Теренкур – це дозоване сходження по пересічній місцевості за заздалегідь вивченим маршрутом. На ньому зазначають місця відпочинку, застосовується часта зміна підйомів і спусків. Для теренкуру є різні маршрути з поступовим збільшенням крутизни місцевості. Його можна призначати як самостійний різновид лікувальної фізкультури або застосовувати в плані лікувального режиму як допоміжний засіб [22, 18].

Трудотерапія позитивно впливає і на хворий орган, і на весь організм. Праця й сама по собі є джерелом здоров'я і доброго фізичного розвитку. Лікування трудовими процесами показане при багатьох розладах фізичної і психічної сфери. Так, трудотерапію широко використовують в лікуванні нервово-психічних захворювань, туберкульозу легень, гінекологічних захворювань, травмах верхніх кінцівок і багатьох інших недугах. Трудові процеси можуть бути сільськогосподарські (польові, садові роботи) і фабрично-трудові (у спеціальних столярних, палітурних, кравецьких майстернях, вишивання, в'язання тощо). Трудотерапія особливо ефективна у поєднанні з лікувальною гімнастикою.

2.4. Показання і протипоказання до призначення лікувальної фізкультури

Лікувальна фізкультура має широке коло показань, яке з року в рік, в міру нагромадження клінічного досвіду, розширюється. При умові старанного врахування стану хворого, правильного вибору засобів, методики і дозування лікувальна фізкультура може бути рекомендована в комплексному лікуванні багатьох захворювань (Д.М. Аронов, Л.Ф. Ніколаєва, 1985; А.Я. Тихонова, 1994) [22, 18].

Протипоказання до застосування лікувальної фізкультури дуже відносні. В основному це тяжкий стан хворого, небезпека кровотечі (грудної, черевної, маткової) у зв'язку з травмою «бо захворюванням, температура тіла понад 37,5 °С, сильні болі під час рухів, різке загострення місцевого запального процесу. Ці протипоказання тимчасові, вони мають обмежений характер.

2.5. Загальні засади лікувальної фізкультури при захворюваннях органів дихання

При захворюваннях органів дихання ЛФК знайшла широке застосування як дуже ефективний засіб комплексної терапії, а також медичної і соціально-трудової реабілітації цієї категорії хворих (В.Н. Мохов, С.М. Іванов, В.А. Силуянова, Б. А. Березовський, Н.Г. Тріняк, З.Ф. Гайдічук) [5, 36].

Лікувальна фізична культура при захворюваннях органів дихання дає добрі результати, скорочує терміни лікування і непрацездатності. Вона є патогенетичною, функціональною терапією (Н.С. Жураховська, Є.М. Іванов, 2000).

Патологічні процеси, що розвиваються в органах дихання, в одних випадках ізольовано виражають окремі частини дихального апарату, в інших – спричиняють комбіноване ураження різних його відділів.

Дихальна система тісно пов'язана з діяльністю інших органів і систем. Розлади функції серцево-судинної системи, порушення обміну речовин, захворю-вання крові, інтоксикації часто супроводяться розладами функції дихання; з другого боку хвороби органів дихання можуть призводити до розладів функції інших органів (В.Н.Мошков, 1977; С.М.Кучкін, 1986; І.В.Юрков, 2002) [22, 103].

Більшість форм патологічного дихання пов'язана з розладом нервових процесів у корі головного мозку. Порушення зв'язку дихального центру з різними відділами кори великих півкуль і периферією призводить до розладу механізму дихання (В.Д. Тополянський, М.В. Струкова, 1983; O.I. Сердюк, 2000) [22, 103].

Легенева недостатність виникає під час розвитку патологічного процесу, коли, незважаючи на використання організмом пристосувальних механізмів (частота і глибина дихання, посилений легеневий кровообіг), вентиляція легень і газообмін не можуть підтримуватися на достатньому рівні. У зв'язку з цим кров недостатньо насичується киснем, виникає гіпоксимія, яка негативно діє на всі тканини організму, особливо на нервову систему і серцевий м'яз (Ю.І. Данько, 1975; В.П. Сільвестрова, Н.П. Кулішова, А.Н. Кулішова, 2002) [22, 103].

Порушення вентиляції і газообміну у легенях буває при крупозній пневмонії – внаслідок зменшення дихальної поверхні легень (заповнення ольвеол запальним ексудатом), при плевриті – в результаті стиснення ексудатом частини легені, при пневмосклерозі – коли розвивається сполучна тканина в легенях і атрофічні процеси в альвеолах, при хронічних бронхітах і бронхіальній астмі – коли утруднюється прохідність дихальних шляхів (загальні процеси або спазми), при емфіземі легень та інших захворюваннях.

Задишка, яка буває при захворюваннях органів дихання, значною мірою залежить від недостатності легеневого кровообігу.

Однією з форм розладу органів дихання є поверхневе дихання. Короткий слабий вдих зменшує вентиляцію легень, а це призводить до недостатнього забезпечення крові киснем. Іншою формою розладу дихання є експіраторна задишка, пов'язана з утрудненням видиху-внаслідок рефлекторного спазму бронхів, що буває при бронхіальній астмі. Перебуваючи тривалий час у стані вдиху, легені і альвеоли розтягуються, збільшується кількість залишкового повітря, в результаті чого у хворого виникає легенева недостатність, яка супроводиться гіпоксимією, задишкою, посинінням шкіри обличчя і губ.

При захворюванні легень, коли зменшується дихальна поверхня їх у зв'язку із значним запаленням або стиснення ексудатом, буває мішана задишка, яка характеризується утрудненням вдиху і видиху.

Розлади дихання можуть залежати і від зменшення рухомості грудної клітки внаслідок раннього скостеніння реберних хрящів при емфіземі легень, ураженні хребта з явищами спондилоартрозу. У такому разі зменшується дихальна екскурсія, утруднюється видих [22, 104].

Патологічні процеси у порожнині плеври також негативно впливають на дихання. Тренуванням можна добитися зміни патологічного дихання, розвитку правильного ритму і глибини його. У процесі тренування фізичні вправи стають умовним подразником дихального центру і рефлекторно викликають прискорення та поглиблення дихання. За допомогою фізичних вправ можна переводити поверхневе дихання у глибоке і не таке часте, поліпшити вентиляцію легень і тим знизити або ліквідувати легеневу недостатність. Поліпшення вентиляції легень під час виконання фізичних вправ сприяє запобіганню у хворого ателектазних і гіпостатичних пневмоній.

Експіраторна задишка також може зменшуватися і зникати внаслідок фізичних та дихальних вправ гімнастики. Якщо утруднюється видих у зв'язку з розвитком запального процесу в бронхах, зменшується еластичність легень, спеціальні фізичні вправи допомагають повнішому видиху,