку мережі пішохідних туристських маршрутів в області.
Що ж передбачено Програмою?
Станом на сьогодні в розвитку туризму на Прикарпатті є три основні проблеми (окрім тих, про які ви самі здогадались), пов’язані між собою: туристи, маршрути та сміття (відходи від туризму). Першого хочеться якнайбільше, останнього – якнайменше, а середнього – в достатній кількості. Збільшення першого приводить до збільшення останнього, але саме середнє може зменшити проблеми для всіх згаданих. Один прознакований маршрут – це додатковий стимул для туриста залишитись в даній місцевості ще на день, а звідси - додаткові доходи для сфери обслуговування, нові робочі місця тощо.
Якщо маршрутів немає, чи вони не означені, то туристи ходять в гори куди завгодно, звідси виникають і небезпечні наслідки як для них самих, так і для природи. На маршрутах сміття локалізується і процес засмічення можна тримати під контролем. Період міжсезоння, коли туристів та сміття мало, є найбільш сприятливим для організації маршрутів.
Виходячи з цього, конкретними завданнями даної Програми є:
Розробка та затвердження мережі туристських маршрутів і шляхів Івано–Франківської області.
Завершення розробки та затвердження „Інструкції із знакування туристських шляхів Івано–Франківської області”;
Відновлення та знакування за європейськими стандартами відрізків “Ґорґани” та “Чорногора” Східно-Карпатського Туристичного Шляху;
Відновлення та знакування інших туристських маршрутів та екологічних стежок в Долинському, Богородчанському, Надвірнянському, Рожнятівському, Верховинському районах та на території Яремчанської міськради;
Виготовлення та встановлення інформаційних стендів в селах районів, охоплених Програмою, із зображенням на них існуючих і запланованих туристських маршрутів та екологічних стежок;
Будівництво гірських притулків, реконструкція занедбаних мисливських будинків, колиб (притулків для пастухів) з метою їх використання для туризму;
Облаштування місць для тимчасового відпочинку туристів (наметові галявини, лавки, столики, місця для розведення вогню), виготовлення та встановлення сміттєзбірників вздовж Шляху;
Створення рекреаційних зон в межах проходження Східно-Карпатського Туристичного Шляху та перебігу туристських маршрутів з метою захисту стежок та збереження флори та фауни;
Проведення в гірських районах семінарів для власників сільських садиб за участю представників місцевої влади;
Видання детальних топографічних туристичних мап, карт-путівників, рекламно-інформаційних матеріалів по маршруту проходження Шляху.
Як це повинно реалізовуватись? Наші пропозиції наступні.
Туристи, які приїжджають в гори на відпочинок, дедалі більше надають перевагу короткотривалим мандрівкам без важких наплічників. Тому в основу концепції ми заклали саме такі мандрівки. Довготривалі мандрівки – прерогатива молодих та здорових. Переважна кількість пропонованих нами маршрутів є місцевими або ближніми, їх тривалість 1-3 дні і вони дають можливість мандрівникам або повернутись в місцевість виходу, або вийти до сусіднього району. Ці маршрути будуть в компетенції осіб, відповідальних за туризм при місцевих (сільських, районних) органах влади.
Для молодих та здорових пропонуватимуться далекобіжні маршрути, які триватимуть більше 3 днів чи закінчуватимуться в сусідніх районах та областях. Ці види маршрутів будуть в компетенції обласних органів влади (комісії із знакування).
Маршрутів не потрібно багато. Їх кількість повинна бути достатньою для того, щоб туристи мали можливість різнобічно ознайомитись з районом відвідування, а також давати можливість відповідальним підтримувати дані маршрути в належному стані (очистка від повалених дерев, збір сміття тощо).
Туристи, які вирушають в довготермінові мандрівки, є більш свідомими та краще підготовленими і, як правило, після себе залишають значно менше відходів життєдіяльності, проте місця відпочинку в будь-якому випадку періодично потребують прибирання.
Східно-Карпатський Туристичний Шлях за тривалістю є регіональним. Регіональні маршрути за вимогами є близькими до категорійних, і їх повне проходження можливе тільки досвідченими туристами. Однак ми хочемо створити такі умови, щоб і туристи з меншим досвідом мандрували ним. Для цього Шлях розбитий на декілька відрізків, проходження яких не складатиме значних труднощів. Початок та завершення відрізку буде в населених пунктах або місцях, де подорожуючий зможе поповнити запаси продуктів та прийняти душ. Перехід займатиме 2-3 дні, що буде відповідатиме тривалості ближніх маршрутів. Вже на коротших маршрутах планується облаштувати місця для ночівлі та тимчасового перепочинку. Для цього на таких проміжках необхідно відновити чи заново збудувати притулки, щоб мандрівники якомога рідше носили з собою намети та спальники. І тоді реальним буде варіант, коли сім’я, вирушивши з різних місць, зможе зустрітись посередині маршруту, попити пива і далі рушити без надмірних витрат енергії на перенесення важких наплічників.
Для тих, хто вважає такий