Правильною поставою називають звичну позу невимушено стоячої людини, що володіє здатністю без зайвих активних напружень тримати прямо корпус і голову. У людини з правильною поставою легка хода, плечі злегка опущені і відведені назад, груди вперед, живіт підтягнутий, ноги розігнуті в колінних суглобах (рис. 1.3).

Людина, що не вміє правильно тримати своє тіло, стоїть і ходить на напівзігнутих ногах, згорбившись, опустивши голову і плечі, випнувши живіт. Це не тільки непривабливо, але й шкідливо. При поганій поставі важко функціонувати внутрішнім органам.

Рис. 1.. Правильна постава [26]

Рівномірно виражені фізіологічні вигини хребта, надпліччя, соски, остюки клубових кісток, лопатки, складки, сідниць, розташовані на одному рівні. Трикутники талії виражені однаково з обох боків. Лінія остистих відростків хребців пряма.

Порушення постави (сутулість, надмірне відхилення хребта вперед – лордоз, або назад – кіфоз, плоска спина) і бічне викривлення хребта – сколіоз зустрічаються вельми часто серед дітей дошкільного і особливо раннього шкільного віку. Це найчастіше фізично ослаблені діти, що перенесли в ранньому дитинстві важкі захворювання або страждають якою-небудь хронічною хворобою. Тому дуже важливо для таких дітей правильно організувати фізичне виховання з самого раннього дитинства. Це сприяє нормальному розвитку кісткового скелета і м'язової системи дитини (особливо м'язів спини і живота). Якщо є відхилення в розвитку цих систем, то виникають різні порушення постави, які можуть надалі служити причиною викривлення хребта.

Постава виробляється в процесі зростання і розвитку дитини. На характер постави людини великий вплив робить хребет. Хребет забезпечує вертикальне положення тіла, підтримує вагу голови і верхньої частини тулуба.

В утробі матері хребет плоду є рівномірною дугою. Відразу після народження дитини хребет випрямляється майже до прямої лінії. З цієї миті починається формування постави. Коли малюк починає утримувати голову в піднятому положенні, в шийній частині хребта утворюється вигин вперед (шийний лордоз); коли дитина починає сидіти, в грудному відділі хребта утворюється вигин, звернутий назад (кіфоз), а коли починає ходити, утворюється вигин хребта з опуклістю, звернутою вперед у поперековій частині (поперековий лордоз).

Дефекти постави і викривлення хребта можуть виникнути ще в грудному віці. Причин, що викликають порушення постави, багато. Одні з них визначаються станом здоров'я і фізичним розвитком дитини, інші – навколишнім оточенням. Серед всіх чинників і причин важливу роль у вихованні хорошої постави грає повноцінне харчування. Нестача в їжі вітамінів, мінеральних солей негативно відображається на стані скелета і м'язів дитини і приводить до розвитку поганої постави.

Рис. 1.. Такі пози сприяють формуванню неправильної постави [24]

Найбільш частою причиною виникнення порушень постави є або слабкість м'язів тулуба, або нерівномірність їх розвитку. Постійне носіння малюка на одній руці, спроба дуже рано садити, ставити на ніжки або вчити ходити дитину, дуже м'яке і провисаюче ліжко, ведення дитини під час прогулянок за одну і ту ж руку, не відповідне росту дитини меблі, одяг, неправильне сидіння за столом, читання і малювання в ліжку, носіння портфеля в одній і тій же руці, їзда дітей на велосипеді для дорослих під рамою, звичка стояти з опорою на одну ногу, тривала хвороба (рахіт) або часті захворювання, що ослаблюють організм, незадовільний загальний режим дитини (пасивний відпочинок, відсутність прогулянок, недостатній руховий режим) і багато що інше сприяють формуванню неправильної пози і постави.

Найпоширеніше порушення постави – сутулість. У сутулої людини опущена голова, плечові суглоби зведені вперед, груди плоска, спина кругла, лопатки крилоподібні.

Кіфотична постава характеризується посиленням шийної і поперекової кривизни. При лордичній поставі різко виражена вигнутість хребта вперед у поперековому відділі. А випрямлена постава (плоска спина) характеризується малою вираженістю вигинів хребта. Спочатку порушення постави не викликають змін у хребті. Але якщо неправильна поза стає звичною, а причини, сприяючі підтримці неправильної пози, не усуваються, то виникають зміни в хребті. Хребет починає скривлюватися, з'являється сколіоз.

Сколіоз – це бічне викривлення хребта. Окрім бічного викривлення, при сколіозі утворюється ребровий горб.

Сколіоз може бути природженим і набутим. Природжений сколіоз найчастіше пов'язаний з аномалією розвитку хребта (неправильний розвиток) – зайві хребці, зайві ребра, аномалія поперечних відростків, злиття дужок і відростків, незарощення дужок, клиноподібні хребці і т.п. Природжені сколіози складають близько 5%, а інші 95% виникають в процесі розвитку і зростання організму.

Рис. 1.. Кіфотична постава [24] | Рис. 1.. Сутулість [24] | Рис. 1.. Лордична постава [24] | Рис. 1.. Плоска спина (випрямлена постава) [24]

Серед набутих сколіозів виділяються:

а) рахітичний, унаслідок перенесеного рахіту;

б) звичайні або, як їх називають, шкільні сколіози, що виникають на фоні неправильних звичних поз і неправильної постави:

в) статичний сколіоз, що виникає при неправильному бічному стоянні тазу; це часто спостерігається при неоднаковому розвитку нижніх кінцівок (одна кінцівка коротша за іншу);

г) паралітичний сколіоз, що виникає на фоні ураження м'язів тулуба; це частіше пов'язано з перенесеним поліомієлітом.

Інші форми набутих сколіозів (рубцюватий – після операції на грудній клітці, після обширних стягуючих рубців у результаті опіку; травматичний – після різних травм; рефлекторно-больовий – частіше на ґрунті ураження нервових корінців) зустрічаються не так часто. За величиною викривлення хребта розрізняють три ступені сколіозу:

Перший ступінь сколіозу характеризується незначним бічним відхиленням хребта від середньої лінії.

Другий ступінь характеризується помітним відхиленням хребта від середньої лінії і ребровим горбом, що починається.

Третій ступінь сколіозу характеризується стійкою і більш різко вираженою деформацією грудної клітки, наявністю великого реброво-хребетного горба і різким обмеженням рухливості хребта.

Рис. 1.. Перший ступінь сколіозу [24] | Рис. 1.. Другий ступінь сколіозу [27]