більше 8-10 хв (у дітей – 3-5 хв). Процедуру бажано спочатку проводити в 2-3 прийоми з перервами 2-3 хв, оскільки хворі швидко втомлюються при масажі живота.
16. Після масажу живота хворий повинен відпочити лежачи протягом 20-30 хв.
Масаж необхідно поєднувати з фізичними вправами для зміцнення м'язів черевного пресу і поліпшення функціонального стану внутрішніх органів.
У домашніх умовах можна застосовувати самомасаж, сприяючий зміцненню м'язів черевного пресу, поліпшенню моторної функції травної системи, підвищенню секреції травних залоз.
Самомасаж живота виконують в положенні сидячи або лежачи. Особливо він ефективний в положенні лежачи на спині при максимальному розслабленні м'язів черевного пресу, для чого необхідно ноги зігнути в колінах і злегка розвести в сторони. Використовують різні прийоми масажу: прогладжування, розтирання, розминка, вібрація.
Кругове прогладжування проводиться долонею лівої руки справа від низу до верху до правого підребер'я, впоперек до лівого підребер'я і вниз до паху (по ходу годинникової стрілки). Спочатку слід масажувати ніжно, трохи торкаючись шкіри, потім цей рух можна робити з обтяженням іншою рукою. Прогладжування проводиться протягом 1-2 хв. Потім переходять до розтирання.
Для розтирання шкіри і підшкірної основи передньої черевної стінки виконують прямолінійне і спіралеподібні рухи гребенями пальців, зігнутих в кулак, або ліктьовими краями кисті від підребер'я вниз і вгору, крім того, розтирають реброві дуги і гребені клубових кісток.
Для м'язів живота застосовують колоподібну, гребенеподібну розминку, розминку перекочуванням та ін. Колоподібну розминку виконують подушечками чотирьох пальців або тильною стороною зігнутих пальців. В обох випадках пальці обертають у бік мізинця. Розминку перекочуванням проводять основою долоні – поперемінно горбом великого пальця і мізинця. При товстому жировому прошарку роблять гребенеподібну розминку від підребер'я по напрямку зверху вниз прямолінійно і колоподібно. Розминку м'язів живота виконують однією рукою на протилежній стороні [3, 46].
Струс (вібрацію) роблять в положенні стоячи і сидячи, особливо ефективний цей прийом стоячи у воді. Для цього пальці стулюють у замок, встановлюють внизу живота долонями вгору і стрясаючими рухами рук піднімають живіт і опускають. Закінчується самомасаж передньої черевної стінки ніжним поплескуванням, прийомами кругового площинного і вібраційного прогладжування.
Самомасаж краще всього робити через 1,5-2 год. після їжі, протягом 5_ хв.
3.4. Самоконтроль
Самоконтроль – це регулярний нагляд хворого за станом здоров'я за допомогою доступних прийомів. Він доповнює нагляд лікаря, сприяє більш правильній побудові занять лікувальною гімнастикою і своєчасній корекції методики занять.
При самоконтролі хворий може своєчасно знайти відхилення в стані здоров'я і звернутися за порадою до лікаря. Крім того, він має виховне значення – привчає хворого свідомо відноситися до занять фізичними вправами, до дотримання правильного розпорядку дня. Особливо важливий самоконтроль при заняттях лікувальною фізкультурою в поліклініці або в домашніх умовах. Результати його записують в щоденник щодня або через день [3, 47].
Хворі із захворюваннями біліарної системи при самоконтролі повинні звертати увагу на суб'єктивні і об'єктивні ознаки захворювання.
При самоконтролі враховують самопочуття; воно може бути хорошим (відчуття бадьорості, життєрадісності, енергії) і поганим (слабкість, млявість та інші неприємні відчуття), відмічають характер сну (безсоння, підвищена сонливість, переривчастий, з важкими сновидіннями, час пробудження, тривалість) і стан апетиту (хороший, задовільний, поганий, відсутній). Розумову і фізичну працездатність визначають за об'ємом, інтенсивністю виконуваної роботи і реакції організму на певне навантаження (звична, понижена, підвищена).
Необхідно враховувати наявність диспептичних явищ (відрижка, нудота, блювота), відсутність або наявність болю в правому підребер'ї або в надчеревинням, характер больових відчуттів (постійні, нападоподібні, помірні, сильні), характер стільця (нормальний, пронос, запор). Стан серцево-судинної і дихальної систем оцінюють за частотою серцевих скорочень і дихальних рухів за 1 хв, характером пульсу (слабкий, хорошого наповнення, ритмічний, аритмічний) в спокої і після дозованого фізичного навантаження, час відновлення цих показників до початкового рівня [3, 47].
Важливе значення при захворюванні печінки і жовчних шляхів мають зведення про деякі антропометричні виміри: маса, ЖЕЛ, ручна динамометрія.
Щоденник самоконтролю [3, 49]
Показник | Дні
1-й | 3-й | 5-й | 7-й | 19-й
Самопочуття | Хороше | Хороше | Погане Млявість | Задовільне | Хороше
Настрій | Хороше | Хороше | Погане | Задовільне | Хороше
Сон | 7 год. Міцний | 6 год. Спокійний | 5 год. Неспокійний | 7 год. Неспокійний | 7 год. Нормальний
Апетит | Хороший | Хороший | Понижений | Задовільний | Хороший
Працездатність розумова | Хороша | Хороша | Знижена | Знижена | Хороша
фізична | Хороша | Хороша | Знижена | Знижена | Хороша
Диспептичні явища | Ні | Ні | Нудота | Нудота зменшилась | Ні
Стул | Нормальний | Нормальний | Рідкий | Рідкий | Нормальний
Біль в правому підребер'ї | Ні | Ні | Сильна після прийому жирної їжі | Ні | Ні
Частота серцевих скорочень, за 1 хв
у спокої | 76 | 76 | 80 | 76 | 72
після навантаження | 96 | 98 | 112 | 88 | 90
Частота дихання, за 1 хв
у спокої | 18 | 18 | 20 | 18 | 18
після навантаження | 26 | 26 | 30 | 25 | 25
Маса, кг | 80 | 80,5 | 80 | 79,6 | 78,6
Життєва місткість легенів, мл. | 3600 | 3600 | 3500 | 3600 | 3650
Динамометрія, кг правої кисті | 38 | 38 | 34 | 36 | 40
лівої кисті | 30 | 30 | 30 | 30 | 32
Висновки
Отже, печінка і жовчні шляхи – єдина функціональна система, тісно пов'язана як у фізіологічних, так і
