також ЛФК проводять після електростимуляції. Електростимуляція не показана при гіперкінетичній формі і при частих епілептичних припадках.
В кінцевій резидуальній стадії для зменшення вираженості рефлекторних і артрогенних контрактур, для підготовки кінцівки до консервативного ортопедичного режиму, а також і до оперативного лікування рекомендується теплолікування – грязьові, парафінові і озокеритові аплікації, гарячі укутування кінцівки. Теплолікування проводиться безпосередньо перед накладенням гіпсової пов'язки.
Санаторно-курортне лікування в спеціалізованих місцевих санаторіях показане дітям у віці після року, на грязьових і бальнеологічних курортах (оз. Гірке, Джермук, Друскининкай, Євпаторія, Одеса, Цхалтубо) у віці старше 3 років.
Висновки
Отже, дитячий церебральний параліч розвивається внаслідок уражень головного мозку – внутрішньоутробного, в пологах, а також в період новонародженості, тобто коли основні структури мозку ще не дозріли.
Основне значення в походженні дитячого церебрального паралічу до 60-х рр. 20 ст. надавалося внутрішньоутробній гіпоксії, асфіксії в пологах, механічній родовій травмі, крововиливу в мозок. Надалі стали враховуватися інтоксикації плоду, порушення харчування матері, перенесені нею захворювання. З 60-70-х рр. стає все більш ясною роль внутрішньоутробних нейроінфекцій в походженні церебральної патології плоду – лістерелезного, колібацилярного, стафілококового, стрептококового, грипозного та інших енцефалітів і менінгоенцефалітів.
Найхарактерніші патоморфологічні зміни при дитячому церебральному паралічі – вади розвитку мозку: мікрогірія або агірія, дисплазія або аплазія невеликих ділянок мозку, агенезія кори, істинна поренцефалія, недорозвинення пірамідних шляхів, мозолястого тіла, підкіркових ядер і т.д. Може спостерігатися дифузний, лобарний або лобулярний склероз плаща; звивини в цих випадках сплощені, стоншені, борозни розширені. Церебральний склероз може бути наслідком хронічного або інтерстиціального запалення або дифузного судинного ураження. Нерідко в мозку дітей, загиблих у віці 5-6 років, виявляються свіжі осередки некрозу. Біла речовина мозку може бути ущільнена і зменшена в об'ємі. Може мати місце розростання глеї. Оболонки мозку ущільнені, нерідко зрощені з корою. Підпавутинові простори, особливо в передніх відділах, збільшені, шлуночки розтягнуті, можуть виявлятися кісти.
Лікувальна фізкультура складає постійну й провідну ланку комплексного лікування. Основним засобом дії є фізичні вправи, застосування яких великою мірою визначає кінцевий результат лікування.
Допоміжними засобами, що підвищують ефективність виборчої дії у рішенні задач лікувальної фізкультури, є укладання і фіксації, як засоби лікування положенням, і різні способи масажу. Вибір і практичне використання цих засобів визначаються індивідуальними особливостями рухових порушень і рішенням приватних задач лікувальної фізкультури в плані відновного лікування. Основною особливістю застосування цих засобів є неодмінний їх зв'язок із виконанням відповідних вправ.
Сприятлива дія масажу на організм людини, як загальна, так і місцева, доведена наукою і практикою. Лікувальний масаж, застосований для хворих, може бути особливо корисний в тих випадках, коли з численних спеціальних прийомів вибираються такі, які в зв'язку з особливостями захворювання найбільш відповідають задачам відновного лікування.
При різних формах дитячого церебрального паралічу масаж застосовується з метою розслаблення гіпертонусу м'язів, гальмування гіперкінезів, стимулювання функцій паретичних м'язів, а також для сприяння поліпшенню обміну речовин, зниженню вегетативних і трофічних розладів і поліпшенню працездатності м'язів.
Фізіотерапія займає велике місце в загальному комплексі відновного лікування і проводиться на початковій і кінцевій резидуальній стадіях. При виборі лікування необхідно враховувати вік, стан дитини і наявність супутніх захворювань.
Список використаних джерел
Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем. – М.: Медицина, 1975. – 446 с.
Белая Н.А. Руководство по лечебному массажу. М.1983. – 288 с.
Бирюков А.А. Массаж: Учеб. для ин-тов физ. культ. – М.: Физкультура и спорт, 1988. – 254 с.
Бирюков А.А., Пейсахов Н.М. Изменение психофизиологических показателей при использовании разных приемов спортивного массажа. Теория и практика Ф.К., 1979. – №8. – с.21-24.
Большая медицинская энциклопедия. – 3-е изд. – В 29 тт. – М.: Сов. энциклопедия, 1974-1988.
Бортфельд С.А., Рогачева Е. И. Лечебная физическая культура и массаж при детском церебральном параличе. - Л.: Медицина, 1986. - 176 с.
Булич Е.Г., Муравоп І.В. Валеологія. Теоретичні основи валеології: Навч. посібник. – К.: ІЗМН, 1997. – 224 с.
Дубровский В.И. Применение массажа при травмах и заболеваниях у спортсменов. – Л.: Медицина. 1986. – 195 с.
Куничев Л.А. Лечебный массаж. – Л., 1985.
Паффенбергер Р.С., Ольсен Е. Здоровый образ жизни. – К.: Олимпийская литература, 1999. – 320 с.
Пирогова Е.А. Совершенствование физического состояния человека. – К.: Здоров'я, 1989. – 168 с.
Пирогова Е.А., Иващенко Л.Я., Стропко Н.П. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека. – К.: Здоров'я, 1986. – 251 с.
Реабілітація хворих засобами лікувальної фізкультури. – Луцьк: Видавництво "Волинська обласна друкарня", 2003. – 310 с.
Розумов А.Н. Здоровье здорового человека / Под ред. Шинкаренка. – М., 1996. – С. 48-54.
Руденко Р.Є. Спортивний масаж. Методичний посібник. Львів, 1996. – 105 с.
Самосюк И.З., Чухраев Н.В. Предложение по созданию центров семейной реабилитации // Новые медицинские технологии в клинической и курортной практике: Материалы Укр. науч.-прак. конф. с межд. участием. – К., 2001. – С. 134-143.
Самосюк И.З., Чухраев Н.В., Парамончик В.М., Самосюк Н.И. // Новые медицинские технологии в клинической и курортной практике: Материалы Украинской научно-практической конференции с международным участием. – К., 2001. – С. 43-46.
Саркизов-Серазини И.М. Спортивный массаж. – М.: Физкультура и спорт, 1963. – 305 с.
Семенова К.А., Махмудова Н.М. Медицинская реабилитация и социальная адаптация больных детским церебральным параличом. – М., 1979.
Спортивная медицина. Общая патология, врачебный контроль с основами частной патологии / Учебник для студентов институтов физической культуры / Под ред. А.Г. Дембо. – М.: Физкультура и спорт", 1975. – 365 с.
Тихонова А.Я. Как сохранить и восстановить здоровье. – М.: Советский спорт, 1994. –