Лікувальною фізкультурою з хворим починають займатися з 2-3-го дня після витягання [4, 251].

У першому періоді (період витягання) виконуються дихальні вправи, елементарні вправи кистями і стопами, вправи для ліктьових і колінних суглобів. Виключають повертання і нахили голови, а також різкі рухи кінцівками. Всі вправи повинні виконуватися у повільному темпі і з паузами для відпочинку через кожні 2-3 вправи.

У другому періоді (період іммобілізації гіпсовим ошийком або напівкорсетом) хворому дозволяється сидіти і ходити. В цьому періоді виконуються хворим загальнозміцнюючі вправи для м'язів тулуба і кінцівок у вихідних положеннях лежачи, сидячи і стоячи. Виключаються вправи, що пов'язані з повертанням голови і тулуба.

Іммобілізація шийних хребців знімається через 6-7 тижнів. До цього часу на рентгенівському знімку спостерігається регенерація пошкодженого хребця, і з хворим починають займатися за методикою третього періоду лікування.

У третьому періоді додаються вправи для відновлення рухомості шийного відділу хребта: нахилу голови вперед, назад, у сторони, обертаючі рухи головою в обидві сторони та ін. Однак при їх проведенні потрібно пам'ятати, що вправи, виконувані у перші дні у повному об'ємі і різко, можуть травмувати пошкоджений хребець повторно [4, 251-252].

Анатомічна цілість, функція рухів і працездатність хворих відновлюється в залежності від важкості травми через 2,5-6 місяців.

3.2. Лікувальна фізкультура при компресійних переломах грудних і поперекових хребців

Компресійний перелом тіла хребця – найбільш часто зустрічається при травмах грудного і поперекового відділів хребта. Він виникає при сильному стисканні тіл хребців у положенні відносного їх згинання. Наприклад, падіння людини з висоти на ноги, сідниці. Перелом частіше всього утворюється у найбільш рухомих частинах зчленувань – у нижніх грудних і верхніх поперекових хребцях.

Хворі скаржаться на біль в області пошкодженого хребця, який посилюється при згинанні хребта вперед або у сторони. При промацуванні остистих відростків часто виявляється виступ відростка пошкодженого хребця (обмежений кіфоз).

Основні умови для лікування компресійних переломів хребта – створення умов декомпресії (реклінації) травмованого хребця, утримання його у цьому положенні до відновлення анатомічної цілості.

Існують два основних методи лікування: метод одномоментної реклінації хребта з наступним накладанням на тулуб гіпсового корсета і метод тривалого витягування.

Незалежно від вибору методу лікування застосування лікувальної фізкультури є обов'язковим і вирішальним фактором у функціональних наслідках лікування компресійних переломів хребта. При тривалому застосуванні витягування хворого кладуть у ліжко на спину з дерев'яним щитом і твердим матрацом. Під поперековий відділ хребта підкладають ватний, обшитий марлею, валок, що відновлює природний лордоз. Узголів'я ліжка піднімають на 25-30 см. Лікувальна фізкультура призначається хворим з 2-3-го дня після накладеного витягування [4, 252].

У першому періоді, що охоплює 10-12 днів, всі вправи виконуються у положенні лежачи на спині, руки вздовж тіла, і носять загальногігієнічний характер.

У другому періоді застосовуються вправи, які включають у роботу велику кількість м'язів; збільшується амплітуда рухів і ступінь зусилля. В цьому періоді у процедурах лікувальної фізкультури використовуються вправи у вихідних положеннях навкарачки, а в кінці другого місяця і стоячи.

У третьому періоді тривалість занять лікувальною фізкультурою 40-45 хв. Заняття слід проводити 2-3 рази на день. Між кожними 2-3 вправами роблять паузу, використовуючи її для виконання дихальних вправ. В залежності від клінічних показників хворим через 2-2,5 місяці після перелому дозволяється вставати на ноги. Перехід у положення стоячи виконується із положення стоячи на колінах. Після 2-3-денного вставання хворі добре засвоюють цю вправу і їм дозволяють прогулянки у палаті. Час ходьби не повинен перевищувати у перші дні 15-20 хв. В кінці тижня після вставання, окрім ходьби, з хворим проводять вправи у стоячому положенні. Протягом тривалого часу (3-4 місяці) не реко-мендується сидіти хворим, а також виконувати вправи у цьому положенні [4, 253].

Відновлення анатомічної цілості хребта, функції рухів і працездатності хворих настає через 6-8 місяців. При лікуванні хворих із застосуванням гіпсових корсетів методика лікувальної фізкультури має декілька відмінностей, а саме:

Гіпсові корсети здіймаються в залежності від клінічних показників через 4-5 місяців. При умові систематичних занять лікувальною фізкультурою під гіпсовим корсетом добре формується природний м'язовий корсет і не спостерігається будь-яких негативних наслідків. Лікувальна фізкультура продовжується і після здіймання корсета протягом 2-3 місяців.

Лікування хворих з переломами відростків хребців проводиться протягом 3-4 тижнів у положенні лежачи на твердому матраці з дерев'яним щитом з використанням вправ, застосовуючи при лікуванні компресійних переломів тіл хребців. Різниця лише у тому, що побертання на живіт хворих дозволяється через 4-5 днів, вправи у положенні навкарачки – через 10-15 днів, а вставати з ліжка – через 3-4 тижні. При наявності у хворих виразного болю в області хребта застосовують витягування за підпахові западини [4, 253].

Лікувальна фізкультура грає велику роль в лікуванні травм хребта, вона відновлює природний м'язовий "корсет", здатний утримувати хребет у вертикальному положенні і забезпечуючий його нормальну рухливість, ресорність і переносимість статичних і динамічних навантажень.

В осіб молодого і середнього віку при невеликому