„Організація Культурно – просвітницькі подорожей”

План:

1. Культура як фактор туристичної мотивації.

2. схожі види за метою.

3. оцінка культурних комплексів.

4. Роль елементів культури підчас формування туристичного продукту.

5. Туристичні можливості малих історичних міст України

1. культура як фактор туристичної мотивації

Культурне самовираження народу завжди викликало цікавість.

Природна любопитність туриста у відношенні до різноманітних куточків світу і народів що їх населяють, утворюють один можна сказати найсильніший мотивів які спонукають до подорожі.

Туризм давно став найкращим засобом знайомства з іншими культурами .

Гуманітарне значення туризму заключається в тому. Що можна використовувати для розвитку особистості, його творчого потенціалу, розширення горизонту знань. Потяг до знання завжди було плюсом та мінусом в кожної особистості, і було його основною рисою. Поєднання відпочинку і пізнання життя, історії і культури іншого народу, одна з задач яку туризм може вирішити. Побачити світ своїми очима, почути, відчути – важливі функції туризму, вони несуть в собі великий гуманітарний потенціал. Знайомство з культурою та звичаями іншої країни збагачує духовний світ людини.

Культура являється фундаментальною основою процесу розвитку, збереження, зміцнення незалежності , суверенітету і самобутності народу. Ідентичність шляхів історичної еволюції культури і туризму, викликала появу нових методів їх подальшого розвитку. В більшості країнах світу проходить процес демократизації культури і туризму, які складають невідємну частину життя суспільства. Самопізнання і пізнання навколишнього світу, розвиток особистості і досягнення поставлених цілей неможливо уявити без знання в області культури.

На конференції в Мексиці (1981р.) було проголошено два визначення культури

перше: Загальний характер, основа лежить на культурній антропології і включає все, що створила людина, за допомогою природи та без неї: загальну думку, господарську діяльність, виробництво, споживання, літературу і мистецтво, образ життя та людську гідність.

другим являється – спеціальний характер, побудоване на „культурі культури” тобто на моральних, духовних, інтелектуальних і художніх аспектах життя людини.

Культурне досягнення любого народу складає не тільки, твори художників, митців, архітекторів, музикантів, письменників, праці вчених і.т.д. але й нематеріальне досягнення, яке включає фольклор, народні вміння, фестивалі, релігійні обряди тощо.

Давно виділився і став самостійним такий вид туризму, як культурний чи пізнавальний. Його основною частиною являється історико - культурний потенціал країни, включаючи всю все соціо – культурне середовище з традиціями та звичаями, особливістю побутової та господарської діяльності. Мінімальний набір ресурсів для пізнавання може дати люба місцевість, але для його масового розвитку потрібно визначити концентрацію культурної спадщини, серед яких можна виділити.

Пам’ятники археології

Культурну і громадянську архітектуру

Пам’ятники ландшафтної архітектури

Малі та великі історичні міста

Сільські поселення

Музеї, театри, виставкові зали і ін.

Соціокультурна інфраструктуру

Об’єкти етнографії, народні вироби і ремесла, центри прикладного мистецтва.

Технічні комплекси та споруди.

При відвіданні іншої країни туристи сприймають в цілому культурні комплекси, складовою частиною яких являється природа.

Аттрактивність культурних комплексів виражається в їхньому художньому оздобленні, та історичній цінності, модою, доступністю по відношенню до місця запиту.

Особливістю культури різноманітних регіонів світу все більше спонукає людей проводити відпустку в подорожах. Об’єкти які відвідують туристи, дають змогу більш духовно удосконалитися, розширення кругозору. Культура один із основних елементів туристичної зацікавленості.

Пізнавальний туризм охоплює всі аспекти подорожей, людина дізнається про життя, культуру, звичаї іншого народу. Туризм таким чином являється важливим середовищем створення культурних зв’язків і міжнародного співробітництва.

Розвиток культурних факторів всередині регіону являється способом розширення ресурсів для приваблення туристичних потоків. В багатьох країнах туризм може бути включений в так звану політику культурних відносин.

Рівень культурного розвитку може бути використаний також для створення благополучного іміджу конкретного регіону на туристичному ринку. Елементи і фактори культури можуть являтися каналами розподілу інформації про туристичні можливості регіону. Успіх розвитку туризму залежить не тільки від матеріально – технічної бази, яка відповідає загальноприйнятим стандартам і запитам, але й унікальності національно культурної спадщини.

Об’єкти національної культурної спадщини повинні бути представлені розумно і творчо. Науково – технічний прогрес зробив свою справу: продукція однієї країни майже не відрізняється від аналогічної продукції іншої країни. В культурі схожість неприпустима. Регіон що хоче стати популярним туристичним напрямком, повинен володіти унікальними культурними комплексами і пропонувати їх на туристичний ринок.

2. Схожі види за метою

Класифікувати види туризму можна за різними ознаками, до найважливіших з яких належить: мета туризму, часові, територіальні характеристики, індивідуальні запити та фінансові можливості клієнтів. Схожістю являються такі види туризму:

релігійний туризм – подорож яка має за мету виконання релігійних процедур, місій, відвідування святих місць та ін. Як правило, туристичні фірми обслуговують , традиційні маршрути.

Спортивний туризм – поїздка з метою участі в спортивних заходах та підтримки улюблених команд. До послуг туристичних фірм звертаються керівники спортивних команд, організатори змагань, обєднання вболівальників та окремі громадяни.

3. Оцінка культурних комплексів

Для туристичних цілей оцінку проводять двома основними методами:

Ранжирування культурних комплексів за їхнім місцем в світовій і вітчизняній культурі.

Необхідним і достатнім часом для перегляду захоплюючих місць, що дозволяє порівнювати різні території за їх перспективним використанням, та історико культурним середовищем.

Ці методи являються суб’єктивними: культурні комплекси, високо оцінені спеціалістами, не завжди викликають адекватну реакцію у туристів. Необхідним і кількість часу для огляду об’єктів на рівні відомості, виділяють їх доступність. В більшості випадків цікавість до об’єктів культури визначається модою.

Важливою характеристикою культурного комплексу являється стабільність його відповідності критеріям оцінки, які сформувалися в населення. Цей фактор пов’язаний з постоянністю цікавості туристів до конкретного культурного об’єкту. Зберігається