„Система еколого-пізнавальних стежок на природно заповідних територіях (на прикладі Карпатського національного природного парку)

ЗМІСТ

Вступ............................................................................................................................3

Розділ І. Карпатський національний природний парк………..........................5

1.1 Історія створення та адміністративний корпус...........................................5

1.2 Розподіл території парку...............................................................................6

1.3 Рельєф парку...................................................................................................6

1.4 Зелене золото Карпат.....................................................................................7

1.5 Водне багатство парку...................................................................................9

Розділ II. Основні напрямки діяльності.............................................................11

2.1 Еколого-освітня робота...............................................................................11

2.2 Охорона природи..........................................................................................12

2.3 Рекреаційне господарство...........................................................................14

Розділ III. Основні еколого-пізнавальні маршрути.........................................17

3.1 Загальна характеристика маршрутів..........................................................17

3.2 «Стежка Довбуша».......................................................................................18

3.4 «На Явірник»................................................................................................19

3.5 «Жимець – Хом'як» .....................................................................................20

3.6 «Припір – Заросляк»....................................................................................21

3.7 «На озеро Несамовите»...............................................................................23

3.8 «На гору Говерла»........................................................................................24

Висновки...................................................................................................................26

Література.................................................................................................................28

ВСТУП

МЕТА РОБОТИ: Основною метою виконаної роботи та питань, які розкриті в даній науковій роботі є ознайомлення з системою еколого-пізнавальних стежок на природно-заповідних територіях, їхнього значення та функцій, які вони виконують. Ознайомитися з методиками укладання таких стежок та основами екскурсійних програм на даних маршрутах.

ЗАВДАННЯ: Дати визначення поняттю «еколого-пізнавальна стежка», визначити її роль у розвитку та становленні природно-заповідних територій, а також вплив па навколишнє середовище, рекреаційне навантаження та екологію таких територій. Визначити позитивні та негативні сторони впровадження еколого-пізнавальних стежок в заповідних територіях, їх сезонність, туристичну популярність та фінансову вигідність для парків, заказників та заповідників. В ході дослідження даного питання ознайомимося з методами застосування таких стежок па прикладі Карпатського національного природного парку.

Туризм з кожними роком набуває все більшого розвитку, та вносить свої корективи у такі галузі як сільське господарство, транспорт, сферу громадського харчування, екології, культури, освіти, рекреації. Розвиток туризму нероздільно зв'язаний з екологією того чи іншого туристичного центру і має досить широкий вплив на її стан, як позитивний, так і негативний. З метою зменшення негативного впливу на рекреаційні зони і збереження унікальних природних та історико-культурних територій організовується мережа заповідників, природних та національних парків, пам'ятках природи, тощо.

На заповідних територіях, природних національних парках та заповідниках повністю або частково обмежується господарська діяльність, закладаються екологічні стежки, туристичні маршрути та розробляється ряд інших заходів для збереження цінності територій та зменшення рекреаційного навантаження на них.

Еколого-пізнавальна стежка – це маршрут, який проходить по природно заповідним територіям та природним паркам, зі спогляданням характерних для певної території природних та історико-культурних ресурсів, умов та цінностей, ознайомлення з її флорою та фауною, певним унікальними особливостями природного та культурного характеру. Виконує екологічну, культурну, соціальну, пізнавальну, рекреаційну та освітню функції. Вихід на ЕПС чітко регламентується за законодавством, повинен бути узгоджений з адміністрацією парку та заборонене будь яке відхилення від маршруту. Проходячи еколого–пізнавальною стежкою турист має змогу оглянути та ближче познайомитися з особливостями краю, ландшафтів та рельєфів, природним багатством лісу та (ґрунтів, різноманіття тваринного та водного світів, багатством рослинного світу, підвищити свою екологічну культуру та свідомість.

Така система еколого-пізнавальних стежок запроваджена у багатьох об'єктах природно-заповідного фонду України, в тому числі і в Українських Карпатах.

Найчіткіше та найясніше вона діє на території першого в Україні національного природного парку – Карпатського. Який створено в 1980 році. Тут діє близько 10 еколого-пізнавальних стежок (ЕПС).

РОЗДІЛ І. КАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК

Адреса: вул. В.Стуса, 6, м. Яремче, Івано-Франківська область, Україна, 78500;

Карпатський КНПП підпорядкований міністерству екології та природних ресурсів України.

Структурно поділений на 12 лісництв.

Контактні телефони:

Директор – + 380 (03434) 2-27-31;

заступник директора з наукової роботи - +380 (03434)8 2-22-59;

відділ екологічної освіти та рекреації - +380 (03434) 2-11-57.

Телефон/факс: +380 (03434) 2-28-17.

E-mail: ecoplay@phantom.pu.if.ua

1.1 Історія створення та адміністративний статус

У 1980 році, згідно Постанови Ради Міністрів УРСР, у Івано-Франківській області створено Карпатський державний природний національний парк на площі 50,3 тисячі гектарів (сьогодні Карпатський національний природний парк). Ядром національного природного парку сьогодні є території заповідного режиму, куди входять заповідні лісництва і особливо цінні території та об'єкти.

Заповідні Говерлянське та Високогірне лісництва – найцінніші природні комплекси парку. У минулому вони входили до складу Карпатського заповідника. Територія ця є величезною науковою цінністю і одночасно базою для вивчення природних комплексів Східних Карпат, а також окремих рослин і тварин, для розробки методів відновлення гірських лісів.

Особливо цінні території та об'єкти парку – лісові, лучні або болотні природні комплекси, рідкісні території або окремі екзотичні дерева та кущі, які мають особливу наукову, природоохоронну, естетичну та культурно-освітню цінність, виділяються для збереження їх у природному стані. Зараз на території парку взято на облік більше ста п'ятдесяти таких територій та об'єктів, загальною площею 3332,4 гектари. Для кожного з них затверджено відповідний природоохоронний режим і ведеться постійний контроль за його дотриманням.

1.2 Розподіл території парку

Карпатський національний природний парк займає територію площею 50303 гектари.

Перша територія – ділиться на територію заповідного режиму та територію рекреаційно-господарського використання. На першій заборонено всі види господарської діяльності, дозволяється проведення науково-дослідних робіт та рекреаційне використання на визначених еколого-пізнавальних маршрутах.

На рекреаційно-господарській території дозволяється проводити рубки догляду та санітарні, в залежності від умов ведення господарства, але з обмеженнями, які враховують специфіку природного парку, а також регульоване сінокосіння і сільськогосподарське користування. Дозволяється також займатися всіма видами рекреаційної діяльності, спортивним туризмом, організація екскурсій, будівництво стаціонарних рекреаційних об'єктів.

Для території інших землекористувачів – земель населених пунктів – передбачено ведення господарської діяльності із дотриманням природних вимог. Використання земель тут здійснюється згідно проектів внутрішньогосподарського землекористування, а лісогосподарські заходи згідно планів ведення лісового господарства, погоджених з дирекцією парку.

1.3 Рельєф парку

Територія парку розташована у кількох геоморфологічних областях – Зовнішніх Карпатах, Вододільно-Верховинській та Полонинсько-Чорногірській, які в свою