Фізкультура і спорт на Волині

курсова робота з фізичної культури

ЗМІСТ

Вступ

Відповідно до Закону України "Про фізичну культуру і спорт" Указом Президента України від 22 червня 1994 р. затверджено Державну програму розвитку фізичної культури і спорту в Україні. На її основі Волинською обласною радою 6 березня 1995 p. була прийнята Програма розвитку фізичної культури і спорту у Волинській області.

Виконання цієї Програми створило умови для поліпшення фізкультурно-масової та спортивної роботи, прискорило процес адаптації галузі до ринкових відносин. На кінець 1996. в області працювало 40 дитячо-юнацьких спортивних шкіл та 4 спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, де навчалося 14 702 учні.

Активізації розвитку фізичної культури і спорту в області сприяли підготовка та участь волинських спортсменів в Олімпійських і Параолімпійських іграх. Відповідно до Указу Президента України Л.Д.Кучми від 18 січня 1997 p. за № 58/97 "Про підготовку та участь спортсменів у XXVII літніх Олімпійських і XI Параолімпійських іграх" головою обласної державної адміністрації було прийнято розпорядження, створено організаційний комітет, головою якого призначено першого заступника голови обласної державної адміністрації В.М.Зарембу.

Організаційні заходи відкрили новий цикл підготовки спортсменів області до XXVII літніх Олімпійських і XI Параолімпійських ігор 2000 p. Тридцять п'ять провідних спортсменів області, чемпіонів і призерів всеукраїнських змагань отримали стипендії голови обласної державної адміністрації. Фінансова підтримка дала змогу вести цілеспрямовану підготовку спортсменів до відповідальних змагань.

Щороку Управлінням з питань фізичної культури, спорту і туризму облдержадміністрації розробляються першочергові заходи для виконання обласної Цільової комплексної програми "Фізичне виховання – здоров'я нації", які затверджуються головою облдержадміністрації Б.П. Клімчуком і головою обласної ради В.П. Дмитруком.

Однією з невід'ємних складових частин методичного й організаційного забезпечення фізичного виховання і спорту є науково-дослідницька робота. У 1994-1996 pp. на Волині проводилися всеукраїнські науково-практичні конференції "Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури в Україні", а в 1999 p. – міжнародна конференція "Фізичне виховання, спорт і культура – здоров'я в сучасному суспільстві".

Новий імпульс до наукових досліджень дало створення у Волинському державному університеті імені Лесі Українки спеціалізованої вченої ради з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук із фізичного виховання та спорту за спеціальністю 24.00.02 – фізична культура, фізичне виховання різних груп населення (наказ ВАК України № 59 від 26.01.1998 p.).

Все вище наведене робить тему дослідження даної курсової роботи особливо актуальною в наш час, оскільки вплив фізичної культури і спорту на життя суспільства є дуже великим. А це означає, що даний аспект не можна обминати.

Об’єктом дослідження є проблематика розвитку фізкультури і спорту.

Предмет дослідження – розвиток фізкультури і спорту на Волині.

Метою курсової роботи є дослідження і наукова обробка кола проблем, які вирізняють розвиток фізкультури і спорту на Волині та узагальнення висновків та відомостей, що стосуються даної проблеми.

Реалізація поставленої мети здійснюється вирішення кількох основних завдань:

Розділ 1. Фізичне виховання на Волині в 1920-1930 роках

Серед багатьох сфер людської діяльності чільне місце посідає фізична культура, яка є органічною частиною національної культури. У процесі історичного розвитку на Волині виробились народні самобутні ігри та фізичні вправи, які за останні роки, у великій мірі, розгублені та забуті. Зокрема, свідомо замовчувалася інформація про діяльність спортивних клубів та організацій на початку XX ст., які вели велику освітню та виховну роботу серед населення краю.

Аналіз архівних документів показує, що в 1920-1930-х роках на Волині існувало багато спортивних клубів різних національних меншин. Серед них російські клуби в Луцьку і Рожищах, єврейські "Темпіда", "Неаполь", "Шомрія", "Хазмонея", спілки єврейських скаутів в Рівному, Дубно, Луцьку, польський спортивний клуб "Сокіл", чеський – "Сокіл" та інші. В багатьох містах з'являються військово-спортивні клуби (Луцьк, Володимир-Волинський, Бережне, Рівне). Частина населення об'єднує в клуби з чітко визначеним спортивним ухилом: Волинський окружний клуб боксерів. Луцький шаховий клуб, Волинська окружна спілка футболістів. На основі професійних ознак створюється Поліцейський спортивний клуб, спілка фізичних вихователів [9, 159-162].

Крім того, майже в усіх школах, що існували в той час, проводились уроки з фізичної культури. Була розроблена спеціальна програма, за якою проходило навчання. В кінці кожного року деякі навчальні заклади складали річний звіт про фізичне виховання учнів. Для покращення рівня професійної підготовленості вчителів фізичної культури проводились конференції, де обговорювались найгостріші питання методики навчання, організації занять тощо.

Особливу увагу заслуговують українські спортивні клуби, які були створені на Волині в 1920-1930 роках. Серед них "Стир" у Луцьку, "Горинь" у Рівному, "Гарт" у Здолбунові, спортивні клуби в Ковелі, Дубні Радзивілові та інші. Велику увагу на фізичне виховання українських дітей та молоді звертали Волинське Українське Об'єднання, організації "Пласт", "Юнак".

Метою українського спортивного клубу "Стир" було впровадження та культивування різноманітних вид спорту, що не шкідливі для здоров'я і не заборонені існуючими правилами (легка атлетика, важка атлетика, бокс, теніс, футбол, плавання та інші). Крім того, на ґрунті фізичного виховання при допомозі гімнастики та рухливих забав, викликати серед громадян зацікавлення та любов до спорту та підтримання спортивних та товариських зв'язків з іншими спортивними організаціями [9, 159-162].

Клуб складався з членів та учасників – особи, яким виповнився 21 рік життя і які не були покарані судом.