Здійснення природоохоронної роботи в Карпатському НПП регулюється Законами України: «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», «Про тваринний світ». Лісовим та Земельним Кодексами, а також іншими документами.

2.3 Рекреаційне господарство

Території та об'єкти природно-заповідного фонду України використовуються і для відпочинку, в лікувально-оздоровчих, туристсько-екскурсійних та інших рекреаційних цілях.

Сучасне виробництво зв'язане з великими фізичними й нервовими навантаженнями на людський організм і для відновлення його сил необхідне, перш за все, безпосереднє спілкування з природою. Тому ці території розглядаються не як шлях ізоляції кращих зразків природи від суспільного життя, а як шлях наближення цілей охорони природи до потреб людини, поєднання збереження природи з її ефективним використанням.

Рекреація від латинського «rekreatio» – це форма соціального руху на відновлення духовних і фізичних сил людини, витрачених в процесі трудової, навчальної та інших видів діяльності.

Таку соціально-економічну функцію відтворення та відновлення життєвої енергії людини покликані виконувати рекреаційні ресурси, що мають лікувально-оздоровчу, пізнавальну, утилітарну цінність і є основою задоволення потреб людини у відпочинку, лікуванні.

Рекреаційні ресурси поділяються на природні та історико-культурні. З усіх рекреаційних ресурсів на території парку найбільшою цінністю відзначається багата й різноманітна рослинність. Тут знаходяться гірсько-лісові та високогірні чагарникові й трав'яні субальпійські та альпійські фітоценотичні комплекси, насичені елементами середньоєвропейської, частково – західно- та південноєвропейської флор.

Тут розташована найвища вершина України – г. Говерла (2061 м н.р.м.). Тут виявлені найцікавіші в Українських Карпатах реліктові давньо-льодовикові елементи рельєфу – двоступінчасті кари (верхні і нижні кітли), гострі міжкарові гребені (Великі і Малі Кізли), що сформувалися у місцях контакту плейстоценових льодовиків, каро в і озера, найбільший в Українських Карпатах гірський водоспад (понад 80 м).

В лісовій зоні збереглись унікальні лісові угруповання реліктового характеру, що мають велике значення для вивчення історії розвитку покриву в голоцені.

Карпатський НПП – своєрідний природно-рекреаційний комплекс. Сприятливі кліматичні умови, гірський рельєф, мальовничі пейзажі карпатських лісів, високогірних полонин, густа мережа стрімких гірських потоків, різноманітність рослинного і тваринного світу, наявність культурних та архітектурних пам'яток – все це сприяє інтенсивному розвитку всіх видів рекреації. Про це свідчить велика кількість стаціонарних закладів (туристських і спортивних баз, санаторіїв-профілакторіїв, оздоровчих таборів), де одночасно може відпочивати й оздоровлюватись біля 5 тис. чоловік. Найбільш сприятливим для відпочинку і лікування є літньо-осінній сезон травень-вересень. Історія розвитку туризму й рекреації на території парку мас свою давню історію. За даними уже в 1934 році тут відпочивало й лікувалось більше 20 тисяч чоловік. Найбільший пік відпочиваючих було зафіксовано в 1988 р. – біля 1 мли. чоловік. В даний час, в силу несприятливих економічних умов, кількість відпочиваючих різко зменшилась. Організація раціонального відпочинку в природі є найефективнішим із шляхів зміцнення здоров'я людини. Ліси відіграють велику роль в оздоровленні навколишнього середовища, акумулюючи шкідливі домішки і наповнюючи повітря цілющими фітонцидами. В санаторіях «Прикарпатський», «Прут», «Гірське повітря», «Смерічка», які знаходяться па різних висотах (520-800 м н.р.м.), оздоровлюються дорослі й діти з легеневими захворюваннями.

Природні умови парку сприятливі для розвитку гірськолижного спорту. У Ворохті щороку відбуваються міжнародні змагання з стрибків з трампліну на «Кубок Карпат», змагання на першість України з біатлону, лижних гонок і двоборства, проводяться спартакіади. Для розвитку цих захоплюючих видів спорту споруджені спортивні бази «Авангард», «Україна», «Заросляк».

Особливою популярністю серед відпочиваючих користується база відпочинку «Карпати», де пропонується широкий асортимент послуг (басейн, водолікарня, тенісний корт, тренажерний зал). Діти, які прибувають із забруднених радіаційним пилом територій, мають змогу оздоровлюватися в лікувально-оздоровчих комплексах «Гуцульщина», «Гірський», «Прут» і в оздоровчих таборах «Камінь Довбуша», «Смерічка» , «Карпати», «Лаванда».

Крім стаціонарних форм відпочинку існує автомобільний, пішохідний, водний, лижний туризм. Маршрути проходять по землях лісфонду Карпатського НПП і так чи інакше впливають на природні екосистеми.

Для неорганізованих форм відпочинку на території парку діють рекреаційні зони, які розташовані поблизу транспортних шляхів у низькогірному та середньогірному поясах. Відповідний благоустрій з використанням малих архітектурних форм сприяє формуванню позитивного ставлення до навколишнього середовища. Цікавими у цьому плані с рекреаційні зони «Воротищі», «Женець», «Ребровач», «Трамплін», «Говерла».

РОЗДІЛ ІІІ. ОСНОВНІ ЕКОЛОГО-ПІЗНАВАЛЬНІ МАРШРУТИ

3.1 Загальна характеристика

По території парку прокладено більше 400 км туристичних, еколого- і науково-пізнавальних маршрутів, які є найкращою формою пізнавальної рекреації. Найбільше навантаження лягає на маршрути «На Говерлу», «Стежка Довбуша», «На Хом'як». Проходячи цими маршрутами, відвідувачі знайомляться з найбільш цінними насадженнями, їх природним складом особливостями рельєфу та різноманітними ландшафтами. Для оптимізації сприятливих умови для рекреантів проводяться роботи по благоустрою. Відвідування маршрутів здійснюється з погодженням з адміністрацією парку; відхилення від маршруту не допускається. При вході на територію заповідних зон встановлено шлагбауми, є контрольно-пропускні пункти. Також впорядковано відвідування г. Говерла. На початку маршруту встановлено пункт, працівника якого цілодобово чергують, з відвідувачами проводяться інструктажі по техніці безпеки в гірських умовах, дотримання норм чинного законодавства. Підйом на вершину дозволено лише вдень з обов'язковим поверненням групи до 18 години.

Організація управління національним парком спрямована на суворе регламентоване використання природних комплексів для відновлення порушених екосистем. Це забезпечується як відповідним зонуванням територій, так і обмеженням місць і часу перебування на них. Порушення рекреаційної ємкості, тобто перевищення максимально допустимої кількості відвідувачів,