ступені компресії і загальному задовільному стані переважний функціональний метод лікування, розроблений Е.Ф. Древінг, який полягає в розвантаженні хребта, витяжці і систематичному застосуванні лікувальної гімнастики з 2-5-го дня після травми. При компресійних переломах шийних хребців і іммобілізації петлею Гліссона застосовують комплекс вправ з легких рухів верхніх і нижніх кінцівок в повільному темпі з частими паузами для відпочинку. Виключають вправи зі згинанням тулуба, повороти і нахили голови. В період іммобілізації гіпсовою пов'язкою руховий режим розширюють, хворому дозволяють сидіти і ходити. Застосовують загальнорозвиваючі вправи для м'язів тулуба, верхніх і нижніх кінцівок, виконувані в положенні лежачи, сидячи і стоячи. Необхідно виключати різкі повороти тулуба, голови, стрибки і підскоки. Після зняття гіпсу, крім загальнорозвиваючих, доцільно використовувати вправи для зміцнення м'язи шиї, вправи в рівновазі і координації рухів. При компресійних переломах грудних і поперекових хребців стосовно фаз лікування курс ЛФК повинен бути розділений (рис. 3.1) на чотири періоди.
Рис. 3.1. Схема вправ лікувальної фізкультури при компресійних переломах хребта по періодах:
А – перший період: 1 – стискання і розтискання пальців рук, 2 – згинання і розгинання кисті, 3 – розведення рук по площині постелі, 4 – згинальні, розгинальні і обертальні рухи стопами, 5 – згинання і розгинання рук в ліктьових суглобах, 6 – згинання ноги, стопа ковзає по площині постелі, 7 – розведення рук, 8 – обертальні рухи ногами, 9 – обертальні рухи руками, 10 – відведення рук з поворотом голови; Б – другий період: 1 – рухи рук в сторони, вперед, вгору, вниз, 2 – згинання і розгинання рук з напруженням, 3 – обертання витягнутими убік руками, 4 – обертання зігнутими в ліктях руками, 5 – згинання однієї ноги, 6 – рух однією ногою, як при їзді на велосипеді, 7 – піднімання ноги, випрямлення її, опускання, 8 – піднімання і відведення прямої ноги, 9 – вигинання спини,
10 – підведення голови і грудей при опорі на руки, 11 – піднімання голови і плечей, 12 – підведення тулуба, 13 – підведення тулуба на витягнутих руках,
14 – прогинання тулуба без допомоги рук; В – третій період: 1 – бокові нахили лежачи, 2 – поворот руки і плеча вперед і в протилежну сторону, 3 – прогинання спини в положенні на карачках, 4 – піднімання руки в положенні на карачках,
5 – рух ногою по ліжку, 6 – підйом ноги, 7 – поперемінне, потім одночасне піднімання ніг, 8 – розведення ніг, 9 – розведення і перехрещення ніг, 10 – рухи двома ногами, як при їзді на велосипеді, 11 – напівміст, 12 – повний міст,
13 – напівміст на одній нозі, 14 – в положенні на животі кругові рухи руками при піднятому тулубі, 15 – розгинання тулуба з відведенням рук назад, 16 – піднімання однієї прямої ноги, 17 – піднімання двох прямих ніг, 18 – повне розгинання тулуба, 19 – рух на колінах – повороти тулуба, відведення рук,
20 – бокові нахили в положенні на колінах; Г – четвертий період: 1 – підйом на носки, 2 – розведення рук, 3 – нахили вперед з опорою, 4 – нахили вперед без опори, 5 – нахили вперед з прямою спиною, 6 – нахили назад, 7 – нахили в сторони, 8 – повороти тулуба з відведенням рук, 9 – махові рухи ногою,
10 – піднімання зігнутої в коліні ноги, 11 – рух ноги вперед, в сторони, назад,
12 – присідання.
В І періоді протяжністю близько 2 тижнів в початковому положенні лежачи на спині виконують дихальні і загальнотонізуючі вправи, що залучають до рухів верхні і нижні кінцівки. Витяжку на час занять знімають. Вправи виконують в повільному темпі по 3 – 6 разів протягом 10-15 хв. В ІІ періоді, що продовжується в середньому 4 тижні, використовують вправи для зміцнення м'язів спини і живота, тренування вестибулярного апарату, а також більш активні рухи для верхніх і нижніх кінцівок в середньому темпі по 8-10 разів протягом 20-25 хв. Перехід від одного періоду до іншого необхідно строго індивідуалізувати відповідно до стану хворого, статі, віку, розвитку його рухових навичок. III період триває в середньому 2 тижні. Тривалість занять збільшують до 30-45 хв., кожну вправу повторюють 10-15 разів. До кінця цього періоду за допомогою фізичних вправ для хребта повинна бути створена м'язова опора шляхом значного зміцнення м'язів спини і живота. За 7-10 днів до початку ходьби в заняття необхідно включати вправи для тренування м'язово-суглобового апарату нижніх кінцівок. Окрім фізичних вправ, слід застосовувати лікувальний масаж м'язів нижніх кінцівок і спини. До вправ IV періоду переходить при загальному задовільному стані хворого, при добре розвинутому м'язовому корсеті, відсутності болів (у спокої і після навантаження) в області перелому. Після адаптації хворого до вертикального положення слід застосовувати дозовану ходьбу, поступово збільшуючи її тривалість. Продовжують лікувальний масаж м'язів спини і нижніх кінцівок. Більш ефективно відновлення основних функцій хребта проходить під час занять у воді. Після виписування із стаціонару необхідно продовжувати ЛФК тривалий час в амбулаторних або санаторних умовах, де поступово відновлюється адаптація до навантажень, ідентичних основному виду діяльності хворого [1, 116].
В осіб немолодого віку ЛФК застосовують для підтримки загального тонусу і функціональної здатності мускулатури, попередження остеопорозу, ускладнень з боку внутрішніх
