Свінг-тренажер. У комплексі вправ системи професора Ніші є вправа "рибка". Свінг-тренажер – це не що інше, як механічно посилена модель даної вправи. Регулярні заняття на ньому дозволяють підтримувати стан хребта і всієї мережі капілярів. В результаті налагоджується робота не тільки хребта, але й нервової системи, внутрішніх органів, систем.

При проведенні процедури Ви лежите на спині, а п'яти поміщаєте на підставку тренажера. В процесі сеансу (в середньому він складає 15 хвилин) створюється постійне коливання стоп, знімаються поперечні м'язові блоки хребта, усувається венозний застій ніг, поліпшується кровотік у дрібних судинах – капілярах.

Гірудотерапія. Створені природою унікальні організми – п'явки володіють величезною кількістю лікувальних властивостей. Ці істоти – біологічні мінілабораторії. Людству відомо мінімум 250 біологічно активних речовин, що містяться у ферменті, що виробляється п'явкою. При укусі вона вприскує цей унікальний склад Вам у кров, насичуючи і Ваш організм масою корисних речовин. Основні лікувальні ефекти направлені на поліпшення кровотоку в дрібних судинах-капілярах, розрідження крові, розширення судин, а звідси всім відомий ефект зниження підвищеного артеріального тиску. Крім того, відбувається зниження застою, набряку, запального і спайкового процесу, що дуже важливо для зняття больових проявів при захворюваннях хребта [31].

Метод використовується у пацієнтів з сильними больовими проявами, за наявності спайкового процесу і в деяких інших випадках. Крім того, методика використовується в лікуванні деяких інших захворювань, таких, як варикозна хвороба нижніх кінцівок.

Голкорефлексотерапія. Цей метод дійшов нас з глибини віків. Батьківщиною його прийнято вважати Китай. Перші письмові згадки про рефлексотерапію відносяться до 221 р. до н.е.

Декілька останніх десятиліть у нашій країні, як і в усьому світі, підвищився інтерес до традиційної давньосхідної медицини, зокрема до голкотерапії і припікання.

Величезний досвід східних і європейських лікарів свідчить про достатню ефективність і порівняльну простоту цих методів, відсутність алергічних реакцій і серйозних ускладнень при їх застосуванні.

Голкорефлексотерапія успішно використовується при багатьох захворюваннях. Важливу роль грає цей метод у комплексі з іншими процедурами при різних проявах остеохондрозу, міжхребцевих грижах, протрузіях, а також при головних болях, запамороченнях, коливаннях артеріального тиску, вегетативній дисфункції, патології внутрішніх органів. Застосовується в лікуванні тиків, порушенні сну та іншої патології у дітей і підлітків.

2.4. Масаж при захворюваннях опорно-рухового апарату

Залежно від локалізації і характеру захворювань спочатку проводиться масаж паравертебральних областей, потім здорової і хворої кінцівки (зони, сегменту). Масаж кінцівок проводять з проксимальних відділів. При захворюваннях використовують прийоми погладжування, розтирання, а з 3-5 дня і м'яка розминка. Застосування цього прийому з перших днів приводить до загострення захворювання: наступає посилення болю, набряку. Масаж в перші дні повинен бути щадний. Тривалість масажу 15-20 хв. Курс 10-20 процедур.

При відновленні тренувань проводиться попередній масаж протягом 5-10 мін з подальшим накладенням тейпа. Терміни накладення тейпа складають від 15 до 30 і більше днів.

Сегментарно-рефлекторний масаж призначається в день виникнення травми або захворювання. Процедури масажу в перші 3-5 днів проводяться багато разів (2-3 рази на день).

Це основна схема проведення масажу, але можуть бути і відхилення, обумовлені індивідуальними особливостями (вага, вік, стать), а також характером і локалізацією травм і захворювань. Проте у всіх випадках необхідно керуватися наступними методичними вказівками:

1. Масаж проводиться на масажній кушетці з ножним кінцем, що підводиться.

2. При вираженому набряку тканин на кінцівках (кінцівки) їх підводять на 15-25°.

3. У перший день тривалість масажу дещо менше запропонованої схеми.

4. Під час проведення масажу температура в приміщенні повинна бути не нижче 20°С, у разі прохолоднішого повітря масаж проводиться через легкий одяг.

5. У першу добу після масажу на травмовану ділянку накладається гель і фіксується пов'язкою.

6. Повторна процедура масажу проводиться через 3 години [2, 274].

Протипоказання до проведення сегментарно-рефлекторного масажу при виникненні пошкоджень і захворювань опорно-рухового апарату:

1. Виражений набряк, сильний біль.

2. Наявність шкірних (м'язових) пошкоджень (екскоріації, відкриті рани, запальні процеси на шкірі та ін.).

3. Переломи кісток.

4. Висока температура тіла (зверху 38°С).

5. Гострий попереково-крижовий радикуліт (при вираженому корінцевому синдромі).

Вказані протипоказання відносяться до масажу травмованих ділянок, але хребет і здорову кінцівку масажувати можна в перший день виникнення травми (або захворювання), а поперековий відділ не масажують тільки при гострому попереково-крижовому радикуліті (при вираженому корінцевому синдромі). Не масажують кінцівку, якщо виражений тромбофлебіт, відмічене збільшення лімфатичних вузлів та їх запалення.

Розроблена методика сегментарно-рефлекторного масажу, що включає спеціальні прийоми дії на масажовані тканини, направлена на усунення патофізіологічних проявів і відновлення нормальної рухливості опорно-рухового апарату. Крім того, усуваючи біль, масаж робить позитивний вплив на ряд патологічних процесів у внутрішніх органах, судинній системі, тканинах опорно-рухового апарату, прямо або опосередковано пов'язаних із змінами сполучнотканинних елементів хребта, обумовлених рефлекторним зв'язком. Підтвердженням рефлекторного характеру болю, напруження м'язів є їх оборотність під впливом сегментарно-рефлекторного масажу.

Масажними прийомами здійснюється дія на рефлекторну зону (область), стимуляція якої приводить до зміни активності певного елементу – еферентного волокна або сенсорного нейрона.

Розроблена методика масажу заснована на анатомо-фізіологічних особливостях тканин, сегментарній будові тіла. При пошаровій дії на тканині спеціальними масажними прийомами виникає реакція у відповідь з відповідних органів. Дія на сегменти дає можливість впливати на патологічно змінені тканини і органи.

Висновки

Отже, велике значення в практиці дитячих хвороб, особливо в шкільній гігієні, мають викривлення хребта: фізіологічні (два вперед – шийний і поперековий лордоз і два назад – грудний і крижовий кіфоз) і набуті. Набуті викривлення хребта найчастіше виникають у фронтальній