Дистанційна витяжка в області надниркових 1 хвилину.

Пресові рухи в області нирок 1 хвилину.

Дистанційна витяжка в області нирок 1 хвилину.

"Краби" на печінку 2 хвилини.

Горизонтальна шабля на вилочкову залозу 2 хвилини.

Контактний масаж серця 1 хвилину.

Контактне скидання енергії з рук і ніг пацієнта.

2.3. Фізіотерапія при цукровому діабеті

Апаратна фізіотерапія є додатковим чинником у комплексному лікуванні цукрового діабету і може вирішувати наступні завдання: сприяти нормалізації порушених вуглеводного, білкового, ліпідного і мінерального обмінів, дещо знижувати рівень глікемії і підвищувати рівень імунореактивного інсуліну в сироватці крові, зменшувати контринсулярний вплив гормональних і негормональних антагоністів інсуліну, шляхом стимуляції системи кровообігу покращувати мікроциркуляцію, обмінні процеси в тканинах при мікро – і макроангіопатіях, надавати болезаспокійливий ефект при полінейропатіях, ангіопатіях та ін. Для поліпшення функціонального стану острівців Лангерганса, що виробляють інсулін, застосовується електрофорез цинку за загальною методикою Вермеля або на надчеревну область поперечно.

Призначають електрофорез міді за загальною методикою Вермеля для поліпшення окислювально-відновних процесів і зниження цукру в крові. У зв'язку з втратою калію при поліурії доцільне проведення електрофорезу калію за Вермелем. Мікроелемент магній бере участь у процесах окислювального фосфорилування вуглеводів, активізує ряд ферментів, знижує гіперхолестери-не-мію, тому доцільно проводити електрофорез магнію за загальною методикою Вермеля, комірною методикою Щербака або на область проекції печінки поперечно, на курс лікування – 10-12 процедур. Для зниження рівня глікемії рекомендується застосовувати кальцій електрофорез комірної зони за Щербаком або аміназин електрофорез тієї ж зони, через день, 12 сеансів. Для поліпшення функції підшлункової залози, печінки проводять електрофорез нікотинової кислоти на надчеревну область; курс 12 процедур.

Хворим діабетичними мікроангіопатіями нижніх кінцівок, що супроводжуються вираженим больовим синдромом, при гіпертонусі судин призначається новокаїн-йод-електрофорез на ноги за подовжньою методикою, до 10-12 процедур.

У хворих з функціональною стадією ангіопатії нижніх кінцівок з периферичною нейропатією використовується електрофорез 5% р-ну тіосульфату натрію, який вводиться з негативного полюса на область литкових м'язів, на курс 10-12 процедур [18].

При цукровому діабеті легкого або середнього ступеня тяжкості ефективний електрофорез папаверину, ношпи або новокаїну з йодом за сегментарною методикою, 10-12 процедур. При середньо важкій або важкій формі цукрового діабету призначається електрофорез 1% розчину дибазолу або прозерину і 1% розчин нікотинової кислоти на нижні кінцівки.

В органічній стадії ангіопатій електролікувальні процедури призначають переважно на сегментарні зони. Хворим з ангіопатіями нижніх кінцівок застосовують електрофорез з новокаїном на попереково-крижову область, що зумовлює рефлекторне розширення судин нижніх кінцівок і зменшення болю.

При поєднанні діабетичних ангіопатій з тромбофлебітом у стадії ремісії як поверхневих, так і глибоких вен призначають електрофорез гепарину, чергуючи його з електрофорезом трипсину на область гомілок. Можна проводити електрофорез гепарину і магнію за біполярною методикою: гепарин вводиться з катода, розташованого в поперековій області, а магній – з роздвоєного анода, що поміщається на обидві гомілки або стопи. На курс приходиться 10 дій.

Лікарський електрофорез займає значне місце в лікуванні діабетичних ретинопатій через його здатність надавати протизапальну, розсмоктуючу, трофічну, гіпосенсебілізуючу антисклеротичну дію. За наявності мікроаневризмів, крововиливів рекомендується електрофорез гепарину, при склерозі ретинальних судин –розчин йодиду калію. При ангіоспазмах, дегенеративних змінах сітківки застосовується електрофорез нікотинової кислоти, суміші алое (у розведенні 1:3) з вітамінами РР, С, суміші 1% нікотинової кислоти і йодистого калію. При діабетичних ретинопатіях з макулярним набряком можливе застосування електрофорезу хлористого кальцію, при фіброзних змінах сітківки, склоподібного тіла, гемофтальмі показаний електрофорез лідази, фібринолізіну (на курс 10-15 сеансів) або електрофорез трипсину, хімотрипсміну, що здійснюють розсмоктуючу і антигемокоагулюючу дію. Електрофорез на очі здійснюється шляхом дії з ванни-електроду або через зімкнуті повіки з попереднім закапуванням лікарського розчину в кон'юнктивальний мішок. Лікування проводиться щодня [18].

При ураженнях печінки у хворих цукровим діабетом застосовується магній електрофорез, спостерігається позитивний ефект від застосування електрофорезу розчину папаверину на область печінки при її ліподистрофії; на курс лікування припадає 12-15 процедур.

Якщо цукровий діабет поєднується з ішемічною хворобою серця, хороший ефект дає електрофорез судинорозширювальних засобів (еуфілін, папаверин), а також гепарину, гангліоблокаторів.

Хворим з ураженнями центральних судин проводять гальванізацію або бром-електрофорез за комірною методикою Щербака. При початкових проявах діабетичної енцефалопатії призначають бромкофеїн-електрофорез і йод-новокаїн-електрофорез за комірною методикою Щербака.

У комплексній терапії цукрового діабету можуть застосовуватися імпульсні струми. В основному вони використовуються для лікування діабетичних ангіопатій і поліневритів. Гіпоглікемізуючий ефект синусоїдальних модульованих струмів пов'язують із зниженням активності контринсулярних механізмів; на курс – 12-15 процедур.

Враховуючи виражену дію місцевої дарсонвалізації на судини, їх проникність і тонус, цей метод широко застосовується в лікуванні діабетичних ангіопатій і поліневритів. Проводять дарсонвалізацію верхніх і нижніх кінцівок, комірної зони і поперекової області слабким іскровим розрядом, по 5-10 хв.; процедури щоденні або через день, на курс лікування припадає 8-10 процедур.

Серед методів апаратної фізіотерапії в лікуванні цукрового діабету певне місце займає УВЧ-терапія, що суттєво посилює місцевий крово- і лімфообіг, стимулюючи утворення колатеральних судин, забезпечує болезаспокійливу, протизапальну, гіпотензивну і трофічну дію.

У комплексному лікуванні цукрового діабету достатньо виражений терапевтичний ефект спостерігається при використанні метосанти- і децимікрохвильової терапії. Ці методи викликають зниження рівня цукру в крові, впливаючи на секреторну активність гормонів підшлункової залози. Застосовуються наступні методики: СМВ-терапія апаратом "Промінь-58", на курс – 8-10 сеансів. ДМВ-терапія апаратом "Хвиля-2"; процедури проводяться через день, на курс 10-12 процедур. Можливе поєднання вказаних методик.

Використання ультразвукової терапії в лікуванні цукрового діабету обумовлюється її гіпоглікемізуючою дією. Ультразвуком впливають на область проекції підшлункової залози; процедури проводяться щодня, на курс лікування 10 сеансів. Дія ультразвуком на область