Перша допомога і транспортування хворих з переломами хребетного стовпа повинна здійснюватися з великою обережністю, оскільки щонайменша додаткова травма може привести до непоправних наслідків. Якщо немає засобів носилок з жорстким покриттям, хворого укладають на дошки і ретельно до них фіксують. При пошкодженні шийного відділу голову потерпілого фіксують спеціальною шиною Еланського або зігнутими дротяними шинами Крамера, що повторюють контури надпліч і голови. Якщо шин немає, голову фіксують руками або мішечками з піском. В Харківському інституті ортопедії і травматології для транспортування потерпілих з ушкодженням хребетного стовпа розроблені спеціальні носилки для військово-морського флоту (Б.К. Бабич), шахт Донбасу (Н.П. Новаченко і Я.Г. Дубров) і шахт з малими габаритами кліті (У.Ф. Трубников) [17, ].

Удари і розтягування зв'язкового апарату хребетного стовпа протікають легко і діагностичних труднощів не представляють. Призначають спокій, тепло через 3-4 дні, лікувальну фізкультуру, масаж і фізіотерапевтичне лікування, сприяюче ліквідації наслідків травми і відновленню функції.

Значно важче діагностика і лікування переломів хребетного стовпа: його дуг, відростків, тіл хребців, що супроводжуються і не супроводжуються пошкодженням вмісту хребетного каналу. Чітке диференціювання клінічної форми пошкодження хребетного стовпа дозволяє вибрати найбільш доцільний консервативний, оперативний або комплексний метод лікування, що забезпечує оптимальний результат лікування.

Загальноприйнятим методом при лікуванні більшості пошкоджень хребетного стовпа є консервативний, до оперативного втручання (декомпресійної ламінектомії з ревізією вмісту хребетного каналу) вдаються, в основному, при ускладнених переломах.

Останнім часом при деяких видах стабільних і нестабільних переломів (згинальні компресійні проникаючі переломи хребця, компресійні клиноподібні і компресійні осколчасті неускладнені переломи тіл хребців, згинально-ротаційні пошкодження) ширше почали проводити раннє оперативне лікування – здійснюють жорстку стабілізацію заднього відділу хребетного стовпа міцними металевими конструкціями (фіксатором "стягуванням" Цив'яна-Раміха, пластинкою з гвинтами, дротом, лавсаном та ін.) [17, 176].

1.2. Переломи остистих і поперечних відростків, дуг хребців (fracturae processi spinosi, transversi et arci vertebrae)

Переломи відростків і дуг хребців зустрічаються порівняно рідко. Найбільш серйозний перелом зуба II шийного хребця, як ізольований, так і в поєднанні з переломами і вивихами інших шийних хребців. Ушкодження ці вкрай небезпечні у зв'язку з близькістю довгастого мозку, неминучим при цій травмі його набряком, розвитком бульбарних паралічів і раптово наступаючим паралічем дихального центру. Типовий для цієї травми різкий біль, відсутність активних рухів шийного відділу хребетного стовпа, вимушена поза хворого з нахиленою вперед головою і напруження м'язів шиї. Остаточно діагноз встановлюється рентгенологічно (знімок у фас роблять через широко відкритий рот).

Лікування. Проводять двох- або триразову новокаїнізацію місця перелому, строгий постільний режим, витяжка на похилій площині за допомогою петлі Гліссона протягом 2 місяців, потім призначають носіння коміра Шанця або напівкорсета з головотримачем на 1-1,5 місяця.

Переломи остистих відростків частіше виникають на VII шийному або І грудному хребці в результаті прямого механізму травми (удар у спину). Клінічними ознаками є локальний біль, рухливість відростка і його крепітація, припухлість по задній серединній лінії і згладжування біляхребетної лінії, Аналогічна клініка відмічається і при переломі дуги хребця, проте при зміщенні і впровадженні кісткових фрагментів в речовину мозку з'являються симптоми його пошкодження (паралічі, парези та ін.). Таких хворих обстежує також невропатолог, а при необхідності і нейрохірург. Забороняється при цьому визначати об'єм рухів в хребетному стовпі (активних і пасивних), що може привести до повторного зміщення фрагментів і додаткової травми спинного мозку. Після встановлення рівня пошкодження спинного мозку проводять ламінектомію [17, 177].

Морфологію перелому при пошкодженнях остистих відростків, поперечних відростків і дуг хребців уточнюють рентгенологічно і у неускладнених випадках застосовують холод в перші 1-2 дні, при сильному болі проводять місцеве знеболення або призначають знеболюючі засоби. Показані постільний режим в положенні лежачи на спині з валом під колінами і злегка зігнутими і розведеними ногами (2-3 тижні), масаж і лікувальна фізкультура. Згадане положення ніг сприяє розслабленню м'язів спини і зменшенню болю.

Таке ж лікування проводять і при переломах поперечних відростків, які частіше виникають в поперековому відділі мошонкового стовпа від прямого удару або внаслідок різкого скорочення квадратного або великого і малого ромбоподібних м'язів спини (відривні переломи). Характерні для цих переломів припухлість, різка локальна хворобливість на стороні пошкодження відступу від задньої серединної лінії на 2-3 см, неможливість утримати на вазі випрямлену ногу на стороні пошкодження через біль, викликаний напруженням як згаданих м'язів, так і великого поперекового м'яза, що починається від бічних поверхонь тіл і поперечних відростків поперекових хребців. Діагноз підтверджують рентгенологічно. При переломах остистих і поперечних відростків хребців призначають постільний режим на ортопедичному ліжку з щитом протягом 2-3 тижнів. Працездатність відновлюється через 5-7 тижнів.

1.3. Ускладнені переломи хребетного стовпа

Перелом тіла хребця нерідко поєднується з розривом зв'язкового апарату, переломом дуги, суглобових відростків та ін. При цьому виникає нестабільний переломовивих зі здавлюванням спинного мозку (рис. 1.1). Останнє може виникнути також і при нестабільних ушкодженнях хребетного стовпа, викликаних згинально-обертальним механізмом травми. Пошкодження вмісту спинно-мозкового каналу може бути викликане і стабільним компресійним осколчастим переломом тіла хребця, коли один з фрагментів, зміщуючись назад, приводить до здавлювання чи розриву оболонок або речовини спинного мозку. Цей вид ушкодження часто супроводжується шоком (спинальний шок), що вимагає