Заняття будують за звичайною схемою. Вихідні положення – сидячи і стоячи. Вправи повторюють до 3-5 разів, темп середній, амплітуда неповна, включають паузи відпочинку.
У вступному і основному періодах звертають увагу на те, щоб хворі вдихали через ніс, а видихали через рот, а також навчають і привчають їх до глибокого дихання.
Для хворих з ексудативним плевритом ходьба є спеціальною вправою, бо вона сприятливо діє на функцію дихання. Ходьбу рекомендують проводити у вечірню пору, бажано на повітрі, на території лікувального закладу. В разі загострення (підвищення температури, збільшення кількості ексудату) лікувальну фізкультуру тимчасово припиняють. Після виписки хворого з стаціонару йому доцільно продовжувати займатись лікувальною фізкультурою, враховуючи сили і вік хворого, особливо тими вправами лікувальної фізкультури, які зміцнюють дихальний апарат (плавання, веслування, туризм, ігри, катання на лижах, ковзанах тощо). Для профілактики повторного плевриту рекомендується загартовування організму проти дії холодного фактора.
Література