Чорногора має складчасто-покривну будову, що складається з невеликих лусок та покривів, насунутих у північно-східному напрямку на Скибову зону, що надає Чорногірському хребту чіткої асиметрії. Його північно-східні схили крутіші, ніж південно-західні. Тут переважають форми давнього зледеніння та радіальне розчленування.

Чорногірський масив мас п'ять паралельних хребтів, витягнутих з північного заходу на південний схід. На північній границі височать гори Говерла (2061 м), Брескул (1911 м), Туркул (1935 м). Північніше – Козмеска (1592 м) та Маришевська (1587 м), які мають вигляд округлих конусів або куполів. Третя група хребтів має вершини Рига (1325 м), Мариш (1342 м) та Кострище (1148 м); четверта – Кукул (1540 м), Озірний (1323 м); п'ята – Гостру Клеву (1226 м), Кострицю (1386 м). Кострич (1344 м) та інші.

В межах Горган є декілька відокремлених хребтів, які мають напрямок з північного заходу на південний схід. У крайній південно-східній частині розміщений хребет Явірник, у при гребеневій частині якого утворились кам'яні розсипи. На правобережжі ріки Прут хребет Явірник продовжується хребтом з вершинами Ягідний (1216,5 м), Куніклива (1262 м). Чорний Погар (1266,2 м), Гордя Доброківська (1356,8 м), Гордя (1478 м).

В групі вершин вододілу Прутця Чемигівського вирізняються Шекелівка (1284 м) та Рига (1117 м). На правобережжі – вершини Малі Погари (1076,6 м) та Горган (1049,1 м). Переважають на цих хребтах обвально-обсипні схили та кам'яні розсипи. Такі форми рельєфу зустрічаються і в басейні ріки Жонка на схилах хребта з вершиною Синячка (1401,5 м).

1.4 Зелене золото Карпат

Багатство і різноманітність рослинного світу Карпат, в тому числі і парку, зумовлені і чудовим географічним положенням, і сприятливим кліматом, і різноманітністю ґрунтів. Головними породами парку, які утворюють ліси, є смерека звичайна, бук лісовий та ялиця біла. Як супутні породи в лісах також зустрічаються клен-явір, береза бородавчата, вільха сіра, ільм гірський, сосна звичайна та сосна кедрова. Ростуть і кущі: верби козячої і ламкої, вільхи зеленої, жимолості чорної, чорної і червоної бузини, звичайної ліщини.

У букових лісах проростають такі рідкісні види як цибуля ведмежа, сольданела гірська, і навіть карпатський релікт – аденатилис сіролистий. Букові ліси взагалі багаті на рідкісні і зникаючі рослини, занесені до Червоної Книги України – тут їх нараховується чотирнадцять видів!

Верхній лісовий пояс знаходиться на висоті від 1100 до 1550 м н.р.м. Це пояс хвойних лісів, що утворений у верхній частині смерекою гірською з домішками смереки європейської у нижній частині високогір'я. Смерекові ліси разом з розміщеними у нижній частині смереково-буковими, смереково-ялицево-буковими займають близько 1/2 всієї площі парку, вкритої лісами.

Смерекові ліси складаються повністю з смереки гірської, лише місцями до неї приєднуються клен-явір, ільм гірський, бук лісовий, ялиця біла. Ділянка лісу, де супутницею смереки є сосна кедрова європейська, збереглась у Бистренькому лісництва в урочищі «Кедроватий». В густих смерічках трав'яний покрив складається з кислиці звичайної, маренки запашної, щитника чоловічого і Роберта, доронікума австрійського; менше – грушанки малої, цирцеї альпійської та підбілика альпійського. В складі смерекових лісів у залежності від кліматичних умов розрізняють свіжі, вологі і сухі типи лісу. Перевага по площі і продуктивності належить вологим буково-ялицевим лісам і буково-смерековим. Крім основних лісоутворюючих порід тут зустрічається береза повисла, вільха сіра, реліктова для Карпат сосна звичайна.

Субальпійський пояс розміщений на висотах 1500-1850 метрів над рівнем моря. Для цього поясу характерним є криволісся із сосни гірської (жерепа) і вільхи зеленої ( Лелеч ), заростей ялівцю сибірського і низькорослих рододендронників; зустрічаються також чорницеві та брусницеві прогалини і полонини, які представляють собою високогірні без лісові простори, вкриті трав'яною рослинністю.

Типовий вигляд альпійський пояс па території Карпатського парку має тільки на Чорногірському хребті. З рослин тут переважають типові високогірні види: рододендрон східнокарпатський, наскальна лежача чорниця та лохина.

До відділу покритонасінних входять окремі роди і види, які потребують охорони. В родині жовтецевих, наприклад, до систематично ізольованих видів відносяться: аконіт (5 видів), рівноплідник, купальниця європейська, чемерник червонуватий, багато видів жовтеців. Подібною системою ізоляцією характеризується жовтець платанолистий – єдиний представник жовтеців з білою, замість властивої для цього роду жовтої квітки.

Серед хрестоцвітих рідкісними є види, які ростуть у вологих місцях. З інших заслуговують на увагу родіола рожева, тирличі, фітеума, зозулинці, сверція крапчаста, ломикамінь зірчастий. Найстарішими за віком і найціннішими для науки є реліктові види гірського та альпійського елементів флори – це очиток карпатський, жовтозілля карпатське, тоція карпатська та дзвоники карпатські.

Важливу флористичну цінність становлять східнокарпатські ендеми – медунка Філярського, аконіт волосистий, тирлич вирізаний та південно-східнокарпатські деревій Шура, гвоздика тонколиста, борщівник карпатський, жовтець карпатський. Більшість альпійських видів поширені в Горганах і на Чорногорі. До них відносяться водянка чорна, костриця лежача, нечуйвітер альпійський, наскельниця лежача, осока вічнозелена.

Окрему цінність у Карпатському парку складає рослинність висячих і улоговинних боліт (болото Рудяк). Воно має рідкісний для України високий ступінь розвитку, в моховім покриві переважає сфагнум. Розріджений ліс утворюють смерека заввишки від одного до чотирьох метрів. У рослинному покриві болота переважають ценози смереково-пухівково-сфагнової асоціації. Вони занесені до Зеленої книги України. На болоті помічена рідкісна для лісового поясу рослина – водянка чорна, зустрічаються куртинами пальчотокорінника Фукса, а також вкрай рідкісна орхідея – коральковець тричінадрізаний.

1.5 Водне багатство парку

На живописних схилах Карпатських гір бере початок і протікає багато річок і потоків, які об'єднуються в річці Прут та західних притоках ріки Чорний Черемош. Прут бере свій