НДІ неврології, до кінця гострого періоду інсульту геміпарези спостерігаються у 81,2 % хворих, що вижили, зокрема геміплегія (геміпараліч, тобто повна відсутність руху) – у 11,2 %, грубий і виражений геміпарез – у 11.1 %, легкий і помірний геміпарез – у 58,9 % [34].
Характерною рисою постінсультних порушень є центральний параліч, що виникає при ураженні центрального рухового нейрона на будь-якій його ділянці (рухова зона кори великих півкуль, стовбур головного мозку, спинний мозок). Перерва або пошкодження пірамідного шляху знімає вплив кори головного мозку на сегментарний рефлекторний апарат спинного мозку: його власний апарат розгальмовується. У зв'язку з цим всі основні ознаки центрального паралічу, так чи інакше, пов'язані з посиленням збудливості периферичного сегментарного апарату.
Основними ознаками центрального паралічу є м'язова гіпертонія, гіперрефлексія, розширення зони волання рефлексів, клонуси стоп і колінних чашок, патологічні рефлекси, захисні рефлекси, і патологічні синкінезії.
Спастичність наростає поступово. Спочатку вона виявляється у вигляді млявих паралічів. При цьому може бути уражена одна кінцівка (моноплегія – монопарез), дві кінцівки однієї сторони тіл (геміплегія – геміпарез), три кінцівки (триплегія – трипарез), всі чотири кінцівки (тетраплегія – тетрапарез) і дві верхні або дві нижні кінцівки (параплегія – парапарез).
Ступінь і розподіл рухових порушень багато в чому залежить від локалізації і розмірів осередку ураження [37].
Відповідно до сучасних даних досліджень, заснованих на новітніх методах діагностики (МРТ нейровізуалізація), виділяють певну залежність локалізації осередку ураження з подальшим розвитком паралічів і парезів [22].
Геміплегія в поєднанні з гемігіпестезією (зниженням всіх видів чутливості на стороні парезу) і геміанопсією (синдром трьох "гемі") спостерігається в гострому періоді інсульту при локалізації осередку в області заднього стегна внутрішньої капсули. В міру віддалення осередку від заднього стегна внутрішньої капсули, вираженість рухових порушень зменшується.
Для локалізації осередку в білій речовині центральної звивини, в басейні васкуляризації середньої мозкової артерії характерне переважання рухових порушень у дистальних відділах кінцівок і в руці більше, ніж у нозі. Для помірних і легких геміпарезів при подібній локалізації осередку характерні повний об'єм рухів у нозі і проксимальному відділі руки і їх обмеження (або слабкість або незручність без обмеження рухів) в променезап'ястковому суглобі.
Для осередків, розташованих в басейні васкуляризації передньої мозкової артерії, характерний інший тип розподілу рухових розладів: переважання рухових порушень у дистальному осередку ноги і проксимальному відділі руки. Іноді схожий тип розподілу рухових порушень може спостерігатися при невеликих осередках в середньому відділі заднього стегна внутрішньої капсули або в білій речовині поблизу від нього, де проходять пірамідні шляхи переважно для нижніх кінцівок.
При локалізації осередку в стовбурі мозку часто відсутні чіткі закономірності в розподілі рухових порушень подібно до тих, що спостерігаються при осередках у басейні передньої і середньої мозкових артерій.
За даними [22], іноземними дослідниками Fisher і Carry був описаний в 1965 році "чисто руховий геміпарез", тобто такий геміпарез, при якому не спостерігаються ні чутливі, ні мовні порушення, ні випадання полів зору, ні інші виражені неврологічні симптоми.
Для оцінки порушень в руховій сфері використовуються спеціальні шкали. У НДІ неврології розроблена система оцінок постінсультних рухових порушень, що дозволяє оцінити стан всіх компонентів рухових функцій [36].
Система оцінки постінсультних рухових порушень, розроблена в НДІ неврології. Використовується 6-бальна система оцінки ступеня порушення рухів, визначуваних в кожному суглобі паретичної кінцівки:
0 – порушень рухів немає, сил, спритність, точність рухів повністю збережені
1 – легкий ступінь рухових порушень (об'єм рухів повний або майже повний, складаючи 75-100% від норми, понижена сила, темп рухів і спритність)
2 – помірний ступінь (об'єм рухів – 50-75% від норми, рухи малодиференційовані, невмілі)
3 – виражений ступінь (рухи значно обмежені, складаючи від 25 до 50% від норми, переважно глобальні)
4 – грубий ступінь (є вкрай обмежені, глобальні рухи, що становлять менше 25% по відношенню до норми)
5 – рухів немає.
Ступінь парезу руки, обчислений по запропонованій системі, складає суму балів рухів, що відображають порушення, у всіх суглобах руки (плечовому, ліктьовому, променезап'ястковому і пальців кисті), що ділиться на чотири. Ступінь парезу ноги складає суму балів, що відображають порушення рухів у всіх суглобах ноги (тазостегновому, колінному, гомілковостопному і пальцях стопи), що ділиться на чотири. Загальний бал, що характеризує ступінь геміпарезу, визначається сумою балів порушення рухів у руці і нозі, що ділиться на два. Оскільки в процесі ділення на чотири часто виходять дробові числа, при визначенні балу, що відображає ступінь парезу в руці або нозі, враховується наявність або відсутність основної функції кінцівки: для руки – це можливість цілеспрямованих рухів у пальцях, для ноги – можливість ходьби, визначувана в основному об'ємом рухів в колінному і тазостегновому суглобах.
Зміни м'язового тонусу. Для постінсультних геміпарезів, разом із зниженням сили і обмеження об'єму рухів характерна зміна м'язового тонусу (у перші дні майже у третини хворих – гіпотонія, надалі наростання спастичності у переважного числа хворих з постінсультними парезами), підвищення сухожильних рефлексів, поява патологічних рефлексів, клонусів, патологічних синкінезій, захисних рефлексів.
Постінсультний період характеризує процес функціональної реорганізації, що лежить в основі відновлення порушених функцій. Але це далеко не однозначний і не однонапрямлений процес [22]. В результаті такої реорганізації виникають різні патологічні синдроми, до яких відноситься і м'язова спастичність, ступінь якої може наростати протягом перших місяців після інсульту. У її формуванні лежить механізм порушення процесів збудження і гальмування.
Рівень напруження в м'язах при постінсультному геміпарезі розподілена нерівномірно: він більше виражений в аддукторах плеча, згиначах руки, пронаторах передпліччя (рука
