Міністерство охорони здоров’я України
РЕФЕРАТ
на тему:
“Основні принципи спортивного тренування, етапи, цикли”
ПЛАН
1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ СПОРТИВНОГО ТРЕНУВАННЯ
2. СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНА
3. ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАНЯТТЯ, ЙОГО ЕТАПИ І ЦИКЛИ
4. ПЛАНУВАННЯ УЧБОВО-ТРЕНУВАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ
5. ЛІКАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ПІД ЧАС ТРЕНУВАНЬ
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ СПОРТИВНОГО ТРЕНУВАННЯ
Основна мета спортивного тренування — за-безпечити високий рівень здоров'я спортсменів, оволодіння спортивною технікою, виховання мо-ральних та вольових рис характеру, розвиток фізичних якостей (сили, швидкості, витрива-лості, спритності) і на цій основі — досягнення високих показників в обраному виді спорту. Все це обов'язково має передбачати навчання й тре-нування спортсменів будь-якої підготовленос-ті — від новачка до майстра спорту.
Громадський інструктор, тренер, обізнаний з основними питаннями теорії, методики навчан-ня й тренування, володіючи технікою тих чи інших вправ, передає свої знання й уміння шля-хом розповіді, особистого показу, після чого про-понує членам колективу викопати їх. У процесі виконання вправ інструктор дає вказівки, ви-правляє помилки, пропонує повторювати впра-ви доти, поки спортсмен не навчиться злагодже-но й правильно їх виконувати. Коли вправа комусь не дається, інструктор розчленяє її, про-понуючії виконати окремі частини, а потім і в цілому.
Принципів спортивного тренування кілька, але основним вважають всебічну підготовку спортсмена. Це — шлях до фізичного вдоскона-лення людини. Всебічний розвиток спортсмена, його високий моральний і культурний рівень, гармонійний розвиток мускулатури та рухомих якостей, відмінна робота серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, фізична до-сконалість у цілому — основа успіху в будь-якому виді спорту.
Особливого значення набував здійснення принципу всебічності в учбово-тренувальній ро-боті з юними спортсменами. Всебічний фізич-ний розвиток у юні роки забезпечить міцне здо-ров'я, працездатність, високі спортивні резуль-тати в зрілому віці.
Другий принцип — свідомість; він передбачає таку побудову навчання й тренування, які за-безпечать розуміння, активне ставлення спорт-смена до них. Принцип свідомості, який у ра-дянські іі системі тренування став одним з найважливіших, означає, що спортсмен повинен знати, що, чому й навіщо він робить. Інструктор чи тренер повинні провадити з вихованцями бе-сіди про конкретні завдання кожного трену-вального заняття.
Третій принцип — поступовість. Він побудо-ваний на тому фізіологіч-ному положенні, що зміни в перебудові органів і систем організму та покращання їх функцій відбуваються під впливом тренування поступопо, протягом пев-ного часу. Звідси висновок — тренувальне на-вантаження треба підвищувати поступово, від заняття до заняття. Здійснення цього принципу базується і на відомих педагогічних правилах — «від простого до складного», «від легкого до важкого», «від відомого до невідомого». Най-правильнішим при навчанні є сполучення пра-вил — «від простого до складного» і «від легкого до важкого».
Принцип поступовості визначає планове збільшення навантажень і складності вправ на кожному занятті. Це й повинні відбивати тиж-неві, місячні й річні плани тренувань. Посту-повість у навчанні має відповідати силам і мож-ливостям спортсменів, тобто треба враховувати індивідуальні особливості кожного з них. Такий підхід забезпечить поліпшення здоров'я, трено-ваності та уростання гнортнпних результатів. І навпаки, ігнорування принципу поступовості, неврахування індивідуальних особливостей уч-нів, прагнення до «швидкого» зростання трено-ваності, спортивних досягнень протягом корот-кого часу (здійснення так званої форсованої підготовки «натягування» на розрядні нормати-ви) ніколи ще не давало бажаних результатів, а лише шкодило здоров'ю.
Міцність засвоєних знань і навичок лежить в основі четвертого принципу — повторності. Систематичне багаторазове повторення вправи, яка вивчається, сприяє міцному її закріпленню.
Цей принцип також базується на відомому фізіологічному положенні про необхідність по-вторень, щоб домогтись відповідних змін у пере-будові органів і систем організму під впливом тренувань.
Кількість повторень окремих вправ та інтер-вал відпочинку між ними значною мірою зале-жать від підготовленості спортсмена, його віку, зовнішніх умов. Головну увагу тут слід звер-нути на то, що до чергового заняття треба при-ступати з достатньо відновленими силами пі-сля попередніх занять. Виникнення почуття втоми — сигнал до припинення вправ, в яких переважно вимагаються швидкість, сила, сприт-ність і точність рухів. Продовжувати трену-вання при виникненні втоми нераціонально. Краще зробити перерву (в межах декількох хвилин), і коли сили спортсмена будуть віднов-лені, повторити вправу вдруге, потім, знову-та-ки після відпочинку,— втретє і т. д.
Коли ж потрібно розвинути витривалість, то можна не припиняти занять і тоді, коли на-ступила втома. Тільки перерву для відпочинку слід робити тривалішою.
З метою закріплення знань і навичок впра-ву треба повторювати доти, аж поки вона не будо виконуватись правильно. Отже, не слід поспішати з переходом до нової вправи, поки не буде засвоєна та, що вивчається. Необхідно встановити правильні інтервали між заняттями і на самому занятті — між вправами.
Принцип повторності вимагає систематично-го тренування протягом року, а також участі у великій кількості змагань. Тільки у повторних змаганнях закріплюються спортивна техніка й тактика, поліпшуються фізичні та вольові якос-ті. Спортивні змагання дають змогу об'єктивно оцінити, як спортсмени оволоділи на трену-вальних заняттях павичками і якостями.
До цих основних принципів тренування слід додати, що однією з найважливіших проблем сучасної методики тренування с проблема роз-витку високих вольових якостей спортемснів. Рівень цього розвитку — один з показників тренованості спортсмена, його підготовленості до відповідальних змагань. Високі вольові якос-ті досягаються в процесі навчання й тренування та участі її змаганнях. Виховання в спортсмена здатності мобілізувати себе під час змагання — одне з головних завдань, які стоять перед гро-мадським інструктором, тренером.
Зазначені принципи тісно пов'язані між со-бою. Всебічної фізичної підготовки можна досягти без поступовості в навчанні й тренуван-ні, а поступовість грунтується на повторності. Водночас успіхові тренувань сприяє свідоме ставлення спортсмена до них. Таким чином, усі принципи здійснюються не у відриві