9. В. п. – стоячи, ноги нарізно, руки вздовж тулуба. Поворот тулуба вліво, праву руку зігнути перед грудьми, ліву – відвести назад. 6-8 разів в кожну сторону. Дихання рівномірне, темп повільний.

10. В. п. – стоячи, ноги нарізно, руки на поясі. Нахилити тулуб управо, підняти ліву руку вгору і зігнути її над головою – видих. 6-8 разів. Темп середній.

11. В. п. – те ж. Нахилитися вперед, торкнутися гантелями підлоги біля лівої ноги – видих, повернутись у в. п. – вдих. 6-8 разів до кожної ноги. Темп середній.

12. В. п. – стоячи, ноги разом, руки на поясі. Глибоке спокійне грудне і діафрагмальне дихання. 4-5 разів.

13. В. п. – стоячи, ноги ширше за плечі, руки прямі, відведені вліво. Поворот тулуба вправо з відведенням прямих рук управо і одночасним поворотом тулуба вбік. 8-10 разів в кожну сторону. Темп середній, дихання вільне.

14. В. п. – стоячи, ноги разом, руки вздовж тулуба. Відвести голову і зігнуті руки в ліктях назад, прогинаючи грудну клітку – вдих, повернутись у в. п., розслабити руки і плечі – видих. 5-8 разів. Темп повільний.

15. В. п. – стоячи, ноги ширше за плечі, руку на поясі. Кругові рухи тулуба. 4-5 разів в кожну сторону. Темп повільний, дихання вільне.

16. В. п. – стоячи, ноги разом, руки вздовж тулуба. Руки в сторони – вдих, сісти, руки прямі вперед – видих. 8-10 разів. Темп середній.

17. В. п. – сидячи на стільці, ноги разом, коліна зігнуті, руки з гантелями на колінах. Руки вгору в сторони, прогнутися – вдих, опустити руки, злегка нахилитися вперед – видих, повернутись у в. п. – вдих. 4-5 разів. Темп повільний.

18. В. п. – сидячи на стільці, ноги ширше за плечі, руки вздовж тулуба. Руки в сторони – вдих, нахилити тулуб до лівого коліна, руками торкнутися гомілки – видих, повернутись у в. п. – вдих. 6-8 разів в кожну сторону. Темп повільний.

19. В. п. – те ж. Нахилити тулуб вліво, ліва рука ковзає вниз, права – вгору під пахву ("насос") – видих, повернутись у в. п. – вдих. 5-8 разів в кожну сторону. Темп повільний.

20. В. п. – сидячи на стільці, ноги разом, руки вздовж тулуба. Руки в сторони – вдих, підтягнути зігнуту ногу до грудей – видих. 6-8 разів кожною ногою. Темп середній.

21. В. п. – те ж. Руки в сторони – вдих, підняти пряму ногу вгору, торкнутися руками стопи піднятої ноги – видих. 4- 6 разів кожною ногою. Темп середній.

Завершальна частина

22. В. п. – стоячи, ноги разом, руки вздовж тулуба. Підняти руки вгору, піднятися на носки – глибокий вдих, повернутись у в. п. – видих. 6-8 разів. Темп повільний.

23. В. п. – стоячи. Спокійна ходьба по колу в сповільненому темпі. Руки в різних положеннях. 1,5-2 хв.

Велике оздоровлююче і профілактичне значення мають щоденні пішохідні прогулянки. Вони можуть бути ходьбою (хоча б частини шляху) на роботу або з роботи і короткі прогулянки по повітрю перед сном.

За відсутності протипоказань в руховий – режим можна включити плавання, рухомі ігри й елементи спорту (гра в бадмінтон, настільний і великий теніс, волейбол), прогулянки на велосипеді, в зимовий час – на ковзанах, лижні прогулянки по рівній місцевості [3, 42-45].

Спортивні ігри сприяють зміцненню серцево-судинної, дихальної системи, опорно-рухового апарату, поліпшенню процесів обміну, підвищенню емоційного тонусу. Для більш точного їх дозування необхідно, виходячи з тренованості і стану хворих, змінювати правила гри, зменшувати розміри майданчика, збільшувати число гравців.

3.3. Методичні вказівки до застосування масажу

Методичні вказівки до застосування масажу (за А.Ф. Вербовим) [3, 40]

1. Перш ніж проводити сеанс масажу, слід розпитати хворого про самопочуття, чи є у нього біль, нудота, печія, відрижка, визначити стан серцевої діяльності, уточнити час останнього прийому їжі, коли були стул і сечовипускання.

2. Лікар, призначаючи масаж, дає масажисту вказівки по методиці, дозуванню і тривалості залежно від особливостей клінічних форм ураження. Так, може бути призначений тільки масаж черевної стінки, а іноді органів черевної порожнини.

3. Масаж слід проводити через 30 хв після легкого сніданку або через 1-1,5 год. після сніданку або обіду.

4. Хворому бажано до масажу спорожнити сечовий міхур і кишечник.

5. Руки масажиста повинні бути теплими. Тепло сприяє розслабленню м'язів живота.

6. Масаж живота може робити тільки досвідчений масажист, що володіє пальпацією внутрішніх органів по методу Образцова, Стражеско.

7. М'язи живота хворого при масажі внутрішніх органів повинні бути добре розслаблені.

8. Під час процедури хворий повинен рівномірно дихати, не піднімати голову, щоб не підвищувався тонус черевних м'язів.

9. Масаж м'язів черевної стінки виконують по ходу м'язових волокон, а масаж внутрішніх органів – відповідно їх анатомо-топографічному розташуванню.

10. Масаж внутрішніх органів проводять після 1-2 процедур масажу черевної стінки, після того, як хворий навчиться розслабляти м'язи на час процедури.

11. Масажні рухи при масажуванні м'язів проводять швидше, ніж при масажуванні внутрішніх органів, гладкі м'язи яких скорочуються повільніше.

12. Не рекомендується застосовувати змащувальні речовини при ожирінні і масажі внутрішніх органів.

13. Не можна затримувати відходження газів під час процедури при метеоризмі і запорах.

14. При супутніх серцево-судинних захворюваннях необхідний додатковий масаж області серця або міжлопаткової області.

15. Тривалість перших процедур – не