Стежка промаркована, формат марки нормальний, колір марки горизонтальні смуги білого кольору, в центрі – зелена смуга.

3.7 ЕКОЛОГО-ПІЗНАВАЛЬНА СТЕЖКА "НА ГОРУ ГОВЕРЛА"

Довжина стежки – 10,5 км. Тривалість переходу – 5 год. Висота над рівнем моря: поч. точки – 950 м, кін. точки – 2061 м.

Маршрут починається від контрольно-пропускного пункту Говерлянського заповідного лісництва в Завоєлі і проходить по широкій лісовій дорозі вздовж долини р. Прут, яка поступово звужується і крутими схилами підходить до дороги. Майже всі ліси тут – середньовікові насадження смереки, рідше – ялиці. Поодиноко зустрічаються бук, явір. Такі змішані ліси супроводжують нас до висоти 500 м н.р.м. В заплаві р. Прут поширені сіровільшанники. В урочищі Форещанка долина Пруту розширюється. З правого боку знаходиться форельне господарство Ворохтянського держлісгоспу. Проходячи далі по долині, дорога заглиблюється в середньовіковий смерековий ліс. Зліва від дороги, крізь стіну лісу проглядаються будиночки географічного факультету Львівського державного університету. Дорога все крутіше піднімається догори і виходить до навчально-тренувальної спортивної бази «Заросляк» , від якої прямує через типовий смерековий праліс, вік окремих дерев якого – 200-300 років та висотою 30 метрів.

При піднятті вверх ліс рідшає, підходимо до його верхньої межі (1400-1450 м н.р.м.) Такі при полонинські ліси характеризуються значною стійкістю до вітровалів. Це пов'язано з особливостями росту і життєдіяльності представників цього виду в екстремальних висотних екологічних умовах і тому ця полоса лісу є своєрідним фортпостом нижче розміщених карпатських лісів, який приймає на себе сильні полонинські вітри, снігові лавини. Через це такі ліси заслуговують усесторонньої охорони та відновлення. Зліва відкривається вид на велику долину, де бере свій початок ріка Прут. Витікаючи із невеликого болітця по стінці верхнього кару і досягаючи його дна приймає вигляд кількох струмків, які утворюють водоспад «Гук».

З висоти 1800 м н.р.м. починаються альпійські луки. Звідси відкривається панорама па велику частину Карпат. На північ і північний захід видно хребти Горган з їх вершинами: Сивуля, Довбушанка, Горган, Хом'як, Синяк. Па південний схід від Говерли протягнувся хребет Чорногора, з півдня – пролягла долина білої Тиси, а з заходу видніється купол Петроса (2020 м н.р.м.).

ЕПС промаркована. Маршрут промарковано. Формат марки нормальний, колір марки – горизонтальні смуги білого кольору, в центрі – голуба смуга. Маршрут обладнано малими архітектурними формами.

ВИСНОВКИ

В ході дослідження даного на наукову роботу питання, я ближче ознайомилася з Карпатським Національним природним парком, його роботою та структурою, дізналася більше про мету його створення, якою є збереження та відновлення прекрасної та неповторної краси українських Карпат, збереження та розповсюдження традицій, культури, історії мальовничого гуцульського краю.

КНПП організовує заходи щодо збереження та розвитку туризму та рекреації на своїй території. До таких заходів належать створення природних господарств на території лісництв, які займаються відродженням зникаючих та рідкісних видів тварин, риб та культур флори у сприятливіших умовах, проведення контролю за рекреаційним навантаженням, створення вольєрів та заказників для більш комфортних умов життя певним видам, комплектація зон відпочинку, розробка нових маршрутів для туристів та запровадження системи обслуговування на них.

Один з видів роботи Карпатського Національного природного парку, а саме систему еколого-пізнавальних стежок, було досліджено мною при написанні даної наукової роботи.

На мою думку, КНПП має всі умови для розширення та збільшення системи еколого-пізнавальних стежок. За своєю структурою ЕПС не є важким категорійним маршрутом, і для ознайомлення з нею непотрібно затрачувати дуже багато часу та займатися певною підготовкою для виходу на стежку. За категорією складності еколого-пізнавальну стежку можна віднести до одноденного маршруту, а за видом туризму – «поїздка за місто». Така простота та доступність створює умови для виходу та ознайомлення з ними будь-якої людини, у будь-якому віці.

Для рівномірного розприділення рекреаційного навантаження по всіх 10 стежках ( найбільше навантаження лягає на маршрути «На Говерлу», «Стежка Довбуша», «На Хом'як») потрібно проводити більш активну рекламно-інформаційну та видавничу діяльність серед населення, щоб донести їм інформацію про наявність та цікавість інших стежок. Також потрібно провести благоустрій менш відвідуваних стежок, для створення комфортних умов на маршруті.

Еколого-пізнавальні стежки є одним з методів донесення до населення цінності природи краю, важливість збереження незайманості певних територій та підвищення їхньої екологічної освіти. Пройшовши такою стежкою людина швидше зрозуміє значення слів «Не зривай!», «Не ламай!», «Не засмічуй!», оскільки сама зможе доторкнутися до первозданної, неповторної краси природи та її творінь. Потрібно розширювати та обладнувати нові маршрути та стежки для більшої кількості відпочиваючих, щоб вони змогли в більшому обсязі ознайомитися з природою краю, побачити красу неповторних гірських рік, відчути запах лісу та доторкнутися до його мешканців, і зрозуміти важливість збереження та відновлення цього раю, допоки ще не пізно!

ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА

Адаменко О.М., Приходько М.М. регіональна екологія і природні ресурси. Підручник для студентів екологічних, географічних та геологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Івано-Франківськ – « Таля», 2000 – 278 с.

Васильєв В.П., Горішевський П.А., Зінько Ю.В. Сільський зелений туризм: організація надання послуг гостинності – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2003 – 148 c.

Географічна енциклопедія України. Т.1, 2. – Київ. Знання, 1983

Гетьман В.І. Екотуризм у національних природних парках України – Туристично-краєзнавчі дослідження. – Випуск 4 – Київ, 2002. с. 308-335.

«Гуцульський календар». Щорічний альманах/«Гуцульщина», 2005