ЗМІСТ
Фізична реабілітація хворих при холециститі
курсова робота з фізичної реабілітації
ЗМІСТ
Вступ
Актуальність теми дослідження. Лікувальна фізкультура має широке коло показань, яке з року в рік, в міру нагромадження клінічного досвіду, розширюється. При умові старанного врахування стану хворого, правильного вибору засобів, методики і дозування лікувальна фізкультура може бути рекомендована в комплексному лікуванні багатьох захворювань.
Протипоказання до застосування лікувальної фізкультури дуже відносні. В основному це тяжкий стан хворого, небезпека кровотечі (грудної, черевної, маткової) у зв'язку з травмою "бо захворюванням, температура тіла понад 37,5 °С, сильні болі під час рухів, різке загострення місцевого запального процесу. Ці протипоказання тимчасові, вони мають обмежений характер.
Лікувальна фізкультура – це комплекс засобів, форм і методів фізичної культури, які застосовують до хворої або ослабленої людини з лікувальною і профілактичною метою.
Лікувальна фізкультура у поєднанні з фізіотерапією та іншими методами лікування дає добрий ефект. Разом з тим вона – метод цілком самостійний, який має свої засоби, форми. У лікувальній фізкультурі широко використовуються такі форми, як гігієнічна і лікувальна гімнастика, ігри, загартовування сонцем, повітрям, водою, елементи спорту – плавання, дозоване веслування, лижі, екскурсії, туризм.
Отже, важливість вказаних проблем і особлива роль лікувальної фізичної культури при фізичній реабілітації хворих на холецистит і зумовлюють актуальність дослідження теми нашої курсової роботи.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження даної курсової роботи є проблема фізичної реабілітації хворих.
Предмет дослідження. Предметом дослідження курсової роботи є проблема фізичної реабілітації хворих при холециститі.
Мета роботи полягає в теоретичному дослідженні проблеми можливості застосування засобів фізичної реабілітації хворих на холецистит.
Мета роботи передбачає виконання таких завдань:
дослідження холециститу як захворювання органів системи травлення;
клініко-фізіологічне обґрунтування засобів фізичної реабілітації при хронічних захворюваннях печінки та жовчних шляхів;
охарактеризувати можливості фізичної реабілітації при хронічному холециститі.
Розділ 1. Холецистит як захворювання органів системи травлення
1.1. Гострий холецистит
1.1.1. Клінічна картина та діагностика
Гострий холецистит – гостре запалення жовчного міхура.
Класифікація:
гострий катаральний холецистит. Запалення обмежене слизистою і підслизистою оболонками;
флегмонозний холецистит – гнійне запалення з інфільтрацією всіх шарів жовчного міхура. Можлива виразка слизистої оболонки з подальшою ексудацією запальної рідини в приміхуровий простір;
гангренозний холецистит – частковий або тотальний некроз стінки жовчного міхура. При перфорації стінки міхура жовч витікає в черевну порожнину (гангренозно-перфоративний холецистит). Емпієма жовчного міхура – гнійне запалення жовчного міхура [2].
Етіологія:
у 90-95% випадків розвивається при обструкції протоки каменем;
безкам'яний холецистит виникає повторно при сальмонельозі, сепсисі і травмі;
патоморфологія:
набряк стінки жовчного міхура;
крововилив у підслизисту оболонку;
виразки підслизистої оболонки;
поліморфно-ядерна інфільтрація стінки [2].
Клінічна картина:
колькоподібна біль (печінкова колька);
локалізується в епігастральній або правій підреберній області;
іррадіює в спину біля нижнього кута правої лопатки, праву надключичну область, праву половину шиї;
виникає часто після їжі, особливо після жирної, гострої, пряної їжі, вживання алкоголю, емоційних переживань;
лихоманка;
нудота, блювота, іноді з домішкою жовчі;
симптом Мерфі – мимовільна затримка дихання на вдиху при тиску на область правого підребер'я;
біль при битті по краю правої ребрової дуги (симптом Ортнера);
біль при вдиху під час пальпації правого підребер'я (симптом Кера);
симптом де Мюсей-Георгіївського (френикус-симптом) – біль при натисканні пальцем між ніжками правого грудиноключичнососцевидного м'яза;
симптом Щеткіна-Блюмберга стає позитивним при залученні в запальний процес вісцелярної або парієнтальної очеревини (перитоніт);
жовтуха (біля 20% хворих) – викликана обструкцією загальної жовчної протоки камінням або набряком;
при перкусії живота – тимпаніт (рефлекторний парез кишечника) [2].
Діагностика:
аналіз крові – лейкоцитоз, зрушення лейкоцитарної формули вліво;
біохімічний аналіз крові: підвищений зміст сироваткової ЩФ в 23% випадків, білірубіну – в 45%, ACT – в 40%, амілази – в 13%;
аналіз сечі без характерних змін. При обтураційній жовтусі в сечі з'являється білірубін, при повній обтурації – зникає уробілін;
рентгенографія малоінформативна. Більшість каміння жовчного міхура рентгенонегативне і складається з холестерину, 10-15% каміння жовчного міхура містить достатньо кальцію для контрастування на рентгенівських знімках
УЗД жовчного міхура: виявляють наявність каміння, визначають розміри органу і товщину його стінки, наявність приміхурового інфільтрату і консистенцію вмісту жовчного міхура;
радіоізотопне сканування. За відсутності візуалізації жовчного міхура при радіоізотопному скануванні після внутрішньовенного введення імінодиоцтової кислоти припускають обструкцію протоки міхура;
ЕКГ і рентгенографія органів грудної клітки для диференціальної діагностики [2].
1.1.2. Лікування
Дієта. На початку нападу гострого холециститу – водно-чайна пауза, через 5-10 днів призначають дієту № 5а, при зникненні всіх гострих явищ через 3-4 тижня – перехід на дієту № 5.
Консервативне лікування: постільний режим, спазмолітики, двостороння паранефральна новокаїнова блокада за Вишневським, внутрішньовенне введення рідин і назогастральне видалення вмісту кишечника протягом 24-48 год., в період ремісії – розчинення каміння холестеринів для профілактики хронізації процесу. Препарати вибору – урсодезоксихолева кислота (урзофалк) і хенодезоксихолева кислота (хенофалк). За наявності декількох дрібних плаваючих камінців у 50-70% можна чекати їх розчинення через 12-24 міс. Літотрипсія можлива у 20-25% хворих при функціонуючому жовчному міхурі, дрібному камінні (<3 см) і відсутності симптомів гострого стану.
Хірургічне лікування:
виконують холецистектомію. Операції розрізняють за терміном виконання;
термінові операції проводять протягом 72 год. з початку захворювання;
відстрочені операції проводять приблизно через 6 тижнів консервативного лікування гострих запальних явищ (антибактеріальна, дезінтоксикаційна, інфузійна терапія);
переважне раннє оперативне лікування гострого холециститу;
екстреній операції підлягають хворі з гострим холециститом, ускладненим перитонітом;
термінову операцію (1-2 діб нагляду і консервативного лікування) проводять хворим з симптоматикою що зберігається на фоні консервативної терапії;
планову операцію виконують у разі ефективного консервативного лікування нападу гострого холециститу;
холецистектомія;
за відсутності вираженого запалення артерію міхура і протоку міхура виділяють, перев'язують і перетинають на початку операції. При виконанні холецистектомії від дна артерію і протоку перетинають після відділення жовчного міхура від печінки;
рентгенографію загальної жовчної протоки
