Шацькі озера та орієнтування на місцевості

курсова робота з туризму

ЗМІСТ

Вступ

Актуальність теми дослідження. В епоху науково-технічної революції, монотонності праці та надлишку інформації, концентрації населення у великих промислових центрах, зміни в рівні життя і структурі потреб суспільства збільшується попит на туризм і активний відпочинок. Більше громадян виявляють бажання провести свою відпустку у закладах рекреаційного обслуговування. Але на сучасному етапі розвитку економіки України така форма відпочинку стає дедалі менш доступна для широких мас населення. Тому нині стрімко зростають самодіяльні форми відпочинку і туризму, які використовують місцевий рекреаційний потенціал.

Географи розглядають рекреаційний потенціал як здатність природного простору сприяти відпочинку та відновленню здоров'я людини. Рекреаційний потенціал – один з показників природного потенціалу, ступінь здатності природної території справляти на людину позитивний фізичний, психічний і соціально-психологічний вплив, пов'язаний з відпочинком. Природні ресурси – це провідні фактори, які визначають рекреаційне використання території. Від того, які природні ресурси має територія, залежить організація видів та форм рекреаційної діяльності. Під рекреаційними ресурсами розуміють компоненти географічного середовища і об'єкти антропогенної діяльності, які завдяки таким властивостям, як унікальність, історична і художня цінність, естетична привабливість і лікувально-оздоровче значення, можуть бути використані для організації різних видів та форм рекреаційних занять у цілях відпочинку, туризму і лікування.

До природних ресурсів Волинської області, які мають найбільшу цінність для рекреації, насамперед належать такі елементи природно-територіальних комплексів, як озера, річки, ліси, родовища мінеральних юд і лікувальних грязей, а також окремі об'єкти природно-заповідного фонду. За наявністю природних ресурсів Волинська область належить до перспективних регіонів України в плані організації туристично-рекреаційної діяльності. Слід зазначити, що природні рекреаційні ресурси в області зазнали відносно невеликого антропогенного "пресингу" і тому добре зберегли рекреаційну здатність.

Перлиною у цьому переліку є Шацькі озера.

Сказане вище зумовлює актуальність теми дослідження курсової роботи, а також визначає об’єкт і предмет дослідження, його мету і завдання.

Об’єктом дослідження курсової роботи є проблеми рекреації як галузі людської діяльності взагалі і основних її напрямів на регіональному рівні.

Предметом – Шацькі озера та орієнтування на місцевості.

Метою курсової роботи є дослідження Шацьких озер та орієнтування на місцевості.

Мета роботи реалізується шляхом виконання таких завдань:

Розділ 1. Характеристика Шацьких озер і оцінка їх туристичного потенціалу

1.1. Загальна характеристика озер Шацької групи

ШАЦЬКІ ОЗЕРА – група озер у північно-західній частині Любомльського р-ну Волинської обл., у межиріччі Західного Бугу і Прип'яті. Територія, на якій розташовані озера, називається Шацьким поозер'ям. Включають близько 30 озер, найбільшi з них: Світязь (пл. 27,5 кв. км), Пулемецьке озеро (пл. 16,3 кв. км), Луки (пл. 6,8 кв. км), Люцимир (пл. 4,3 кв. км), Остров'янське озеро (пл. 2,5 кв.км), Кримне (пл. 1,44 кв. км), Пісочне озеро (пл. 1,86 кв. км). Шацьке поозер'я являє собою зандрову рівнину в межах Поліської низовини. Центр. його частина характеризуеться поширенням озерних карстових улоговин, які утворилися у крейдових відкладах. Озера, що лежать серед болотних ландшафтів, утворилися внаслідок нагромадження алювію i підвищення рівня ґрунтових вод, за умов незначного похилу території й відсутності постійного стоку. Береги Шацьких озер низькі, пологі, складені піщаним, піщано-гальковим i біогенним матеріалами; є заболочені ділянки. Живляться атмосферними i підземними водами, а також за рахунок водообміну по каналах, якими сполучені окремі озера. Влітку вода добре прогрівається, взимку Шацькі озера замерзають. Мінералізація води помірна або знижена, її величина коливається від 75-125 до 200-250 мг/л. Колір води змінюється від жовтувато-зеленого у мілководних озерах до смарагдово-зеленого у глибоких. Дно вкрите переважно піщано-мулистими відкладами, торфовими й сапропелевими мулами. Водяться вугор, окунь, плітка, щука, лин, лящ, карась, короп, сом, в'юн, є акліматизовані види (напр., в озерах Світязі, Пулемецькому й Кримному – канадський сом, у Пісочному – форелеокунь, у Пулемецькому – чудський сиг, у Люцимирі і Чорному Великому озерi – судак і сазан амурський). В окремих озерах водяться раки. Створено рибницькі господарства, зокрема ставково-рибницьке господарство з розплідником "Ладинка". На берегах Шацьких озер – місця гніздування водоплавних птахів (диких качок та гусей, білих лебедів та ін.). Більша частина Шацьких озер – у складі Шацького природного національного парку. Шацькі озера – база наукових досліджень Львівського університету i Волинського університету [38].

ЧОРНЕ ВЕЛИКЕ ОЗЕРО – озеро карстового походження у Любомльському р-ні Волинської обл., у групі Шацьких озер. Довжина 1,35 км, ширина від 0,35 до 0,65 км, пл. 0,71 км кв., пересічна глибина 2 м, максимальна – 3,2 м. Улоговина неправильної овальнoї форми. Довжина берегової лінії – 3,5 км. Береги переважно низькі, заболочені, поросли очеретом i чагарником, північні підвищені і піщані. Живиться атмосферними і підземними водами. Взимку замерзає. Прозорість води до 1,2 м, пересічна мінералізація – 0,29 г/л. Донні відклади представлені пісками, глинами та сапропелевими мулами (товща коливається від 3-3,5 до 7-7,5 м). Водиться окунь, щука, вугор, карась, лин, сом. На західному березі – м. Шацьк, місця відпочинку. Чорне велике озеро – у складі Шацького природного національного парку.

КЛИМІВСЬКЕ ОЗЕРО – озеро карстового походження у Любомльському р-ні Волин. обл., за 2,5 км на Пн. Зх. від о. Пульмо. Довж. 0,8 км, шир. 0,4 км, пл. 0,32 км2, пересічна глиб. 1,5 м (максимальна – 3 м). Улоговина має видовжено-овальну форму. Береги низькі, поросли чагарником та кугою озерною. Живиться атм. опадами. Взимку замерзає. Дно