СОМИНЕЦЬ – озеро карстового походження у Любомльському р-ні Волин. обл., на Пн. Зx. від смт Шацьк, у групі Шацьких озер. Довж. 1,25 км, шир. 0,55 км, пл. 0,46 кв. км, пересічна глиб. 1,4 м, максимальна - 3,2 м. Довж. берегової лінії 3,17 км. Улоговина видовжена, неправильної форми. Береги, кpім пд.-сх. піщаних, заболочені, поросли очеретом i чагарником. Живиться атм. і підземними водами. Взимку замерзає. Прозорість води 1,2-1,3 м, пересічна мінералізація 0,33 г/л. Дно озера рівне, вкрите сапропелевим мулом зеленкуватого кольору завтовшки понад 5 м. Водяться лин, лящ, карась, окунь, щука, короп; є раки. Використовують для рибництва. Соминець - у складі Шацького природного національного парку.

СВIТЯЗЬ, Свiтязьке озеро – озеро карстового походження у Любомльському р-ні Волин. обл., на Зх. від смт Шацька, у групі Шацьких озер. Каналами сполучене з оз. Луки. Довж. 9,3 км, шир. 4,8 км, пл. 27,5 кв. км, пересічна глиб. 7 м, максимальна – 58,4 м, об'єм води 190,7 млн. куб. м. Довж. берегової лінії – 30,2 км. Улоговина видовжена, неправильної форми. Береги низькі, піщані (шир. пляжів від 5 до 50 – 60 м), подекуди трапляються галька і валуни, окремі ділянки заболочені. Є затоки (найбільші – Бужня та Лука); серед озера – острів площею понад 7 гa. Живиться атм. i підземними водами, а також за рахунок водообміну з озерами. Вода влітку добре прогрівається; стала т-ра (+9°) на глиб. 15-17 м. Взимку озеро замерзає. Прозорість води 3-5,4 м, пересічна мінералізація 0,18 г/л. На дні – сапропелеві мули, піщані та глинисті відклади, у місцях карстових западин (див. Карет) – мергелі i вапняки. З водяної рослинності поширені очерет звичайний, рогіз широколистий, осока пухнаста, жовтець язиколистий, рдесник плаваючий, куга озерна, глечики жовті, латаття біле, елодея канадська та ін. Водяться вугор, лящ, короп, сом канадський, карась, сиг. Рибницькі г-ва. Район туризму (зокрема, тур. База "Світязь"), численні місця відпочинку. Світязь – у складі Шацького природного національного парку.

1.2. Характеристика рекреаційного потенціалу Шацьких озер

Під поняттям рекреаційні ресурси слід розуміти певні територіальні поєднання компонентна природи, об'єктів антропогенного походження, соціально-економічних умов, які виступають як умова задоволення потреб у відновленні духовних і фізичних сил людини і база для розвитку відпочинку, туризму, лікування, і які впливають на територіальну організацію туристично-рекреаційної діяльності [7, 97].

До природних ресурсів області, які мають найбільшу цінність для рекреації і туризму, насамперед, належать такі елементи природно-територіальних комплексів, як озера, річки, ліси, родовища мінеральних вод і лікувальних грязей, а також окремі об'єкти природно-заповідного фонду. За наявністю природних рекреаційних ресурсів область належить до перспективних регіонів України в плані організації туристично-рекреаційної діяльності. Слід відзначити, що природні рекреаційні ресурси в області зазнали відносно невеликого антропогенного "пресингу", і тому добре зберегли рекреаційну здатність.

Відповідно до природно-ресурсної класифікації, розробленої М.С.Нудельманом (1988), рекреаційні ресурси Волині можна поділити на спеціалізовані або цільові (суто рекреаційного користування) і багатоцільові. До першої групи належать лікувальні грязі і мінеральні води, до другої – багатоцільові: рослинні, водні, кліматичні ресурси, які виступають ресурсами комбінованого використання" [7, 98].

Важливу роль відіграє клімат у формуванні рекреаційних систем на тій чи іншій території. При аналізі клімату на певній території враховується комплексний вплив багатьох метеорологічних факторів на фізіологічний стан людини. Тому виділяється так звана дискомфортна погода, за якої людина відчуває дискомфорт. До дискомфортної погоди в межах Шацьких озер відносяться, крім погоди дуже жаркої і дуже холодної, також і такі кліматичні умови, які обмежують рекреацію за дією окремих метеорологічних явищ: швидкість вітру за флюгером більше 9 м/с, туман вдень, який триває більше 3 годин, інтенсивна грозова діяльність, дощ вдень, який триває більше 3 годин, ожеледиця, снігопади, заметілі. До частково несприятливої погоди належать задушливі дні.

Особливе значення в оцінці рекреаційної цінності клімату має режим ультрафіолетової радіації (УФР), який здійснює бактеріоцидну та вітаміноутворюючу дію на організм людини. Так, біодозу УФР (1/4 лікувальної дози) в липні в полудень при ясному небі можна отримати за 18 хвилин (табл. .1). Режим сонячного сяйва в зоні Шацьких озер сприяє довготривалим прогулянкам і походам.

Таблиця 1.

Тривалість часу для отримання біодози УФР при різному стані неба о 10 і 12-й годинах дня, хвилини [7, 98]

Хмарність, бали | Квітень | Травень | Червень | Липень | Серпень | Вересень

10 | 12 | 10 | 12 | 10 | 12 | 10 | 12 | 10 | 12 | 10 | 12

2-6 | 53 | 44 | 34 | 24 | 24 | 94 | 24 | 18 | 30 | 22 | 51 | 31

3-7 | 64 | 53 | 41 | 29 | 29 | 29 | 29 | 22 | 36 | 26 | 61 | 37

8-10 | 74 | 62 | 48 | 34 | 34 | 27 | 34 | 25 | 42 | 31 | 71 | 43

Для рекреації має значення оцінка міждобової зміни основних метеорологічних величин. Коливання температур повітря (більше 4 градусів) і атмосферного тиску (більше 8 гПа) протягом доби значно впливають на стан людини. В середньому на території зони Шацьких озер спостерігається 30-45 днів з різкими коливаннями температури. Приблизно стільки ж днів