із штанги серед сільських спортсменів, а П. Андрощук з Рожищ переміг на республіканських змаганнях з шахів. Великим святом для дітей стала Спартакіада школярів. У травні 1951 року біля 70 тис. учнів взяли участь у внутрішкільних, потім районних, і згодом, у липні цього ж року, 600 кращих спортсменів з районів і міст області прибули на V спартакіаду школярів. Великих успіхів досягла Л. Навроцька, яка здобула перемогу в п'яти видах легкої атлетики: ядро, граната, біг на 400 м, 80 м з бар'єрами, стрибки в довжину [5, 57-61].
Велику популярність у колективах фізкультури здобуло плавання. В 1952 році була відкрита водна станція на річці Стир, а через деякий час вона приймала учасників обласної Спартакіади школярів. Наймасовішими були змагання за першість з плавання (1955 рік), в яких взяли участь більше 100 спортсменів. Проводились вони в м. Володимир-Волинському. Прикрасою цих змагань був рекорд з плавання 1500 м вільним стилем, який встановив В. Стрельцов. Його результат – 24 хв. 31 сек. Цей спортсмен був переможцем з плавання вільним стилем на 400 м. Загальнокомандне 1-е місце завоювали плавці м. Володимир-Волинського.
З кожним роком зростали ряди спортсменів та поліпшувались їх результативність. Так, на протязі 1952 року спортсменами області побито 58 обласних рекордів, з них 42 з легкої атлетики, 12 із штанги, 4 – з плавання. Ось деякі приклади: А. Григор'єва (м. Ковель) побила рекорд області з бігу на 200 м, встановлений у 1949 р. Її результат 28,3 сек. В ходьбі на 5000 м школяр В.Солоп побив рекорд області, встановлений О. Лісінським у 1946 році. О. Лісінський в бігу на 110 м з бар'єрами встановив новий рекорд області – 17,8 сек [5, 57-61].
У першій половині 50-х років розгорнулась широка підготов спортсменів і фізкультурників області до участі в І Спартакіаді. Напередодні Спартакіади багато спортсменів Волині дали добрі результати і зайняли високі місця. Так, наприклад, команда штангістів ДСТ "Колос" стала чемпіоном України серед сільських спортсменів. Значки чемпіонів завоювали А. Хвесик і М. Черніков (с. Любешів).
Традиційно сильними на республіканській арені були сільські штангісти. На першості CPСP зі штанги серед сільських спортсменів у 1957 році А. Хвесик знову став чемпіоном СРСР, а О. Захаров зайняв 2-е місце.
На Всесоюзній Спартакіаді сільської молоді А. Хвесик став дев'ятикратним чемпіоном СРСР. Його результат – 365 кг (напівсередня вагова категорія) [5, 57_].
Велику популярність у колективах фізичної культури здобув велоспорт. У 1953 році на першості України в ІІ групі гонку на 50 км виграла В. Навроцька (1 год., 35 хв., 31 сек.), а гонку на 100 км – П. Петров (2 год., 45 хв., 18,5 сек.). Свою майстерність велосипедисти області продемонстрували і в 1955 році, коли на першість України "Медик" в гонці на 100 км П. Петров був другим. В загальнокомандному заліку перша команда Волині зайняла ІІ місце, а друга команда – третє [5, 57-61].
В 1955 році команда мотоциклістів області зайняла 1-е місце серед мотокросу першості України у другій групі. А через два роки вона здала свої позиції, зайнявши друге місце.
В кінці 50-х років в області на спортивну арену виходить ручний м'яч. У 1959 році проводилась першість області по програмі ІІ спартакіади Волині. Перше місце зайняла команда чоловіків м. Горохова.
У 1959 році були підведені підсумки діяльності всіх фізкультурних організацій міст і сільських районів. До цього часу фізкультурний рух Волині пройшов великий шлях. Значно зріс інтерес суспільства до фізкультури і спорту, здорового способу життя. Все більше і більше юнаків і дівчат стали регулярно займатись спортом.
Розділ 3. Розвиток фізкультури і спорту на Волині в роки незалежності
3.1. Фізкультурно-масова робота
Управління з питань фізичної культури, спорту і туризму обласної державної адміністрації спрямовує свою роботу на подальший розвиток масової фізичної культури, підготовку спортсменів високого класу, зміцнення матеріально-спортивної бази, фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл. У 2001 p. в 1 509 колективах фізичної культури всіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи займалося понад 55,8 тис. осіб, у 18 фізкультурно-спортивних клубах за місцем проживання відвідували спортивні секції 1,5 тис. дітей та молоді. Фізкультурно-масову і спортивну роботу в області проводили 1708 фахівців [8, 565-611].
В області створено належну матеріально-спортивну базу: 54 стадіони, 1406 спортивних майданчиків, 527 футбольних полів, 418 спортивних залів, 7 плавальних басейнів та 525 майданчиків із гімнастичним і тренажерним обладнанням [8, 565-611].
Стало доброю традицією проведення в області фестивалів із фізичної культури і спорту, спартакіад серед державних службовців, сільської молоді, юнацьких, молодіжних спартакіад серед міст і районів області та добровільно-спортивних товариств і відомств.
Збірні команди Волині брали участь у всіх найбільших всеукраїнських змаганнях, на яких досягай вагомих результатів.
3.1.1. Фізкультурне-оздоровча діяльність у виробничій і соціально-побутовій сферах
Згідно з постановою президії ради федерації профспілок області в 1991 p. створено добровільне спортивне товариство профспілок "Україна", а в 1992 p. – добровільне спортивне товариство "Спартак", які покликані проводити спортивну роботу на підприємствах, виробничих об'єднаннях і соціально-побутовій сфері [8, ].
Обласну раду спортивного товариства профспілок "Україна" створено для проведення фізкультурно-масової і спортивної роботи у виробничих колективах підприємств, шахт, будівельних організацій. Її головою обрано В.Є. Рибакова. Раду спортивного товариства Спартак" очолив І.В. Дєєв.
Обласна рада СТП "Україна" об'єднує 44 колективи, які діють на підприємствах, у виробничих об'єднаннях, організаціях Волинської області, із загальною кількістю 7250 членів. У їхньому розпорядженні 5 стадіонів, 10 спортивних залів, 29 спортивних майданчиків, 19 пристосованих приміщень та навчально-спортивна база "Авангард" у с. Дачному Ківерцівського району. Функціонують чотири спортивних школи, з яких Ковельська спеціалізована дитячо-юнацька
