Прийняття членів та учасників відбувалося на Загальних Зборах за допомогою таємного голосування. Найвищою Клубовою владою були Загальні Збори. Органами клубу були: Управа Клубу, Ревізійна Комісія і Клубовий Суд.

Голова клубу був Сергій Тимошенко, заступник – Володимир Теліглов, секретар – Аркадій Сало.

Представники Клубу брали участь у багатьох змаганнях, що проходили на Волині. Так, наприклад, у змаганнях з плавання, які проходили 19 липня 1939 року на терені Луцька члени клубу зайняли 2 перші і 2 другі місця, що говорить про досить високі спортивні здобутки українців. Більше того, два інші перші місця здобули для чужих клубів також українці.

У кінці серпня клуб брав участь у першості Волині з кошеківки (бас-кетболу) та сітківки (волейболу). У сітківці здобули 2-е місце, а в кошеківці – 3-е.

27 серпня 1936 р. у Луцьку відбулися змагання поміж Українським Спортивним Клубом (УСК) "Стир" і Російським Спортивним Клубом з сітківки з рахунком 2:1 на користь "Стиру" [9, 159-162].

Крім спортивних змагань УСК "Стир" влаштовував вечори відпочинку для молоді, де проводилися всякі ігри, танці та забави.

Велику роботу проводили члени клубу по будівництву павільйону над Сти-ром. За рішенням Загальних Зборів від 7 травня 1937 року кожен член зо-бо-в'-я-за-ний дати на це 20 годин праці або в замін 3 золотих готівкою. Так само в зо-бо-в'-я-зання кожного входило збір пожертвувань на цілі Клубу за підписними листами.

Широкою була діяльність Українського спортивного Клубу "Горинь" у Рівному. При Клубі існували такі секції: копаного м'яча (футбол), боксу, пінг-понгова, музична та інші.

Найактивнішою та найчисленнішою була секція копаного м'яча (футболу). На протязі 1936 року вона розіграла 90 зустрічей. Найцікавіші була гра з Українським Спортивним Клубом "Гарт" із Здолбунова, що відбулася 24 травня 1936 року в Рівному з нагоди 10-ї річниці смерті Отамана УНР Симона Петлюри [9, 159-162].

У міру можливості Клуб брав участь у роботі різних українських товариств, організацій, в українських національних святах, що сприяло піднесенню національної свідомості.

Велику увагу фізичному вихованню молоді приділяло Волинське Українське Об'єднання (ВУО). Його діяльність була направлена на вирішення великого обсягу завдань, серед яких – з'єднання української молоді в гуртки фізичного виховання, спортивні та – танців (національних та загальних) і на їх основі формувати здоровий, фізично та духовно розвинений народ.

Діяльність волинської організації "Пласт", що об'єднувала широкі верстви населення, у великій мірі була також направлена на фізичне виховання молоді [9, ].

Перші гуртки були організовані в Олександрії та Рівному ще в 1923 p., але масове поширення Пласту почалося у 1925-1926 роках. Так, 18-19 серпня 1927 року в Олександрійському лісі була проведена зустріч галицьких та волинських пластів. У вересні не зважаючи на опір поліції, відбулася перша зустріч пластів Волині. Збираючись разом молодь виконувала різні загально-розвиваючі вправи, проводила спортивні змагання.

У грудні 1927 року представники Волині вперше взяли участь в роботі II Верховного Пластового з'їзду. Поширення пластових ідей та збільшення їх кількості занепокоїло польську адміністрацію і 28 липня 1928 року Пласт на Волині силою розпорядження був заборонений [9, 159-162].

Пласт пішов у підпілля. Не зважаючи на утиски, переслідування та арешти, організація проіснувала до 1939 року, а в 1942 значна частина волинських пластів ввійшла до складу УПА.

Таким чином, у 1920-1930 роках на Волині існувала досить чітка система фізичного виховання населення, найбільш ефективні елементи якої необхідно враховувати і відроджувати в наш час.

Розділ 2. Розвиток фізичної культури і спорту на Волині

в 50-х роках

В 50-х роках по всій Волинській області розгорнулась боротьба за масовість фізкультурного руху, за підвищення спортивної майстерності.

На початку 50-х років на Волині велику популярність у колективах фізичної культури здобув волейбол. Він став одним з найбільш масових видів спорту.

В липні-серпні 1951 року на стадіоні "Динамо" проводились фінальні ігри з волейболу на першість України, в яких взяли участь команди шести областей. Честь Волині захищали спартаківці м. Луцька, зокрема, команда в складі: В. Пастрика (капітан команди), П. Кузнєцова, Д. Капітонова, О. Бількова, О. Стрекопитова, Б. Соколова, Т. Чорного, Г. Усатого, С. Когана, яка у цих змаганнях зайняла 1-е місце [5, 57-61].

В кінці серпня нього ж року, зустрівшись у фіналі першості України з волейболу (ІІ група), луцький "Спартак" посів почесне 1-е місце, тим самим завоював право виступати у іграх на першість України, в яких брали участь команди міст Києва, Харкова, Одеси, Львова, Дніпропетровська і Донецька,

Не менш популярними видами спорту в області були важка атлетика та легка атлетика, велосипедний спорт, шахи та ін.

Важливу роль у розвитку цих видів спорту в м. Луцьку та області відіграли спортивні товариства "Спартак", "Динамо", "Медик", "Іскра", "Буревісник".

Зміцнення економіки колгоспів та радгоспів, об'єднання малих колгоспів у великі господарства, поліпшення матеріального добробуту трудівників села сприяли дальшому розвитку фізичної культури колгоспників області.

У 1951 році на Волині сформувались добровільні товариства "Колгоспник" і "Урожай", які взялись за пропаганду спорту сере сільської молоді. На початку цього ж року в ДОТ "Колгоспник" виховувалось біля 683 низових колективів, що об'єднали 21 тис. фізкультурників, з яких 8 тис. займались легкою атлетикою, 6 тис. – волейболом і т.п. [5, 57-61]

За півроку свого (снування ДСТ "Колгоспник" підготувало 8 значкістів ГПО (І і ІІ ступеня), а також 386 спортсменів-розрядників. Наприклад, член цього товариства А. Хвесик з с. Любешова став чемпіоном республіки