Фізична реабілітація при інсульті

курсова робота з фізичної реабілітації

ЗМІСТ

Вступ

Судинні захворювання головного мозку, до яких в першу чергу відноситься інсульт, стають останніми роками однією з найважливіших медико-соціальних проблем, оскільки завдають величезного економічного збитку суспільству, будучи причиною тривалої інвалідизації і смертності [17].

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щорічно реєструється 100-300 випадків інсульту на кожні 100000 населення. В Україні цей показник складає 250-300 випадків серед міського населення, і 150-170 серед сільського. За даними європейських дослідників, на кожні 100 тис. населення припадає 600 хворих з наслідками інсульту, з них 360 (60%) є інвалідами [22]. Інвалідизація після інсульту пов'язана з важкими руховими розладами, що виявляються у вигляді зміни м'язового тонусу, парезів і паралічів, порушень функції ходьби. [18].

За характером розвитку розрізняють два види інсультів: ішемічний (інфаркт мозку) і геморагічний (крововилив в мозок), але більше розповсюдження має ішемічний (70-85 %) [4].

Тому, на думку деяких авторів [10], значний відсоток інвалідизації дає саме ішемічний інсульт. У зв'язку з цим, проблема рухової реабілітації постінсультних хворих є вельми актуальною.

Відновлюючи функцію руху і опори, не можна не використовувати в процесі лікування природну функцію руху, властиву ураженій системі [28]. Тому, особливе місце в лікування рухових порушень займає кінезотерапія (ЛФК). Кінезотерапія, як один з провідних засобів фізичної реабілітації, виявляє свою дію на організм хворого використанням лікувального ефекту фізичних вправ. Останні як організована форма руху, мають глибоку біологічну і психофізіологічну основу всебічного впливу на організм хворого і здійснення регуляції його функцій [28].

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об’єктом дослідження курсової роботи є можливості фізичної реабілітації людини.

Предмет дослідження – фізична реабілітація при інсульті.

Метою курсової роботи є дослідження фізичної реабілітації при інсульті.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

Розділ 1. Ішемічний інсульт і його наслідки

1.1. Характеристика основних порушень

Головний мозок має високий степінь інтенсивності протікання обмінних процесів і надзвичайно чутливий до нестачі харчування [17]. Розвиток ішемічного інсульту зумовлений (ішемією) – порушенням нормального притоку крові, збагаченої поживними речовинами і киснем, до всього мозку і окремих його областей. Це відбувається внаслідок повної (закупорка) або неповної (стеноз) оклюзії мозкової судини і магістральної артерії голови. Порушення трофіки спричиняє за собою загибель певної ділянки мозку, що відповідає за функціональний стан тих або інших процесів життєдіяльності організму.

До причин розвитку ішемічного інсульту відносять, перш за все, атеросклероз, особливо цереброваскулярний і гіпертонічну хворобу, а також деякі захворювання серця (миготлива аритмія). Закупорка судини може відбутися тромбом не тільки атеросклерозного генезу, але й шматочком жирової тканини, що потрапляє в загальний потік крові, наприклад при переломі довгих трубчастих кісток, або при порожнинних операціях у огрядних людей. Можлива також газова емболія – закупорка судини бульбашками газу, яка може виникнути при операціях на легенях. Відповідно до цього прийнято розрізняти наступні підвиди ішемічних інсультів: атеротромботичний, гемодинамічний, емболічний, лакунарний інфаркт і геміреологічний та ін. [22].

Епідеміологічні дослідження останніх років виявили ряд закономірностей розподілу інсульту за віковими і статевими особливостями, відповідно до яких, найбільш схильні до розвитку ішемічного інсульту чоловіки у віці від 60 до 70 років, а жінки в пізнішому віковому проміжку 70-80 років. [15] (рис. 1.1).

Таким чином, найчастіше ішемічний інсульт – доля літніх людей [43], але слід зазначити, що останніми роками спостерігається тенденція до його "омолоджування" [41]. Ученими виявлений ряд несприятливих чинників, сприяючих розвитку інсульту – чинники ризику. За наявності у людини таких чинників, не залежно від статевої приналежності, ризик розвитку інсульту підвищується в порівнянні з будь-якою іншою людиною одного з нею віку, але благополучного за чинниками ризику. Особливо високий рівень небезпеки у тих людей, у яких є декілька чинників ризику. До них відносяться спадкова схильність, гіпертонія, гіпокінезія, куріння, вживання алкоголю, нервово-психічне перенапруження, коливання рівня цукру в крові, ожиріння та інші, а також попередні скороминущі порушення мозкового кровообігу (табл. 1.1).

Рис. 1.. Розподіл ішемічних інсультів за віковими і статевими категоріями в процентному співвідношенні [44]

Таблиця 1.

Розподіл чинників ризику розвитку ішемічного інсульту в процентному співвідношення між чоловіками і жінками

Чинники ризику | Чоловіки | Жінки

Гіпертонічна хвороба | 89 | 95

Ішемічна хвороба серця | 71 | 77

Профілактичний прийом препаратів | 61 | 68

Обтяжена спадковість | 49 | 63

Хропіння під час сну | 56 | 41

Порушення ритму серця | 39 | 44

Інфаркти міокарду в анамнезі | 31 | 20

Цукровий діабет | 19 | 24

Шкідливі звички(куріння, алкоголь) | 71 | 21

Повторні інсульти | 22 | 13

Підвищена мас тіла | 4 | 31

Ці чинники можуть привести до тривалого спазму судин головного мозку зі всіма атрибутами ішемічного інсульту.

Ішемія мозку може розвиватися раптово, або носити періодичний характер. Відповідно до цього розрізняють гостре (інсульт) і скороминуще (мозковий криз) порушення мозкового кровообігу для кожного з яких характерна відповідна симптоматика.

Симптоми ураження мозку ділять на загальномозкові і осередкові. Для скороминущого порушення властивий розвиток загальномозкових симптомів у вигляді різкого головного болю, нудоти, а іноді й блювоти, запаморочення, слабкості, короткочасної втрати свідомості. Осередкова симптоматика частіше не характерна. За класифікацією ВОЗ скороминущими вважаються порушення, осередкові симптоми яких тривають не більше 24 годин [17]. Інсульт (ішемічний) за статистикою частіше розвивається поступово вночі або під ранок. Іноді йому передують скороминущі порушення