хвилин. Курс лікування складається з 10 сеансів. Якщо ефект недостатній, слід провести ще 5 процедур. При подальшому збільшенні часу сеансу у деяких хворих з'являється відчуття дискомфорту, а збільшення числа сеансів у одному курсі більше 10, практично вже не веде до подальшого поліпшення функцій ока. При недостатньому ефекті через 3-4 місяці курс лікування можна повторити. Кількість курсів призначають індивідуально залежно від захворювання і стану організму.
При проведенні місцевої баротерапії рекомендується періодично контролювати герметичність мінібарокамер. Не бажано поєднувати її з тривалим медикаментозним мідриазом. Процедури проводять в амбулаторних умовах у положенні хворого лежачи або сидячи. Лікування переноситься добре, яких-небудь побічних явищ не спостерігається, що особливо важливо в педіатричній практиці, де пневмомасаж знаходить все більше застосування в лікуванні прогресуючої короткозорості.
Показання для місцевої баротерапії:
Порушення акомодації;
Прогресуюча короткозорість;
Астенопічні стани й порушення зорової працездатності;
Короткозорість слабкого і середнього ступеня;
Кератити;
Гостра непрохідність ретинальних артерій;
Дегенерації сітківки і атрофії зорового нерва;
Відкритокутна глаукома;
Гострий напад глаукоми;
Контузіонні внутрішньоочні крововиливи (гіфема, гемофтальм);
Амбліопія [6].
Протипоказання до застосування місцевої баротерапії:
Декомпенсації органів і систем з вираженими клінічними проявами (серцево-судинна, дихальна недостатність та ін.);
Дерматити повік;
Дакріоцистит;
Кератоконус;
Рясні гнійні виділення з кон'юнктиви;
Відшарування сітківки;
Проникаючі поранення очного яблука;
Незміцнілі Рубці рогівки і склери після операцій (проникаючих поранень);
Фістули, перфоративні виразки рогівки або передперфоративні стани;
Внутрішньоочні крововиливи з терміном виникнення до 1 доби;
Злоякісні пухлини ока, повік і орбіти.
Квантова терапія
Квантова офтальмотерапія – якісно новий напрямок в офтальмології і медицині, заснована на біоритмічній дії на орган зору квантів світла енергією низької інтенсивності, відповідної різним довжинам хвиль.
Терапевтичний ефект квантової терапії зумовлений регуляцією підкірково-кортикальних біоелектричних процесів, обміну нейромедіаторів ендорфінної і імунної систем, гормональної діяльності ендокринних залоз, а також поліпшення нейро- і гемодинаміки, що зумовлює універсальний характер дії і робить можливим його застосування для лікування очних хвороб (Тетеріна Т.П., Волкова Л.П, 1991).
Методика лікування. Лікувальне застосування вказаного методу реалізується за допомогою апаратів спектральних офтальмологічних (АСО), що здійснюють колірно-імпульсну дію частотами з ряду гомологічних регістрів: від найнижчих, направлених до кіркових відділів півкуль, до високих – до органів і систем. Терапія проводиться неконтактним способом через оптико-, таламо- і гіпоталамо-гіпофізарну систему. Апарат складається з електронного блоку, адаптера і "окулярів" з глухою задньою стінкою, на якій розташовані лампи розжарювання з поміщеними між ними й оком пацієнта світлофільтрами (червоний, зелений, синій і т.п.). Після включення апарату в мережу, на електронному табло встановлюється тривалість світлових імпульсів (від 2 до 6 с) залежно від віку, темпераменту і статі пацієнта. Надівши "окуляри", пацієнт повинен дивитися через світлові фільтри на поперемінно спалахуючі в правому і лівому окулярі лампочки. Тривалість процедури 8,5 хв. Щодня проводиться по 3 сеанси з різними фільтрами: вранці (9-11 год.) – червоні або оранжеві, вдень (11_год.) – зелені, увечері (17-19 год.) – сині. Курс лікування включає проведення 24 сеансів по 2-3 рази на день. З метою збереження і підвищення досягнутого ефекту курси лікування слід повторювати через 3-6 місяців. [6].
Показанням для проведення квантової офтальмотерапії є:
акомодаційні порушення;
прогресуюча короткозорість;
астенопія.
Застосування вказаної терапії протипоказане при гострих гнійних процесах у кон'юнктиві й рогівці ока.
Лазерна терапія
Механізм стимулюючої дії низькоенергетичного лазерного випромінювання, за даними ряду дослідників може бути представлений таким чином: енергія кванта червоного когерентного світла (1,96 ЕВ) дуже мала для руйнування енергетичних зв'язків молекули (більше 40 ЕВ), одночасно достатня для збудження електрона. При поглинанні світла клітинною фоторецепторною молекулою виникає фотодинамічний ефект, який реалізується активацією ядерного апарату і посиленням активності ДНК – РНК рибосом. Важливу роль грає активація каталази, супероксидисмутази і цитохромоксидази, а також трансформація кисню в одну з активних форм – синглетний стан. Указані зміни в клітині забезпечують посилення регенерації пошкодженої органели, сприяють утворенню фаголізосом, переварюванню патогенних агентів і підвищують рівень енергетичних процесів у мітохондріях. У експерименті також було виявлено, що найбільший стимулюючий ефект лазерного випромінювання на клітини організму спостерігається в інтервалах 313-460, 600-660, 720-840 нм з піком максимальної активності в 400, 620 і 760 нм. [6]
Поліпшення мікроциркуляції – одна з найважливіших властивостей опромінювання низькоенергетичними лазерами. Причому, характер васкулярної реакції ока на лазерну стимуляцію визначається початковим станом тонусу судин очного яблука: при колапсі – тонус їх підвищується, при спазмі – виникає дилятація, що зрештою приводить до поліпшення гемодинаміки ока. Не менш важливою стороною низькоенергетичного лазерного випромінювання є стимуляція лімфообігу за рахунок формування в оці нових хоріоретинальних шляхів мікроциркуляції, що приводить до підвищення обміну речовин в сітківці. Зменшення проникності судинної стінки, збільшення кількості функціонуючих капілярів і поліпшення реологічних властивостей крові також сприяє оптимізації трофічних процесів у очному яблуці.
Для офтальмологічної практики вельми важливий і гіпотензивний ефект лазерного випромінювання внаслідок підвищення функціональних можливостей ендотеліальних клітин трабекул шлемового каналу і активізації дифузії рідини між сітківкою і хориоідеєю.
В даний час у клінічній практиці найбільшого поширення набули газові лазери: гелій-неоновий (довжина хвилі 0,63 мкм) і гелій-кадмієвий (довжина хвилі 0,44 мкм), а також напівпровідниковий інфрачервоний лазер (довжина хвилі 0,78; 0,85; 1,3 мкм). Практикуються, в основному, два методичні підходи до їх застосування: безпосереднє опромінювання елементів очного яблука лазерним випромінюванням і дія відбитим променем на нервово-рецепторний апарат зорового аналізатора. У першому випадку за допомогою спеціальних пристроїв (АОЛ-1, ЛАСТ-1, ЛОТ-01 та ін.) проводиться пряме опромінювання оболонок ока гелій-неоновим або інфрачервоним (МАКДЕЛ-00.00.09) лазером.
У другому – дія здійснюється за допомогою спостереження лазерного спекла (ЛАР-2, СПЕКЛ, ЛОТ-01, ЛГ – 52/3 та ін.). Лазерний спекл є картиною "зернистості", що формується в результаті мікроінтерференції при освітленні
