Реферат на тему:
Фізкультурно-оздоровча робота школі. Комплекси вправ для: очей, постави, психічної саморегуляції
Фізкультурно-оздоровча робота — важлива частина педагогіч-ного процесу. Особливого значення вона набуває у зв'язку зі зростан-ням навантаження на молодших школярів, збільшенням кількості хворих дітей, несприятливими екологічними умовами, гіподинамією.
Фізичне виховання спрямовується на формування навичок здо-рового способу життя, позитивного ставлення до фізичної куль-тури, гігієни, спорту, на удосконалення і розвиток рухових якос-тей, формування правильної постави, виховання морально-вольо-вих якостей.
Організація фізкультурно-оздоровчої роботи потребує продумано-го, творчого підходу, особливо — якщо група різновікова. Вихователь має бути обізнаний зі станом здоров'я, рівнем фізичного розвитку кожного учня, і відповідно до цього регулювати навантаження. Для занять фізкультурою доцільнішим є поділ учнів на групи не за віком, а за станом здоров'я.
Найкращим шляхом оптимізації рухового режиму в ГПД в сучас-них умовах є використання фізкультхвилинок (2—3 хв), фізкультпауз (10—15 хв). Такі нетривалі заняття сприяють підвищенню працездат-ності, знімають фізичне і емоційне напруження. До фізкультхвилинок і пауз включаються вправи для збереження зору, корекції плоскосто-пості, постави. Діти можуть виконувати вправи індивідуально або групами під керівництвом старших учнів. Можна виконувати вправи за малюнками або просто потанцювати під музику. Якщо в групі є ки-лимок, можна виконувати вправи лежачи — це дуже корисно для роз-вантаження хребта.
Стопа людини має безліч біологічних точок, які «відповідають» за певні внутрішні органи. Спеціальні масажери, ходіння по мотузці, ребристій дошці, камінцях, килимках з нашитими ґудзиками є маса-жем підошви і активізують діяльність нервової системи та внутрішніх органів, підвищують працездатність. Бажано проводити фізкультхвилинки кожні 45—60 хв, фізкультпаузи — 1,5—2 год.
Більш тривалі заняття організуються на прогулянці або в спортзалі. Щоденне перебування на свіжому повітрі обов'яз-кове. Тривалість прогулянки та вибір діяльності школярів зале-жить від: погодних умов, попередньої діяльності, стану їхнього здоров'я, навіть від одягу. За несприятливих погодних умов краще поділити прогулянку на дві меншої тривалості. Фізкультурні за-няття на прогулянці (або в спортзалі) включають вправи і рухливі ігри для закріплення навичок, здобутих на уроках фізкультури, для розвитку швидкості, спритності, орієнтування у просторі тощо. Щоб заохотити учнів, бажано проводити спортивні години як естафети, змагання, тематичні рухливі ігри («Підготовка в кос-монавти», «Малі Олімпійські ігри», «Козацькі розваги» тощо). У тематичні заняття можна включити питання про спорт, гігієну. На початку заняття навантаження більше, потім поступово змен-шується. Раз на місяць бажано проводити спортивне свято з учас-тю батьків, учнів, вчителів.
Корисно відвідувати спортивні змагання старших школярів.
Ходьба — найприродніший вид руху. Вона дає роботу майже всім м'язам, задовольняє потребу в русі, дозволяє диференціювати наван-таження, не потребує особливих умов. Тому для ГПД можна рекомен-дувати 1—2 рази на тиждень пішохідний перехід, цільову прогулянку або екскурсію. Особливо це доречно в міжсезоння.
Пішохідний перехід — прогулянка, метою якої є певне фізичне на-вантаження та формування навичок правильного ходіння. Для пішо-хідних переходів розробляються спеціальні маршрути (затверджені
директором школи) з визначенням часу, відведеного на них, і наванта-ження. Урізноманітнити пішохідні переходи можна рухливими іграми, спостереженнями, збиранням природного матеріалу.
Цільова прогулянка — прогулянка (орієнтовна довжина мар-шруту — 2,5 км) до якогось об'єкта, щоб знайти відповідь на кон-кретне питання (наприклад, до парку: яких птахів там можна побачи-ти або яких дерев там більше тощо). Тобто метою прогулянки є не тільки фізичне навантаження, а й певні знання. Залежно від місце-знаходження об'єкта прогулянку можна збагатити рухливими іграми. Бажано вести щоденник цільових прогулянок і екскурсій. Цільова прогулянка, як і екскурсія, передбачає підготовчу роботу (вихователь відвідує обраний об'єкт, готує учнів до сприйняття матеріалу, нагадує відповідні правила поведінки).
Під час самопідготовки учні можуть самостійно виконувати впра-ви фізкультхвилинки, а ті, хто цього потребує, — корегувальні. Перерва (їх має бути 2—3) робиться, коли це зручно дитині (по закін-ченні певної роботи, навчального завдання), але не рідше, ніж через кожні 40 хвилин. Деякі завдання (читання, заучування напам'ять) можна виконувати стоячи — для цього бажано мати 2—3 високі пар-ти, конторки, трибуни.
Діти, що легко стомлюються, можуть 8—10 хвилин відпочити ле-жачи на килимку (для цього використовуються маленькі килимки, що легко перуться).
Під час перерв доцільно використати кулькові масажери, гумову стрічку, ручні тренажери, походити з мішечком, кільцем, дощечкою на голові, виконати дихальні вправи. По закінченні завдань рекомен-дується зробити вправи для збереження зору.
Такі ж перерви робляться під час ручної праці, читання, сидячих ігор. Можна повісити малюнки з вправами для виконання. Це також дає можливість диференціювати навантаження.
Методична і медична література пропонує нетрадиційні засоби фі-зичного розвитку: масажі, вправи за східними методиками. Запрова-джуючи такі вправи, слід погодити це з лікарем.
Для вихованців ГПД можна рекомендувати точковий масаж.
Точковий масаж — це свідомо-вольове керування організмом за методикою професора Попова.
Масаж активних точок волосистої частини голови сприяє поліпшенню моторної, мовної, зорової функцій, стимулює діяльність вестибулярного апарата. Це — саморегуляція.
Для формування навичок здорового способу життя в ГПД проводяться вікторини, бесіди, ігри, КВК тощо. Бажано залучати до їх організації батьків. Батьки можуть також допомогти зробити саморобний інвентар для фізкультурних занять. Важливою умовою збережен-ня здоров'я є дотримання правил особистої гігієни. Вихователь пови-нен стежити за миттям рук, дотриманням чистоти приміщень та по-вітряного режиму, охайністю одягу, вдаючися до оригінальних звань, нагород (медаль Мийдодира, звання «Король чистоти» тощо). В групі (у вихователя) має бути все необхідне, щоб дбати про гігієну (сервет-ки, мило, гребінці) і одяг (нитки, голки, щітки).
1. «До своїх прапорців» (середньої рухливості). Гравці діляться на групи по 5—8 осіб, стають у кружки.