Жарка погода в зоні Шацьких озер спостерігається не кожен рік, але в аномальні роки (липень-серпень 1972, 1994, 1995 років) така погода може бути протягом 9-10 днів на декаду. У липні-серпні умови на території зони Шацьких озер сприятливі для проведення широкого комплексу кліматолікування. У цей період приймання кліматичних процедур не обмежується, повітряні ванни можна приймати протягом всього літнього періоду [7; 98].

Температура води в переважній більшості озер області стає придатною для відкриття купального сезону з другої декади червня (табл. 1.2). Триває купальний сезон в середньому 80 днів (до другої декади вересня). Максимальна температура води спостерігається в першій-другій декаді серпня і становить близько 20 градусів за Цельсієм.

Погода на початку весни і пізньої осені несприятлива для рекреаційної діяльності і знижує можливість тривалого відпочинку на повітрі. Сприятливий період для організації всіх видів відпочинку складає в теплий період року 150-155 днів. Найоптимальніші кліматичні умови для організації відпочинку і туризму в теплий період року спостерігаються в зоні Шацьких озер.

Таблиця

Середня температура води в озерах Волинської області, градуси [7, 99]

Декади | Квітень | Травень | Червень | Липень | Серпень | Вересень | Жовтень

1 | 5,3 | 10,6 | 16,4 | 18,3 | 19,8 | 16,6 | 9,5

2 | 6,6 | 13,0 | 17,2 | 18,8 | 18,8 | 13,1 | 8,2

3 | 8,4 | 14,9 | 18,3 | 19,6 | 17,1 | 11,8 | 6,1

* Розраховано за матеріалами метеостанцій області.

Щодо холодного періоду року (листопад-березень), то середня температура холодного періоду складає -1° ... -3° С. Кількість днів із сонячною погодою в зимовий період становить 40-45, решту днів стоїть похмура погода з опадами або без них. Утворення стійкого снігового покриву відмічається в другій – третій декаді грудня по всій території зони Шацьких озер. Сприятливий період для організації зимових видів туризму і відпочинку триває в холодний період в середньому 50 днів [14, 54].

В цілому кліматичні умови сприяють організації практично всіх видів відпочинку і туризму як в літні, так і в зимові місяці.

Найціннішими природними рекреаційними ресурсами є лісові угіддя і озера. За рекреаційним лісокористуванням Волинську область поділяють на два рекреаційні ареали: поліський і лісостеповий. Поліський рекреаційний ареал характеризується різноманітними умовами рекреаційного лісокористування, внаслідок чого було виділено чотири рекреаційні мікроареали: 1) озерно-лісо-луговий; 2) лісо-болотний; 3) лісо-луговий і 4) лісовий. У лісостеповому ареалі мікроареали не виділено, тому що його територія характеризується відносною однорідністю природних умов.

Найбільш високі показники рекреаційної придатності характерні для лісостепового та озерно-лісо-лугового рекреаційного мікроареалів. Найнижчою рекреаційною придатністю відзначаються лісо-болотні рекреаційні мікроареали. Посилення антропогенного впливу на ліси з боку рекреаційного природокористування викликає необхідність розробки науково-обґрунтованих норм рекреаційної діяльності в різних за своєю структурою лісових масивах області.

В той же час Волинь – найбільш "озерна" область України. За кількістю озерних акваторій вона поступається лише Криму. З точки зору рекреаційного використання карстові озера області мають кращі санітарно-гігієнічні показники, ніж заплавні. Вода в них безколірна, карбонатна, насичена киснем, має нейтральну або слаболужну реакцію, чиста у мікробіологічному відношенні, часто має лікувальні властивості [22, 91-95].

Найбільш популярними озерами для відпочиваючих є озера Шацької групи. Рішенням уряду України в Шацький національний природний парк, який поряд з природоохоронними заходами виконує рекреаційні функції, увійшло 22 озера.

Найбільше з озер Шацької групи – Світязь, яке є найбільш освоєним озером Волині у плані рекреаційної діяльності. На його берегах розташовано ряд баз відпочинку, дитячих таборів, туристична база [18; 8].

Друге за площею озеро області – це озеро Пулемецьке, розташоване біля села Пульмо Шацького району. Довжина його становить 6 км, ширина – 3,6 км. Площа водного дзеркала – 16,3 кв. км. Це озеро також карстового походження. Вода прозора з зеленкуватим відтінком. Використовується в основному для рибальства та водного туризму. Неподалік с. Затишшя розташоване третє за величиною озеро цієї групи – Луки. Довжина його берегової лінії 21,4 км, площа водної поверхні – 6,7 кв. км, середні глибини – 2 м, максимальна глибина – 10 м. Крім вище згаданих озер, тут тихо котять свої хвилі Люцимир, Чорне та інші. Проте не всі озера цієї групи придатні для організації всього спектру рекреаційних заходів. За своїми морфологічними особливостями тільки 9 із 22 озер придатні для купання, більшість озер мають погані під'їзди, їх береги заросли очеретом, чагарниками, болотною рослинністю, що затрудняє підхід до водного плеса. Озера цієї групи придатні для організації водного туризму, тренувань з парусного спорту, греблі, рибальства, в зимовий період озера можуть використовуватись для буєрного спорту, підльодного лову риби тощо.

Територіальне поєднання лісових масивів і озерних акваторій дозволяє говорити про формування в зоні Шацьких озер лісо-озерної рекреаційної системи (ЛОРС). ЛОРС являє собою сукупність спеціалізованих рекреаційних об'єктів і підприємств, які виникають на контактному територіальному поєднанні лісових територій і озерних акваторій, мають тісні рекреаційні зв'язки, спільну рекреаційну інфраструктуру і задовільняють об'єктивну потребу населення у відновленні фізіологічних і психологічних сил.

Цінними ресурсами для розвитку санаторно-курортної справи в зоні Шацьких озер є сапропелі (донний мул) озер. Найбільші розвідані запаси їх є в озерах Перемут,