зменшують гіпоксію і задишку. Вони також сприяють швидкому і кращому розсмоктуванню ексудату в легенях або в плевральній порожнині і запобігають розвиткові ускладнень. Разом з тим фізичні вправи відіграють профілактичну роль у збережені нормальної екскурсії грудної клітки у хворих з ураженими органами дихання.
Лікувальна фізкультура під час видужування допомагає відновленню адаптації організму до фізичних навантажень.
Завдання лікувальної фізкультури при захворюваннях органів дихання зводяться до врегулювання у хворих процесів збудження і гальмування в корі головного мозку, відновлення правильного функціонування нервоворегуляторних механізмів, які керують диханням; поліпшення і відновлення порушеної вентиляції легень, ліквідації легеневої недостатності; швидкого і повного розсмоктування, розвитку ускладнення у легенях (абсцес, розлади кровообігу тощо); відновлення нормального дихання, пристосування організму до фізичного навантаження, збереження працездатності.
Отже, виходячи із сказаного, можна зробити висновок про велике значення лікувальної фізичної культури для фізичної реабілітації хворих.
Розділ 3. Основні засади лікувальної фізичної культури та фізичної реабілітації при плевриті
3.1. Комплекс вправ лікувальної гімнастики
Фізичну реабілітацію хворих ексудативним плевритом потрібно проводити якомога раніше, безпосередньо після нормалізації температури і зменшення ексудату.
Задачі лікувальної фізкультури:
загальнозміцнююча дія на організм хворого;
посилення резорбції ексудату;
запобігання плевральних зрощень;
профілактика деформацій клітини і хребта;
відновлення функції апарату зовнішнього дихання [5, 89].
Показання. ЛФК при ексудативному плевриті призначають у стадії одужування після стихання запалення плеври, доказом чого служать:
поліпшення загального стану хворого, зменшення задишки, тахікардії і т.д.;
нормальна або субфебрильна температура протягом 2-3 днів;
поява шуму тертя плеври і пов'язана з цим поява болю на висоті вдиху;
нормалізація картини крові;
зменшення ексудату [5, 89].
У разі загострення процесу (підвищення температури тіла, збільшення ексудату, погіршення загального стану хворого) лікувальну гімнастику слід тимчасово припинити до стихання запальної реакції.
Дослідження багатьох авторів показали, що розташовані в плеврі «люки» відкриваються і закриваються синхронно з дихальними рухами грудної клітки. При цьому в них створюється мікровакуум, що присмоктує плевральну рідину.
Вживання вправ, направлених на збільшення рухливості діафрагми, грудної клітки і легенів, сприяє активній участі плеври в розсмоктуванні ексудату і зворотному розвитку ще неміцно сформованих плевральних спайок, ліквідації ділянок гіповентиляції та їх профілактиці.
Перераховані зміни можуть бути викликані нестачею дихальних рухів, рефлекторно через біль на здоровій стороні, а також в результаті здавлювання легені ексудатом. Глибоке дихання створює умови для нормалізації газообміну [5, ].
Методика лікувальної фізкультури. В умовах стаціонару її умовно можна розділити на 2 періоди: ввідний (1-5 днів) і тренувальний (основний), тривалість якого залежить від тяжкості захворювання.
Ввідна частина
1. Вправи для дрібних і середніх м'язових груп рук і ніг. 2-3 хв. Мета: підготовка організму до виконання вправ основної частини.
2. Дихальні вправи.
Основна частина
1. Вправи для тулуба в поєднанні з глибоким диханням. Тривалість 12-20 хв. Мета: відновлення нормальних функцій нервово-регуляторних механізмів і ліквідація патологічних рефлексів.
2. Дихальні вправи. Мета: боротьба зі спайковим процесом, що розвивається, тренування дихального апарату, зміцнення організму хворого.
3. Ходьба.
Завершальна частина
1. Вправи для дрібних м'язових груп рук і ніг, 2-3 хв. Мета: поступове зниження навантаження.
2. Дихальні вправи. Тривалість процедури – 16-26 хв.
Вправи ЛГ виконують у в. п. лежачи на хворому боку, на здоровому, а якщо кількість ексудату незначна, то також і у в. п. сидячи.
Процедура ЛГ повинна складатися в основному з дихальних вправ, сприяючих розтягуванню плеври, особливо на стороні ураження.
При хорошому стані хворого і задовільній реакції серцево-судинної і дихальної систем додаткове фізичне навантаження можна призначати вже у ввідний період [5, 90].
Під час занять ЛГ у хворих не повинно виникати відчуття болю. Це можуть бути нерізко виражене відчуття болю, відчуття натягнення, тяжкості в ураженій половині грудної клітки.
У ввідний період процедури застосовують головним чином найпростіші гімнастичні вправи для рук і ніг, з постійним збільшенням амплітуди і темпу руху, в поєднанні з дихальними і спеціальними вправами для тулуба. Піднімаючи руку на стороні ураження, хворий повинен робити глибокий вдих, що сприятиме натягненню плеври, розкриттю «люків» і найшвидшому розсмоктуванню ексудату і розпрямленню легені. По мірі зменшення ексудату руку на хворій стороні піднімати можна за допомогою гімнастичної палиці і рекомендувати хворому здійснювати на глибокому вдиху невеликий нахил тулуба в здорову сторону (до появи легкого відчуття болю). Вправи слід виконувати (по 3-4 рази) через кожну годину до повного зникнення ексудату. Таке натягнення плеври сприяє поліпшенню в ній крово- і лімфообігу, що зумовить ліквідацію залишкових явищ запалення, профілактику спайкового процесу і утворення шварт.
Перші 3-5 днів з початку курсу лікування тривалість процедур ЛГ при середньому ступені тяжкості захворювання складає 8-10 хв, потім її збільшують до 12-18 хв.
У тренувальний період процедури можна проводити в зимовий час в кабінеті ЛФК, а влітку на спеціально обладнаних майданчиках.
Процедури ЛГ для хворих на ексудативний плеврит проводять за наступною схемою (мал. 3.1).
Комплекси ЛГ включають гімнастичні, дихальні і спеціальні вправи, виконувані без снарядів, зі снарядами (палиці, медицинболи масою 1-3 кг) і на снарядах (на гімнастичній лавці, стінці) у в. п. сидячи і стоячи.
У цей період необхідно використовувати дихальні вправи з положенням рук на голові або з підніманням їх вгору у фазі вдиху. Нахил тулуба в здорову сторону із затримкою дихання сприяє кращому розпрямленню легені і попередженню патологічних і фізіологічних ателектазів [5, 91].
Посилення дихання найбільш виражене в нижніх відділах легенів на стороні піднятої або зафіксованої руки при нахилі тулуба вправо або вліво.
Мал. 3.1. Комплекс вправ ЛГ для хворих на ексудативний плеврит (ввідний період) [5, 92]
Дихальні вправи слід виконувати ритмічно, з поступовим форсуванням як вдиху, так і видиху.
Зразковий комплекс вправ ЛГ для хворих