початок біля підніжжя найвищої гори Українських Карпат – Говерли і тече на північний схід. На своєму шляху він вбирає в себе чисельні потоки з екзотичними назвами: Прутець Чемигівський, Кам’янка, Жонка, Женець, Піги, Прутець Яблунецький, Гомулець та інші. Живописний водоспад «Пробій» на ріці Прут у Яремчі та водоспад «Гук» на річці Женець приваблюють багато охочих помилуватись цим чудовим видовищем. Поблизу сіл Шибене та Дземброня протікає відома, оспівана в піснях, ріка Чорний Черемош, витоки якої знаходяться у Чивчинських горах, а найбільшими притоками є річки Шибенка, Дземброня, Бистрець.
Крім рік і потоків, є цінні мінеральні джерела сірководневої води. А у Говерлянському та Високогірному лісництвах знаходяться невеликі озера льодовикового походження. Найбільші з них – Марічейка та Несамовите. Перше з них знаходиться на висоті 1510 м н.р.м., друге – 1750 метрів. На території парку також знаходяться хлоридні, вуглекислі, сульфатні, гідрокарбонатні мінеральні води типу «Боржомі», «Нарзану», «Єсентуків», «Арені». Особливо відомі вуглекислі гідрокардонатно-натрієві та кальцієві води, так звані «Буркути».
РОЗДІЛ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОБОТИ КНПП
2.1 Еколого-освітня робота
Важливість екологічної освіти та виховання зумовлюється потребами суспільства на сьогодення. Необхідна умова для здоров'я та життя людини – збереження чистого довкілля. Якісно нова освітня система передбачає усвідомлення молодим поколінням того, що діяльність людини призводить до фатальних змін у природі та формування особистості, спроможної знайти реальні шляхи виходу зі стану екологічної кризи, подолавши споживацьке ставлення до природи.
Однією з важливих функцій Карпатського НПП - унікального природною гірсько-лісового комплексу – є еколого-освітній напрямок діяльності. Для Яремчанщини КНПП виступає домінуючим та спрямовуючим орієнтиром в екологічному вихованні як для місцевого населення, так і для рекреантів.
З метою привернення уваги громадськості до проблем природоохоронних територій, підвищення рівня екологічної культури, формування позитивного ставлення до довкілля, залучення до безпосереднього контакту з об'єктами навколишнього природного середовища щорічно проводяться широкомасштабні екологічні акції, серед яких провідне місце посідає міжнародна акція «Марш парків». В рамках акції «Марш парків» проводяться ідеологічні заходи (листівки, буклети, виступи по радіо, публікації в пресі), оргмасові (проведення уроків екології, конкурсів малюнків, плакатів, стінгазет «Квітни, земле!», творів, віршів «Лист до зеленого друга», поробок з природного матеріалу «Друге життя»). Акція «Марш парків» не обмежується проведеними заходами, вона має своє продовження в наступних екологічних акціях: «Зелена толока», «Жива вода», в рамках яких проводяться прибирання території від сміття, очистка берегів річок від захаращення, укріплення берегів з допомогою посадки дерев.
Для створення та підтримки певного іміджу КНПП як природоохоронної організації, для привернення уваги до її діяльності і потреб як з боку населення, так і владних структур, парк використовує засоби масової інформації (ЗМІ). З відпочиваючими рекреаційних закладів проводяться бесіди, екскурсії, еколого-музичні концерти, так як поєднання краси природи із художнім словом є важливим впливовим чинником на розвиток особистості, на екологічну культуру відпочиваючих.
2.2 Охорона природи
Карпатський національний природний парк створений з метою збереження,, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, наукову, освітню та естетичну цінність. Основним завданням, покладеним на Карпатський НПП, є збереження типових і унікальних природних комплексів, визначних об'єктів живої і неживої природи, забезпечення раціонального використання і розширеного відтворення природних ресурсів.
Здійснюючи охорону і збереження природних екосистем, працівниками Карпатського НПП основна увага зосереджена на охороні заповідних територій. Заповідні зони призначені для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів. На території КНПП виділено два заповідних лісництва – Говерлянське (площа – 5537 га) та Високогірне (площа – 2063 га). В Говерлянському лісництві на кам'янистому схилі розташоване озеро Несамовите льодовикового походження на висоті 1750 м. Серед осокових заростей, в прибережній смузі трапляються біогрупи рідкісного виду – ситника каштанового, який підлягає абсолютній охороні. На території Високогірного лісництва, на висоті 1510 м, розміщене озеро Марічейка. Воно оточене смерековим пралісом та гірське сосновим криволісся.
В межах всіх інших лісництв виділено окремі заповідні зони, так звані, особливо-цінні території (ОЦТ) та об'єкти (ОЦО). На даний час на території КНПП нараховується 138 ОЦО та ОЦТ. В основному – це корінні високопродуктивні букові, смерекові та ялицеві праліси, природне зростання Ільма гірського та сосни реліктової на кам'янистих розсипах. В Бистрецькому лісництві ціле урочище «Кедроватий» площею 1495 га, виділене як ОЦТ – осередок сосни кедрової європейської. Особливо-цінними об'єктами виділені па території Ворохтянського лісництва два мінеральні джерела. В цьому ж лісництві є природні зростання реліктового тиса ягідного віком 120 років. Цей вид занесено до Червоної книги України. Територія парку з мальовничими долинами річок і величним гірським ландшафтом Чорногори багата цікавими геологічними та гідрологічними об'єктами. Це водоспади, печери та дивовижні скелі, які заслуговують особливої охорони. Місця зростання рідкісних та ендемічних видів рослин Карпат, місця поселення чи гніздування рідкісних видів тварин, оголошені як особливо-цінні території і охороняються як заповідні території.
Крім охорони заповідних територій належна увага приділяється охороні рослинного та тваринного світу, а також їх рідкісних видів. З цією метою для охорони і збереження рослинного світу на території парку заборонено промислову заготівлю лікарської сировини і збір дикоростучих ягід та плодів, особливо рідкісних рослин. З метою охорони і примноження тваринного світу на території парку службою державної охорони постійно проводиться контроль за недопущенням браконьєрського полювання та знищення тварин, проводяться біотехнічні заходи. Кожен рік організовуються весняний (з 15 квітня по 15 червня) та осінній (з 15 вересня по ЗО жовтня) періоди тиші з метою створення