Будь-який процес управління включає ряд перетворень інформації, яка циркулює від однієї підсистеми до другої по контуру управління. Час циклу управління, точність і надійність роботи всієї системи визначаються особливостями важкоатлета як підсистеми управління. Він приймає інформацію, аналізує її, виробляє керуючі командні впливи і координує роботу всіх елементів системи, пов’язуючи її в єдине ціле.

Пластичність „системного входу” дозволяє спортсмену приймати інформацію як безпосередньо від технічного об’єкта (штанги), так і косвено, наприклад за допомогою приладів. Тому процес управління може оцінювати за тими чи іншими ознаками в широких межах і досить точно. Як елемент системи управління важкоатлет може об’єднувати окремі сигналив цілісну структуру, що дозволяє знаходити найбільш економні способи отримання і використання інформації.

Головні елементи координації рухів повинні:

а) надавати рухові специфічні форму і характер, а також визначати особливості структури рухів;

б) визначати бажаний розвиток і використання активних і реактивних сил, тобто обумовлювати внутріланковий розвиток заданої динаміки руху;

в) слугувати у фазі розвитку максимального зусилля засобом оптимального збільшення швидкості нарощування м’язевих напружень і підвищення їх реактивності.

Реалізація перерахованих вимог дає можливість визначити оптимальну структуру рухів.

Взаємодію важкоатлета із штангою з позиції кібернетики можна розглядати як взаємодію психофізіологічного контуру управління з технічним контуром.. Якість управління залежить від психофізіологічного контуру. Основними показниками якого є так звана пропускна лінія, діапазон чутливості, розрізняюча і пропускна здатність.

Пропускна лінія – це частотний діапазон сигналів, які адекватно сприймаються аналізаторами (зоровим, слуховим, тактильним та ін.).

Не будь-який продукт, що діє на аналізатор, викликає відчуття. Щоб воно виникло, подразник повинен володіти певними властивостями і мати певну інтенсивність впливу. З іншого боку, вплив, що перевищує відому мету по інтенсивності, порушує діяльність аналізатора. Інтервал від мінімальної до максимальної адекватно-відчутної величини визначає діапазон його чутливості.

Розрізняючи здатність – це здатність важкоатлета сприймати окремі сигнали в межах пропускної лінії, тобто виділяти їх, відрізняти один від одного, і дозволяє робити висновок про те, яка інформація буде сприйматися нею як окремий сигнал. Таким чином, якщо пропускна лінія характеризує загальну довжину „шкали” сигналів, що сприймаються системою, то розрізняючи здатність – величину „поділок” цієї „шкали”.

Під пропускною здатністю розуміють максимальний об’єм інформації, який приймається, переробляється і передається без спотворення підсистемою за одиницю часу.

на основі експериментів встановлено, що для людини максимальна максимальна швидкість прийому інформації відносно стала. Тому ця швидкість слугує показником пропускної здатності людини.

Такі основні характеристики важкоатлета як однієї із підсистем регулювання.

Розглянемо деякі властивості іншої підсистеми регулювання – штанги, що складається з пружного грифа, на кінцях якого закріплені диски.

З теорії коливань відомо, що пристрої, які володіють масою і пружністю, здатні здійснювати механічні коливальні рухи. Такі рухи штанги можуть успішно використовуватись для підвищення спортивного результату. Згадаєм основні закономірності таких рухів.

Уявимо металеву балку, один кінець якої закріплений в стіні. Така балка називається консоллю якщо на її вільний кінець покласти вантаж, він опуститься, балка вигнеться. Опускання кінця балки збільшується пропорційно до ваги вантажу. Прогин балки, після того як вона врівноважиться, називається статичним прогином, а вага вантажу, необхідна для отримання так званої стріли прогину в 1 см, - коефіцієнтом жорсткості. Якщо тепер підштовхнути вантаж, наприклад, вниз, то він буде вигинати балку до того часу, поки його швидкість не дорівнюватиме нулю (крайнє нижнє положення). З цього моменту вантаж почне рухатись вверх із зростаючою швидкістю. Висхідного положення (рівноваги) він досягне при швидкості, яка була надана йому у початковий момент. Пройшовши положення рівноваги, вантаж буде підніматись вверх вже із меншою швидкістю, яка дорівнюватиме нулю у крайньому верхньому положенні. Розглянуті коливання вантажу називаються вільними коливаннями.

Існують ще вимушені коливання системи, які виникають під дією зовнішньої сили. В цьому випадку параметри руху системи залежать від параметрів зовнішньої періодичної сили, яка примушує систему здійснювати вимушені коливання. Ця періодична сила називається збурюючою силою.

Для з’ясування деяких закономірностей вимушених коливань розглянемо систему „пружина-вантаж”. Якщо здійснювати коливальні рухи рукою, яка тримає вільний кінець пружини, то вантаж, прикріплений до другого кінця, буде здійснювати вимушені коливання вверх і вниз. Змінюючи частоту розхитування, можна збільшувати або зменшувати амплітуду коливань. Поки частота рухів мала (повільні рухи), вантаж переміщується практично так, як і рука, не деформуючи пружину.

В міру збільшення частоти рухів руки амплітуда коливань вантажу значно зростає. В деякий момент вона стає максимальною (резонанс), потім починає зменшуватись. Резонанс наступає тоді, коли частота коливань збурююючої сили дорівнює частоті власних коливань системи. При дуже високій частоті коливань руки (швидкі рухи) вантаж практично буде нерухомим.

Відповідно, характер коливань вантажу залежить від рухів руки, і, змінюючи ці рухи, можна керувати коливаннями вантажу. Таким чином, цілеспрямовано діючи на гриф штанги, можна отримати потрібні коливання дисків.

Властивості коливальних систем характеризуються періодом і частотою коливань. Період – це тривалість одного коливання, частота – кількість коливань системи за 1с. період коливань пов’язаний з частотою наступною залежністю:

, (1)

де - період, - частота.

Із збільшенням частоти період коливань зменшується.

Період коливань штанги залежить від її ваги, відстані між центрами тяжіння лівої і правої груп дисків (робоча довжина грифа), від діаметра грифа, його матеріалу, а також якості виготовлення. Найбільший вплив на коливання штанги здійснює робоча довжина грифа і його діаметр (за інших рівних умов). Аналіз коливань штанг різних конструкцій показує, що їх період коливань при однаковій вазі може