директивні акти зайві. Це співробітництво починається з відкритого суспільного діалогу влади, бізнесу і активу територіальної громади про спільне майбутнє, про стратегії досягнення цього майбутнього.
І першій досвід, перші вдалі паростки таких процесів в Україні вже є. Наведемо приклад, який автори спостерігали протягом останніх двох років. В рамках Програми Муніципального Розвитку, яка реалізовується в Україні дослідницьким інститутом “Трайєнгл” (RTI) за підтримки Агенства з Міжнародного розвитку США (USAID) відбувається спільно з Асоціацією міст України (АМУ) проект “Створення Регіональних відділень АМУ”. Проект передбачає створення та технічне забезпечення мережі регіональних (обласних) відділень Асоціації міст України, створення електронної мережі спілкування між 130 малими містами України та проведення циклу навчальних тренінгів для керівництва та муніципального активу малих міст з питань створення дорадчих комітетів, проведення громадських слухань з питань стратегічного розвитку міст, бюджетів та ін.
Після заходів, передбачених проектом RTI у низці малих міст Західної України (Бережани, Збараж, Золочів, Галич, Почаїв, Кременець та інші) за ініціативою міських голів, які пройшли навчання по проекту, були створенні громадські дорадчі комітети при міських головах, в які увійшли представники депутатського корпусу міст, місцевого бізнесу та громадськості.
Ці ініціативні групи за допомогою консультантів RTI проаналізували стан та перспективи розвитку міст методикою SWOT аналізу (слабки, сильні сторони, можливості та загрози розвитку), винесли питання стратегічного розвитку своїх міст на обговорення з громадянами через проведення громадських слухань. В нашому випадку наведені міста є малими історичними містами.
Визначення спільної для територіальної громади стратегії розвитку підштовхнуло процеси активізації громадських ініціатив, які вилилися у створення в цих містах центрів розвитку. Ці центри взяли на себе функцію координації та реалізації безпосередніх проектів інформаційної підтримки розвитку туризму. Завдяки ініціативам територіальної громади та місцевої влади такі міста, як Бережани, Збараж, Кременець та інші набули статусу державних історико-культурних заповідників.
Розвиток місцевих ініціатив підняв проблему обмеженості ресурсів, які має кожне історичне місто, і відповідно виникла ідея об’єднання зусиль цих малих історичних міст України для просування своїх інтересів у розвитку туризму як стратегічного напрямку.
Після низки обговорень у 2001 році міські голови 7 міст започаткували створення “Спілки розвитку туризму та ремесел малих міст Західної України”. Спілка взяла на себе функцію координації спільних дій міст-членів Спілки щодо розвитку туризму, лобіювання та просування інтересів її членів на регіональному та центральному рівнях. Зараз спілка нараховує вже 18 міст і цей список постійно розширюється.
Об’єднання міст у Спілку дозволило швидко поширювати вдалі приклади та досвід щодо конкретних рішень та ініціатив з підтримки туризму, відпрацювати спільну ідеологію створення туристичних продуктів, об’єднуватися у нові туристичні маршрути, впроваджувати єдині корпоративні стандарти гостинності, а головне – об’єднувати ресурс там, де індивідуальної ініціативи кожного міста не вистачає.
Окремим напрямком діяльності стала безпосередня співпраця з Державною туристичною адміністрацією, спільно з якою розпочата робота з розробки “Програми розвитку туризму та ремесел малих міст Західної України”, яка стане регіональною конкретизацією Національної програми підтримки розвитку туризму до 2010 року. До речі, цей досвід активізації територіальних громад не є одиничним. Після циклу тренінгових семінарів RTI з міськими головами та місцевим активом малих південних міст України виникла Асоціація розвитку курортних міст Українського Приченомор’я “Таврія”, яка має на меті ті ж цілі, що й Асоціація малих історичних міст Західної України.
Перетворення малих туристичних міст в сучасні туристичні центри є складним комплексним завданням. Вирішити його можна тільки завдяки спільним зусиллям всіх зацікавлених сторін. Тільки тоді, коли ця справа стане спільною для територіальної громади і держави, можливі швидкі позитивні зрушення. Для запуску цього процесу конче необхідна зовнішня професійна допомога. Вдалий приклад міжнародної допомоги, що наведено вище, з боку RTI/ USAID ілюструє вплив першого вдалого поштовху в мобілізації місцевих ресурсів. В даному випадку підготовка місцевих керівників і місцевого активу, здатного на самостійну ініциативу і дії, й стала ключем до успішних зрушень. Але від початку до закінчення справи – довга дистанція. Розробка і впровадження місцевих політик, що спрямовані на залучення місцевого бізнесу і громади до:
створення готельної, транспортної та сервісної інфраструктури малих міст;
формування характерних туристичних продуктів;
розвитку місцевих інститутів підтримки туризму;
пошуку та залученню зовнішніх та внутрішніх ресурсів;
захисту та лобіюваннюзагальних інтересів малих історичних міст – це складна групова діяльність, що вимагає професійної підтримки і супроводу.
За власним досвідом ми усвідомили, що перехід від закликів і паперових рішень до реальної реорганізації у відношеннях влада – бізнес – громада на місцях портебує чималих постійних зусиль. Із розвитком складність завдань соціального проектування зростає, а існуючих можливостей для залучення спеціалістів у малих міст немає. Не має такого ресурсу й держава. Тому зараз особливого значення набуває цільова зовнішня допомога, залучення професійності та досвіду відомих міжнародних дослідницьких інституцій з питань:
формування бачення майбутнього розвитку малих міст;
створення програм регіонального і місцевого розвитку на базі власних ресурсів;
синхронізація стратегічних зусиль партнерів з розвитку (держава, місцеве самоврядування, бізнес) – може стати важливою складовою успіху загалом. Гарантією ефективності використання ресурсів, що залучаються, можуть бути взаємні консультації між представниками центральної влади, міських громад та організацій – донорів.
Ми впевнені, що саме таке співробітництво є ефективним шляхом до успіху у впровадженні економічних та соціальних змін, до яких вже готове наше суспільство. Створення на першому етапі подібної “позитивної енергетики” міста дозволить перехід до наступних етапів, найважливішим з яких є пошук серйозних джерел інвестицій та організація професійного діалогу міста з інвестором або інвесторами. Але