Величина навантаження, що стискає два хребці, великою мірою визначається положенням тіла. Найменшою воно буває, коли тіло знаходиться в горизонтальному положенні. У положенні стоячи тиск між хребцями збільшується. У нижній частині поперекового відділу воно в 4 рази більше, коли людина стоїть, ніж коли вона лежить. Загальна величина навантаження в цьому випадку рівна загальній масі верхньої частини тулуба.

При нахилі вперед з положення стоячи загальне навантаження збільшується у величезній мірі, що пов'язано з ефектом важеля, що утворюється між тією частиною тіла, яка нахиляється вперед, і самим хребцем. Подібний ефект веде до того, що тиск між двома хребцями в нижній частині поперекового відділу хребта при нахилі в 2,5 рази більше в порівнянні з тим, коли ми стоїмо прямо, і в 10 разів більше, ніж коли просто лежимо.

Правильна поведінка при сколіозі. Тиск на міжхребетні диски (у відсотках від положення, стоячи) наведений в таблиці 1.1 [22].

Таблиця

Лежачи на спині | 25%

Лежачи на боку | 75%

Стоячи | 100%

Стоячи, з нахилом вперед | 150%

Стоячи, з нахилом вперед, в руках вага | 220%

Сидячи | 140%

Сидячи з нахилом вперед | 185%

Сидячи з нахилом вперед, в руках вага | 275%

Якщо ви працюєте сидячи, періодично втискуйтесь спиною і попереком у спинку стільця, а якщо, є високий підголівник, із зусиллям упирайтеся в нього головою.

Такий же сильний тиск між двома хребцями виникає, коли людина сидить, нахилившись вперед, не спираючись на руки. Якщо ж спиратися на руки, поклавши їх на стіл або спинку стільця, навантаження на верхню частину тулуба знижується, і тим самим зменшується тиск на хребці.

Тиск між двома хребцями зростає, коли людина піднімає предмет, нахилившись вперед з випрямленими ногами. В цьому випадку навантаження на міжхребцевий диск складає декілька сотень кілограмів.

При витягненні хребта, наприклад, коли людина висить на руках без опори на ноги, тиск менший, ніж в положенні лежачи. При цьому в міжхребетному диску може навіть виникнути розтягування. Дана обставина іноді використовується при лікуванні деяких захворювань хребта.

На шийні хребці чинить тиск ваги голови. Навіть руки є навантаженням для шийного відділу хребта, оскільки м'язи плечового поясу, що піднімають руки вгору, кріпляться до задньої сторони голови і шиї. При підніманні рук вгору ці м'язи напружуються і тим самим обтяжують хребці. Багато працівників розумової праці несвідомо піднімають плечі, що веде до додаткового навантаження на ці хребці. Великим навантаженням піддаються шийні хребці при роботі з піднятими вгору руками (наприклад, при митті вікон), особливо якщо при цьому в руках знаходяться важкі предмети [24].

При нахилі голови вниз в положенні сидячи навантаження на шийні хребці буде, згідно принципу важеля у багато разів більше, ніж, якщо сидіти, піднявши голову вгору. Щоб тримати голову в похилому положенні, необхідно напружувати шийні м'язи шиї. Утримуючи цю позу якийсь час, можна відчути біль в потилиці, причина чому напруження м'язів.

Особливо сильному навантаженню шийні хребці піддаються при тривалій роботі з піднятими вгору руками і головою (наприклад, у шкільних вчителів при тривалій роботі біля дошки). Багато з тих, що займаються подібною роботою, страждає від постійного болю в потилиці.

Наукові роботи довели, що у 86% дітей шкільного віку виявляються симптоми, які вказують на наявність порушень у хребті. Впродовж життя у одних ці симптоми зникають, у інших трансформуються в сколіоз, кіфоз, порушення постави, будь-яка додаткова травма тіла може посилити ці хворобливі прояви.

Від хвороб хребта люди страждали у всі часи. Ці хвороби поширені в такій мірі, що майже кожна людина страждає від них коли-небудь.

Хвороби хребта майже так само звичайні у молодих, як і у немолодих. Чоловіки страждають ними майже в два рази частіше, ніж жінки. Це можна пояснити анатомо-фізіологічними особливостями і тим, що багато чоловіків зайняті важкою фізичною працею.

1.2. Причини і види сколіозу

Терміном "сколіоз" позначається бічне викривлення хребта. Причому цей термін уживається як відносно функціональних вигинів хребта у фронтальній площині ("функціональний сколіоз", "сколіотична постава", "антальгічний сколіоз"), так і відносно прогресуючого захворювання, що приводить до складної, деколи важкої деформації хребта ("сколіотична хвороба", "структуральний сколіоз") [24].

У десятирічної Наташі О. виявлено викривлення хребта – сколіоз. Деформація хребта виявилася запущеною і привела до утворення ребрового горба і різкого обмеження рухливості тулуба. Якщо добре піддаються виправленню початкові форми викривлення хребта, то в подібних запущених випадках результати навіть при тривалому курсі лікування – безуспішні. У таких випадках, щоб зупинити подальше прогресування викривлення хребта і ребрового горба, необхідне проведення важкої операції на хребті. Цю важку операцію можна було б уникнути, якби батьки Наташі були уважніші до своєї дитини [26].

А ось інший приклад. Рік тому у одинадцятилітнього Юрія К. лікарі визначили порушення постави (одне плече вище за інше, лопатки відстояли від грудної клітки, ходив згорбившись). За порадою лікаря Юріївна на протязі року регулярно займався в кабінеті лікувальної фізкультури і дому спеціальною коригуючою гімнастикою і виробив правильну поставу.

Поставою прийнято називати здатність людини тримати своє тіло в різних положеннях. Постава може бути правильною і