Точковий масаж. Прийоми для розслаблення м'язів – гальмівний метод – мають декілька варіантів, які здійснюються або на біологічно активних точках (БАТ), або на точках східного масажу [6, 34].

1-й варіант: подушечкою пальця здійснюється натискання на точки, що поступово посилюється, з обертальними рухами за годинниковою стрілкою із затримкою на глибині і з плавним поверненням в початкове положення. Рухи проводяться до настання розслаблення, протягом 2-3 хв без відриву пальця від шкіри.

2-й варіант: поверхневе плавне, сповільнене погладжування обертальними рухами проти ходу годинникової стрілки над вибраною точкою протягом 6-10 хв. Іншою рукою масажист злегка натягує шкіру над масажованою мікрозоною.

3-й варіант: застосування тиску на точку, що поступового поглиблюється, пальцем або за допомогою сферичної тупої пластмасової або дерев'яної "голки" із затримкою на глибині до 1-2 хв і подальшим поступовим плавним зниженням тиску.

4-й варіант: на точці може бути застосована поверхнева легка вібрація пальцем або долонею, якщо дія здійснюється на якійсь плоскій поверхні м'язів.

Стимулюючий точковий масаж для ослаблених м'язів проводиться у вигляді пунктації – коротких, швидких, різких ударів пальцем або декількома пальцями послідовно по ряду аналогічних за дією точок-мікрозон, а також способом штрихування. Спеціальні прийоми точкового стимулюючого масажу включають сильні, короткі, різкі натискання або різке, коротке "вгвинчування" пальця з відривом після кожного руху, а також переривчасте, різке, глибоке обертання по ходу годинникової стрілки. Застосовується і захоплення з двох сторін нігтьової фаланги пальця кисті (стопи) – покручування його з різким відривом в кінці руху, як би знімаючи наперсток (для стимуляції розгиначів).

Знаходження точок східного масажу (точкового) проводиться за так званими пропорційними відрізками. Один із варіантів визначення індивідуальних відрізків: змірявши довжину відповідної області тіла і розділивши отримане число на умовно встановлене число відрізків даної області, отримуємо величину індивідуально пропорційного відрізка. Як правило, шукана точка знаходиться на межі вказаного відрізка і співпадає з природним поглибленням, що відчувається пальцем [27].

Умовно розрізняють наступні способи дії точковим масажем: місцева – на окремі м'язи при діагностиці рухових порушень і при суто виборчій дії; зональна – при дії на яку-небудь зону, наприклад область колінного суглоба; системна – застосована для утворення фізіологічних синергій або руйнування їх патологічних проявів, використовується ряд точок на м'язах-розгиначах; сегментарна – застосовується в поєднанні з прийомами сегментарного масажу або самостійна на сегментах паравертебрально для дії на м'язи частин тіла (руки, ноги, шия, тулуб). Крім прийомів загального і точкового масажу, використовуються варіанти сегментарного і лінійного масажу, які також поєднуються або включаються в масаж за точками-мікрозонами [6, 38].

Сегментарний масаж застосовується для дії на м'язи плечового або тазового пояса, рук і ніг.

Для проведення сегментарного масажу рекомендуються прийоми із загального масажу: погладжування, розтирання, розминка, вібрація, а також спеціальні прийоми – свердління і пиляння. Сегментарний масаж застосовується головним чином в зонах Захар'їна – Геда. Однією з основних ознак позитивної дії є глибоке прогрівання тканин, що зберігається декілька годин. За наявності гіпертонусу м'язів рекомендується застосовувати легку вібрацію і свердління. При цьому масажист виконує кругові гвинтоподібні рухи вздовж хребта з обох боків і переміщає шкіру до хребта. Масажист діє II і IV або I пальцями; пересування рук походить від низу до верху від сегменту до сегменту до шийного відділу. При виконанні прийому долонею проводяться гойдальні і штовхальні рухи з переміщенням не тільки шкіри, але й м'язової тканини. Після сегментарного масажу рекомендується масаж окремих частин тіла (область лопатки, область тазу, кінцівки). Зі спеціальних прийомів застосовується струс тазу в положенні хворого сидячи. Масажист кладе кисті рук на гребені клубових кісток, вказівні пальці – між гребенем і ребрами. Проводячи короткі коливальні рухи кистями і ковзаючи ними до хребта, масажист виконує струс тазу для розслаблення м'язів [6, 39].

Масаж м'язів спини починається з сегментарного масажу від низу до верху із застосуванням прийомів свердлення, пунктації між остистими відростками і пиляння. Потім переходять до прилопаткової області, спочатку по зовнішньому краю лопатки, потім в області нижнього її кута і вздовж внутрішнього її краю до надпліччя. Після цього проводиться розтирання по верхньому краю трапецієвидного м'яза до потилиці, потім переходять на надостні і підостні області лопатки. Сеанс закінчується прямою легкою вібрацією спини.

У комплексному лікуванні дитячого церебрального паралічу цей масаж застосовується при дефектах постави, початковому ступені сколіозу, обмеженні рухливості плечового пояса і плечового суглоба. Показники дозування: відчуття хворим глибокого прогрівання тканин масажованої ділянки і видиме зняття напруження м'язів. Після сегментарного масажу в більшості випадків застосовуються точковий масаж та інші види рефлексотерапії, а також фізичні вправи для закріплення досягнутих результатів.

За наявності множинних гіперкінезів або обмеження рухливості при рефлекторних контрактурах застосовується варіант сегментарного масажу з втиранням мазі В.М. Пігіна паравертебрально.

При дії на м'язи плечового пояса і рук масаж проводиться на рівні III-IV шийних до II грудного хребця, а при дії на м'язи ніг – від V грудного хребця до крижів. Масажні рухи проводяться паравертебрально у вигляді