Реферат на тему:

“ХІІІ та ХIV Зимові олімпійські ігри”

ПЛАН

ВСТУП

1. XIII ЗИМОВІ ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ, ЛЕЙК-ПЛЕСИД, США
13-24 ЛЮТОГО 1980 РОКУ

2. XIV ЗИМОВІ ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ, САРАЄВО, ЮГОСЛАВІЯ
8-23 ЛЮТОГО 1984 РОКУ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Вступ

Вперше питання про проведення окремо Зимових Олімпійських ігор обговорювалося на сесії МОК у Будапешті (1911 р.), однак представники скандинавських країн, побоюючись за успіх традиційних Північних ігор, що проходять у Стокгольмі, і змагань у норвезькому Холменколлені, були категорично проти подібних ініціатив. До того ж два зимових види спорту хокей і фігурне катання до 1924 року вже були олімпійськими видами спорту, оскільки включалися в програму літніх Ігор у Лондоні (1908) і Антверпені (1920).

При сприянні МОК і зокрема все того ж невтомного П’єра де Кубертена в 1924 у Франції пройшов «Тиждень зимового спорту, присвячений майбутнім Іграм VIII Олімпіади в Парижі», якому через рік був привласнений офіційний статус Перших Зимових Олімпійських ігор.

З тих пір аж до 1992 року біла Олімпіада йшла в ногу з літньою, пропустивши разом з нею 1940 і 1944 роки. За рішенням МОК з 1994 року Зимові Олімпійські ігри проводяться через два роки після літньої Олімпіади. 

XIII ЗИМОВІ ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ

Лейк-Плесид, США
13-24 лютого 1980 року

На жаль, уряд США не надав належної допомоги Лейк-Плесиду в підготовці до зимових Ігор. Реконструкція спортивних споруд не була закінчена, а під житло в олімпійському селі був використаний новий будинок в'язниці.

Виникли труднощі із транспортом, проблеми з передачею кореспонденції. У той же час адміністрація президента Картера витратила багато коштів на розгорнуту в Лейк-Плесиді кампанію по бойкоту Ігор осковської Олімпіади. На 2 сесії МОК держсекретар США С. Венс при сприянні Американського олімпійського комітету наполягав на позбавленні Москви права проведення Ігор.

Усі ці неприємні моменти не надто вплинули на спортивну сторону зимових Ігор. Змагання, у яких взяло участь 1283 спортсмена з 49 країн, пройшли у винятково напруженій боротьбі.

Програма Ігор включала 38 змагань: біатлон - гонки на 10 і 20 км, естафету 4х7,5 км; бобслей, чоловіки - двійка і четвірка; лижний спорт, чоловіки - гонки на 15, 30 і 50 км, естафета 4 х 10 км, стрибки з трампліна 70 і 90 м; лижне двоєборство; жінки - гонки на 5 і 10 км, естафета 4 х 5 км; гірськолижний спорт, чоловіки і жінки - швидкісний спуск, слалом і гігантський слалом; санний спорт, чоловіки і жінки на 1-місцевих і чоловіка на 2-місцевих санях; швидкісний біг на кониках, чоловіка - 500, 1000, 1500 і 10 000 м, жінки - 500, 1000, 1500 і 3000 м; фігурне катання на кониках, чоловіки і жінки, в одиночному і парному катанні, спортивних танцях на льоді; хокей із шайбою.

Дійсною сенсацією змагань лижників стали золоті медалі дебютанта Ігор спортсмена зі СРСР Н.Зімятова. Попередні Іграм змагання на Кубок світу переконливо свідчили про те, що переможцями змагань у лижних гонках повинні були стати спортсмени Швеції і Норвегії. Однак перша золота медаль Лейк-Плесіда була завойована Н.Зімятовим, який переміг гонці на 30 км. Через кілька днів, він завоював другу золоту медаль - на 50-кілометровій дистанції. Третю золоту медаль Н.Зімятов одержав за перемогу в складі команди, яка виграла естафету 4 х 10 км.

Драматично склалася боротьба в гонці на 15 км, у якій швед Томас Вассберг всього на соту частину секунди випередив фінна Йохо Мієто.

Несподіваною була перемога хокеїстів США. Складена з кращих гравців університетів і коледжів і добре підготовлена команда дуже впевнено провела турнір і заслужено була нагороджена золотими медалями. Ще однією сенсацією з'явилися дві золоті і дві срібні медалі, завойовані спортсменами Ліхтенштейну. Власницею золотих медалей у гірськолижному спорті стала X.Венцель у слаломі і гігантському слаломі. А. Тихонов, СРСР, виступав на зимових Олімпійських іграх четвертий раз і завоював четверту золоту медаль. Третю золоту медаль одержала І.Родніна за перемогу в парному катанні.

Чудова майстерність американського ковзаняра Е. Хейдена, який завоював усі 5 золотих медалей, дозволило збірної США зайняти загальне третє місце в неофіційному заліку. Досягнення Хейдена вражає не стільки тим, що спортсмен завоював рекордне для одних Ігор кількість медалей, а насамперед перемогами, на здавалося б зовсім несумісних дистанціях - від "чистого" спринту до типово стаєрської. Високих результатів Хейден досяг і у велосипедному спорті - у 1985 році він став чемпіоном США серед професіоналів, а в 1986 році - брав участь у гонці Тур де Франс. Спортсмен відмовився від привабливих пропозицій у комерційній діяльності і обрав кар'єру лікаря.

Спортсмени НДР не обмежилися успішним виступом у видах спорту, у яких вони вже стали визнаними лідерами. У Лейк-Плесиді вони зуміли завоювати золоті медалі в лижній гонці на 10 км серед жінок - Б. Пец, в одиночному катанні на кониках серед жінок - А. Печ, у швидкісному бігу на ковзанах серед жінок на дистанції 500 м - К. Енке.

53-літній спортсмен зі Швеції Карл-Ерік Еріксон зумів зайняти лише 19-і місце в змаганнях двомісних бобслеїв і 21-і - чотиримісних. Однак він став першим спортсменом, який прийняв участь у шести зимових Олімпійських іграх.

У неофіційному командному заліку перше місце зайняла команда НДР завоювавши 154,5 очки і 24 медалі - 10 золотих, 7 срібних, 7 бронзових. Друге місце дісталося спортсменам СРСР із 147,5 очками і 22 медалями - 10 золотих, 6