Привертають увагу відпочиваючих історико-архітектурні та меморіальні пам'ятки. Історичну цінність з точки зору старовинної народної архітектури мають дерев'яні церкви у Яремчі, Ворохті, Микуличині, Татарові. Прекрасною пам'яткою сучасної архітектури є ресторан і лікувально-оздоровчий комплекс «Гуцульщина».

Для популяризації рекреаційної діяльності парку і створення позитивного іміджу змакетовано сторінку в системі Internet, випускаються інформаційні листівки, буклети.

Карпатський НПП е живим музеєм природи, де можна спілкуватися з природою, пізнавати прекрасне і, одночасно, набратись позитивного емоційного заряду, сил і здоров'я.

Багаті рекреаційні ресурси регіону, сприятливе розташування парку дають всі умови для організації відпочинку на лоні природи, туризму та кліматолікування. Сьогоднішній розвиток рекреації можливий тільки в контексті концепції сталого розвитку, запропоно-ваної Всесвітньою спілкою охорони природи. У концепції підкреслюється: «Сталим розвитком вважається процес, в межах якого відбувається розвиток без нанесення шкоди ресурсам та їх зменшення що і робить розвиток можливим».

Для хорошого сімейного, активного відпочинку, оздоровлення на території парку діють 10 науково- та еколого-пізнавальних стежок, опис та характеристику яких подається нижче.

3.2 ЕКОЛОГО-ПІЗНАВАЛЬНА СТЕЖКА "СТЕЖКА ДОВБУША"

Довжина маршруту – 4 км. Тривалість переходу – 4 год. Висоти над рівнем моря: поч. точки – 570 м, кін. точки – 800 м.

Художньо-меморіальний комплекс «Стежка Довбуша» – створений в місцях, овіяних легендами, зв'язаними з іменем ватажка карпатських опришків – Олекси Довбуша. Маршрут починається в заповідному урочищі «Дрибка» Ямнянського лісництва, неподалік від «Каменя Довбуша», пролягає поміж скелями і виходить на хребет Горган Запрутський.

ЕПС проходить по місцях, де в 1738-1745 роках діяли побратими славнозвісного О. Довбуша. У літопис історії українського народу галицьке опришківство увійшло яскравою сторінкою боротьби проти соціального і національного поневолення. Ім'я О.Довбуша стало поряд з відомими іменами героїв українського народу У. Кармелюка, Л. Кобилиці.

Ця місцевість відноситься до Зовнішньо-Карпатської області. Розташована на правобережжі Пруту. Розповсюджені тут ямненські пісковики звужують долину і зумовлюють круті схили. Саме тут відкривається мальовничий вид на каньйон Пруту та на присілок Ямна. Нас оточує змішаний ліс. Тут можна відмітити буково-ялицево-смерскові фітоценози. Основними лісоутворюючими породами є бук лісовий, смерека, ялиця біла. З правого боку зустрічається унікальне зростання граба звичайного. Це верхня межа ареалу граба – 500 м н.р.м. Особливий інтерес представляє реліктова сосна – найдавніша з усіх видів, чутливий індикатор чистоти повітря. По стежці зліва і справа видніються кущі малини, ожини, а в кіпці маршруту – поширена чорниця. Лінія маршруту перетинає відкриті поляни, грибні та ягідні місця.

Багатий та різноманітний світ тварин. Тут можна побачити ящірку прудку та живородячу, гадюку звичайну. Із птахів зустрічаються дятел строкатий, жовна, сойка, шишкар сосновий, рябчик. Із ссавців поширені козуля, кабан, лисиця, борсук, тхір. Гризуни представлені зайцем-русаком, білкою карпатською, сонями горішниковою і лісовою, мишівкою, мишою жовтогорлою, полівкою сніговою.

Стежка промаркована. Формат марки нормальний, колір марки горизонтальні смуги білого кольору, в центрі – зелена смута. Стежка обладнана малими архітектурними формами.

3.3 ЕКОЛОГО-ПІЗНАВАЛЬНА СТЕЖКА "НА ЯВІРНИК"

Довжина стежки – 4250 м. Тривалість переходу – 4 год. Висота над рівнем моря: поч. точки – 650 м, кін. точки – 1221 м.

Стежка розташована в Женецькому лісництві. Проходячи серпантином, охоплює природні комплекси з різноманітними ландшафтами лісового і субальпійського поясів і розміщений в рекреаційно-господарській зоні лісництва. Починається маршрут біля контори Женецького лісництва, її нижня частина розташована на схилах обвально-осипного зносу, крутизна якого в деяких місцях досягає 500-600. Схили вкриті брилами, щебенем, валунами, що відносяться до дрібних гравітаційних типів рельєфу: Весь подальший маршрут проходить по схилах інтенсивного площинного змиву. Серед дрібних форм рельєфу переважають яри, гірські звори, промивини, обвали та зсуви. Хребет та вершина, на яку виходить стежка, приймають округлу форму, часте розповсюдження мають кам'яні розсипи. Враховуючи певні кліматичні показники, на даній території виділено три термічні зони: помірну (650-850 м н.р.м.), прохолодну (850-1200 м н.р.м.) та холодну (до вершини Круглоявірника 1221,6 м н.р.м.) Проходячи маршрутом ЕПС, потрапляємо в смереково-березовий ліс, з участю сосни звичайної реліктової. На віддалі 600 м від початку маршруту насадження переходять у смереково-ялиново-сосновий праліс, середній вік насаджень якого 130 років. Лісовий масив у середній частині маршруту (до 2100 м від початку) представлений природно відновленим 140-літнім буково-ялицево-смерековим лісом з елементами пралісу. Досягнувши висоти

1220 м н.р.м., стежка виводить на приполонинну лісову луку Явірник, загальна площа якої 9,2 га. Трав'яне покриття представлене наступною субальпійською рослинністю: кострицею, арнікою гірською, билинцем комарниковим. З представників тваринного світу тут можна побачити саламандру плямисту та жабу трав'яну. З птахів – сойку, горіхівку, різновиди синиць, дроздів, вівчариків, малинівку. З ссавців – білку звичайну, лисицю; сліди діяльності парнокопитних: свині дикої, козулі, оленя благородного. На полонині Круглоявірник з птахів можна побачити канюка, тинівку лісову, сорокопуда.

Маршрут промарковано. Формат марки нормальний, колір марки – горизонтальні смуги білого кольору, в центрі – голуба смуга. Маршрут обладнано малими архітектурними формами.

3.4 ЕКОЛОГО-ПІЗНАВАЛЬНА СТЕЖКА "ЖЕНЕЦЬ – ХОМ'ЯК"

Довжина стежки – 5350 м. Тривалість переходу – З год. Висота над рівнем моря: поч. точки – 650 м, кін. точки – 1350 м.

ЕПС починається біля контори Женецького лісництва і проходить по території рекреаційно-господарської і заповідної зон, охоплюючи природні ландшафти з багатим рослинним покривом лісового поясу, криволісся та кам'янисті розсипи однієї з найвищих вершин Горган – г. Хом'як (1545 м н.р.м.). Більша частина ЕПС